Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 381/2821/19
провадження № 61-17530св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь»,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Стрикалем Олександром Васильовичем, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2021 року в складі судді Ковалевської Л. М. та на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в складі колегії суддів Шахової О. В., Вербової І. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПАТ «Банк «Київська Русь» про захист прав споживача.
В обґрунтування позову зазначала, що її чоловік - ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Банк «Київська Русь» п`ять договорів банківського вкладу від 22 грудня 2014 року, 22 грудня 2014 року, 08 січня 2015 року, 02 лютого 2015 року, 02 березня 2015 року, відповідно до умов яких вніс на відкритті рахунки в ПАТ «Банк «Київська Русь» кошти в розмірі 47 000 дол. США та 500 000 грн.
19 березня 2015 року правлінням НБУ прийнята постанова № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк Київська Русь» до категорії неплатоспроможних». За результатами розгляду пропозиції ФГВФО про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Київська Русь» та пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду правлінням НБУ 16 липня 2015 року прийнято постанову № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Київська Русь».
26 червня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду в справі №826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 16 липня 2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
Оскільки рішенням суду скасовано вказані постанови Правління Національного Банку України з моменту їх прийняття, банк уважається таким, що функціонує в якості діючої банківської установи, тому позивач вважає відсутніми підстави для застосування обмежень, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та наявність підстав для отримання коштів за вищезазначеними договорами банківських вкладів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, позивач є єдиною спадкоємицею його майна. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 липня 2017 року ОСОБА_1 , зокрема, успадкувала право кредиторської вимоги на залишки коштів на рахунках, що знаходяться в ПАТ «Банк Київська Русь» в розмірі 1 391 316,20 грн.
Зважаючи на вказані обставини, позивач просить стягнути з ПАТ «Банк Київська Русь» на її користь грошові кошти в розмірі 1 391 316,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суди виходили з того, що 20 березня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь». На момент ухвалення рішення судом в банку введено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру його ліквідації, що відповідно до законодавства та висновків Верховного Суду унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України та визначає черговість задоволення вимог кредиторів.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2021 року представник ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2021 року та на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, у якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги представник позивача посилався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначав, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 461/2248/17, від 01 серпня 2018 року у справі № 643/1259/17, від 18 березня 2019 року в справі № 758/3419/15-ц, від 31 березня 2021 року в справі № 758/3419/15-ц.
Вказував, що суди не врахували те, що після скасування постанов Правління НБУ рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб втрачають юридичну силу та не створюють правових наслідків; не дослідили зібрані у справі докази щодо перебування ПАТ «Банк «Київська Русь» в стані ліквідації, необхідності захисту прав споживача, стягнення коштів за договорами банківських вкладів.
У січні 2022 року до Верховного Суду від ПАТ «Банк «Київська Русь» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому банк просить залишити її без задоволення, а оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін. Вказує, що суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», який перебуває в процедурі ліквідації, регулюються виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним у цих правовідносинах. Зазначене унеможливлює стягнення коштів з банку на користь позивача в будь-який інший спосіб.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 19 листопада 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 461/2248/17, від 01 серпня 2018 року в справі № 643/1259/17, від 18 березня 2019 року в справі № 758/3419/15-ц, від 31 березня 2021 року в справі № 758/3419/15-ц.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що: 22 грудня 2014 року за договором банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні свята 2015» № 141978-44.24 ОСОБА_2 вніс в ПАТ «Банк «Київська Русь» грошові кошти в сумі 25 000 дол. доларів США з терміном повернення вкладу 23 березня 2015 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в банку;
22 грудня 2014 року ОСОБА_2 за договором банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні свята 2015» № 141969-44.24 вніс в ПАТ «Банк «Київська Русь» грошові кошти в сумі 12 000 дол. USD доларів США з терміном повернення вкладу 23 березня 2015 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_2 відкритий в Банку;
08 січня 2015 року за договором банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні свята 2015» № НОМЕР_3 ОСОБА_2 вніс в ПАТ «Банк «Київська Русь» грошові кошти в сумі 10 000 дол. США з терміном повернення вкладу 23 березня 2015 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в банку;
02 лютого 2015 року за договором банківського вкладу в національній валюті «Весняний пролісок 2015» № НОМЕР_4 ОСОБА_2 вніс в ПАТ «Банк «Київська Русь» грошові кошти в сумі 400 000 грн з терміном повернення вкладу 05 травня 2015 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_5 відкритий в банку.
02 березня 2015 року за договором банківського вкладу в національній валюті «Вигідний 2015» № НОМЕР_6 ОСОБА_2 вніс в ПАТ «Банк «Київська Русь» грошові кошти в сумі 100 000 грн з терміном повернення вкладу 02 квітня 2015 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_5 відкритий в Банку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
30 серпня 2017 року державний нотаріус Фастівської міської державної нотаріальної контори Київської області Бойко О. О. видав свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким спадкоємицею майна ОСОБА_2 , зокрема, кредиторської вимоги на залишки коштів на рахунках, що знаходяться в ПАТ «Банк Київська Русь» в сумі 1 391 316,20 грн, є ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з частинами першою та другою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Положеннями статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.