Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 937/2318/21
провадження № 61-10749св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області Бєднова Н. В., Головне управління Держгеокадастру Запорізької області,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 березня 2021 року у складі судді Редько О. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2021 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області Бєднова Н. В., Головне управління Держгеокадастру Запорізької області про визнання рішення суду незаконним, визнання недійсним права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позовну заяву мотивувала тим, що у жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку. ОСОБА_2 посилалась на те, що за договором купівлі-продажу житлового будинку від 10 листопада 2006 року вона набула право власності і на земельну ділянку площею 600 кв. м., яка належала на праві власності продавцю, та просила задовольнити вимоги на підставі статті 120 ЗК України.
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області рішенням від 17 березня 2010 року в позові відмовив. Зазначене рішення місцевого суду залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2010 року.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 20 квітня 2011 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2010 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області рішенням від 20 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Визнав право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з моменту укладення договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 листопада 2006 року.
Задовольняючи частково позов, місцевий суд, застосував статтю 120 ЗК України, проте взяв до уваги зміст наведеної норми в редакції Закону України від 27 квітня 2007 року № 997-V, яка набрала чинності з 01 червня 2007 року, а тому не могла бути застосована станом на 10 листопада 2006 року.
ОСОБА_2 не надала суду жодного документа щодо укладення з ОСОБА_3 відповідно до статті 120 ЗК України будь-яких правочинів щодо земельної ділянки, на якій знаходиться її житловий будинок.
Будь-яких правочинів щодо земельної ділянки, на якій знаходиться цей будинок, сторонами укладено не було. Отже, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року є незаконним.
На підставі викладеного позивач просила суд:
-визнати незаконним рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року;
-визнати недійсним право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з моменту укладання договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 листопада 2006 року;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 10 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області Бєдновою Н. В.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області ухвалою від 19 березня 2021 року у відкритті провадження відмовив.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2013 року, у справі № 2-421-2012, ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв`язку з чим, відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Запорізький апеляційний суд постановою від 01 червня 2021 року ухвалу місцевого суду залишив без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року, у цивільній справі № 320/6958/15-ц відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року.
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду з позовами до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, предметом яких було визнання недійсним права власності ОСОБА_2 на одну і ту ж земельну ділянку з моменту укладання договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 листопада 2006 року, а підставами позову - порушення судами вимог статті 120 ЗК України під час вирішення земельного спору у 2012 році у справі № 2-421-2012.
Звертаючись до суду з даним позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_1 наводить такі ж самі підстави, як і в інших цивільних справах, судові рішення у яких набрали законної сили. Інших підстав у позовній заяві в цій справі не зазначено.
Враховуючи, що судом уже були ухвалені рішення, які набрали законної сили, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 07 липня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки тотожних та аналогічних позовів немає; судами не наведено жодних обґрунтувань, якими б підтверджувалося звернення до суду ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нікчемним рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року; не залучено до участі у справі ОСОБА_4 - власника спільного сумісного майна подружжя, на права якої вплине вирішення справи; не застосовано статтю 120 ЗК України у відповідній редакції на час виникнення правовідносин; положень законодавства про спадкування, постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5.
Суд першої інстанції порушив вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», статті 55, 124 Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, позбавивши її права на справедливий судовий розгляд.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області рішенням від 20 листопада 2012 року у цивільній справі № 2-421-2012 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Центру Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам, приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднової Н. І., Комунального підприємства «Водоканал», Відкритого акціонерного товариство «Мелітопольгаз», приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Зубова А. О. про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, про визнання дійсним правочину щодо купівлі-продажу земельної ділянки, про визнання права власності на земельну ділянку, про встановлення постійного земельного сервітуту, задовольнив частково.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 600 кв. м розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок загальною площею 25,2 кв. м, з моменту укладення договору купівлі-продажу від 10 листопада 2006 року.
Визнав недійсним договір дарування земельної ділянки площею 600,14 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А. О., зареєстрований в реєстрі за № 4427.
Встановив постійний земельний сервітут, а саме право ОСОБА_2 на експлуатацію трубопроводів з газопостачання, водопостачання щодо земельної ділянки площею 55,972 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_1 для можливості експлуатації житлового будинку, який належить ОСОБА_2 і розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із внесенням плати в розмірі ставки земельного податку, який повинен бути розрахований виходячи із розміру даної земельної ділянки.
Стягнув на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 549,20 грн.
У решті позову відмовив.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Відкритого акціонерного товариство «Мелітопольгаз», Комунального підприємства «Водоканал», приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднової Н. В., про стягнення грошових сум відмовив.
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 28 березня 2013 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року залишив без змін.
Після ухвалення зазначеного судового рішення ОСОБА_1 зверталася до суду з вимогами про його скасування.
Так, із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції встановив, що Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області ухвалою від 02 грудня 2015 року у цивільній справі № 320/6958/15-ц відмовив у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року.
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 02 лютого 2016 року залишив без змін ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року.
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області рішенням від 02 червня 2016 року у цивільній справі № 320/10323/15-ц відмовив у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку АДРЕСА_3 .
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 28 липня 2016 року залишив без змін рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 червня 2016 року.
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області ухвалою від 20 березня 2017 року у цивільній справі № 320/7701/16 відмовив у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку площею 600 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 09 квітня 2019 року залишив без змін ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року.
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області рішенням від 11 лютого 2019 року у цивільній справі № 320/5883/16 відмовив у позові ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з моменту укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, тобто з 10 листопада 2006 року, отриману на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 листопада 2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області Бєдновою Н. В.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 28 травня 2019 року залишив без змін рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2019 року.
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області рішенням від 16 липня 2019 року у цивільній справі № 320/3402/16 відмовив у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним права власності на земельну ділянку з моменту укладення договору купівлі-продажу житлового будинку з 10 листопада 2006 року.