Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 444/4844/12
провадження № 61-15740св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В.,
Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовну заяву мотивовано тим, що у період з 01 квітня 1988 року до
13 жовтня 2005 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними набуто у власність таке майно:
- вбудовано-прибудоване приміщення № 64, загальною площею
166 кв. м, на АДРЕСА_1 ;
- нежитлову будівлю на АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення
АДРЕСА_2 ;
- комплекс, в адмінбудівлі літ. Б-2 (приміщення І поверху № 1-6, 13-22, І.ІІ, ІІІ; ІІ поверху № 23-27, 46-49, ІV) площею 433,0 кв. м.; в складі літ. В складське приміщення № 1, площею 396,7 кв. м з рампою - 6,6 х 7,0 м; гараж літ. К, який розташований на АДРЕСА_1 ;
- чотирикімнатна квартира
АДРЕСА_3 ;
Оскільки згоди щодо поділу вказаного майна сторонами досягнуто не було, позивач просила виділити їй у власність вказане вище майно, а відповідачу все інше майно на суму 656 336,00 грн, яке він забрав з належної їм квартири (заощадження, дорогоцінні прикраси, посуд, побутова техніка).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року у складі судді
Бондарєвої О. І. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Виділено ОСОБА_1 та визнано за нею право власності на:
- вбудовано-прибудоване приміщення № 64, загальною площею
166 кв. м, на АДРЕСА_1 ;
- нежитлову будівлю на АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення
АДРЕСА_2 ;
- комплекс, в адмінбудівлі літ. Б-2 (приміщення І поверху № 1-6, 13-22, І.ІІ, ІІІ; ІІ поверху № 23-27, 46-49, ІV) площею 433,0 кв. м.; в складі літ. В складське приміщення № 1, площею 396,7 кв. м з рампою - 6,6 х 7,0 м; гараж літ. К, який розташований на АДРЕСА_1 ;
- чотирикімнатну квартиру
АДРЕСА_3 .
Виділено ОСОБА_2 все інше майно на суму 656 336,00 грн
Короткий зміст судових рішень апеляційної інстанції
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 07 липня 2020 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи пропуск такого строку на невчасне отримання рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року та залишено апеляційну скаргу без руху для сплати заявником судового збору.
Ухвала суду апеляційної інстанції в частині поновлення строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що особа, яка подала апеляційну скаргу, просила суд поновити такий строк. Перевіривши матеріали справи та зважаючи на конкретні обставини суд зазначив, що "клопотання про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню".
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції, у порушення вимог чинного законодавства вважав за можливе задовольнити позов і поділити спільне майно подружжя з відхиленням від ідеальних часток, за варіантом, запропонованим позивачем, незважаючи на вимогу закону щодо рівності часток у спільному майні подружжя та відсутність будь-яких передбачених законом умов необхідних для відступу від рівності часток. Крім того, виділяючи відповідачу все інше майно на суму 656 336 грн, суд першої інстанції не з`ясував, яке саме майно, його вартість та наявність цього майна.
Колегія суддів вважала, що дані вимоги не ґрунтуються на законі, і при відсутності домовленості сторін - є неправомірним визнання права власності на все нерухоме майно за одним із подружжя, за рахунок іншого рухомого майна. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо вартості іншого спірного спільного сумісного майна подружжя. Також суд зазначив, що будь-яких доказів наявності і дійсної вартості спірного майна, про компенсацію половини вартості якого ставиться питання у позовній заяві, до суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд, поновлюючи строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не зазначивши поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження, і за відсутності такої причини у заяві ОСОБА_2, не навівши належного обґрунтування поновлення такого строку порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому суд не звернув уваги на те, що представник відповідача брав участь у розгляді справи та був присутній у судовому засіданні під час проголошення рішення суду першої інстанції. Крім того, суд не звернув уваги на те, що спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності сторін, а тому підлягає поділу, однак суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 24 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 липня 2012 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до журналу судового засідання від 26 липня 2012 року участь у цьому судовому засіданні брав представник відповідача за довіреністю - Левченко В. А. та був присутній під час проголошення зазначеного судового рішення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 30 червня 2020 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження? мотивуючи пропуск такого строку невчасним отриманням рішення суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 222 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення, копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.
Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам у строки та порядку, визначені цією статтею.
Згідно зі статтею 292 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (частина перша статті 294 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу).
Частиною третьою статті 354 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на момент подання апеляційної скарги, передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.