Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 272/450/18
провадження № 61-8956св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб»,
відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Жива Нива»,
третя особа - комунальне підприємство «Центр державної реєстрації»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 березня 2019 року в складі колегії суддів Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У квітні 2018 року СТОВ «Хлібороб» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Жива Нива» про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, визнання договору поновленим та визнання додаткової угоди укладеною.
Позов мотивувало тим, що 21 вересня 2007 року СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 уклали договіроренди земельної ділянки площею 2,9417 га, яка розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області (кадастровий номер 1820388600:03:000:0160), строком на 10 років. Державну реєстрацію цього правочину здійснено 15 жовтня 2007 року. Позивач указував, що 12 вересня 2017 року направив ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією продовжити дію договору оренди до 15 жовтня 2027 року та збільшити розмір орендної плати разом з проєктом додаткової угоди. При цьому 14 вересня 2017 року на адресу СТОВ «Хлібороб» надійшла заява орендодавця про небажання продовжувати дію договору оренди землі, однак пропозиція орендаря щодо укладення додаткової угоди залишена ОСОБА_1 без відповіді. Зазначає, що 22 листопада 2017 року відповідачі уклали договір оренди щодо спірної земельної ділянки, не врахувавши переважне право СТОВ «Хлібороб» на поновлення договору оренди землі та приховавши від державного реєстратора відомості про існування цього договору.
З огляду на викладене позивач просив суд:
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 22 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Жива Нива»;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 38376202 від 28 листопада 2017 року, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Богушем О. В.;
- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Хлібороб»;
- визнати укладеною додаткову угоду від 12 вересня 2017 року до договору оренди землі від 21 вересня 2007 року, за умовами якої строк дії договору продовжено до 15 жовтня 2027 та збільшено розмір орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки, що становить 11 106,64 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 27 листопада 2018 року позов задоволено частково:
- визнано недійсним договір оренди землі від 22 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Жива Нива»;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 38376202 від 28 листопада 2017 року, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Богушем О. В.;
- визнано поновленим договір оренди землі від 21 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «ХЛІБОРОБ» щодо земельної ділянки загальною площею 2,9417 га, кадастровий номер 1820388600:03:000:0160, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 15 жовтня 2007 року за № 040720200062;
- в задоволенні позовної вимоги про визнання додаткової угоди укладеною відмовлено;
- вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має переважне право на поновлення договору оренди землі, яке підлягає судовому захисту. Суд установив, що позивач у передбачені законом строки надіслав орендодавцю лист-повідомлення про намір продовжити орендні відносини та проєкт додаткової угоди, який відповідач залишив без реагування. Суд уважав, що надісланий орендодавцем 14 вересня 2017 року, тобто до отримання ним проєкту додаткової угоди, лист не є відповіддю на пропозицію орендаря щодо пролонгації договору в розумінні положень статті 33 Закону України «Про оренду землі». За таких обставин суд першої інстанції зробив висновок про порушення відповідачами переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору), що є підставою для визнання договору оренди землі від 22 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Жива Нива», недійсним та скасування його державної реєстрації.
Відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання додаткової угоди від 12 вересня 2017 року до договору оренди землі укладеною суд першої інстанції мотивував відсутністю волевиявлення ОСОБА_1 щодо внесення змін до договору оренди землі, які суд не може нав`язувати будь-якій зі сторін правочину. З огляду на викладене суд визнав договір оренди землі від 21 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «ХЛІБОРОБ», поновленим на той самий строк та на тих самих умовах на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Жива Нива» задоволено, рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 27 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Апеляційний суд виходив із того, що оскільки орендодавець письмово повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди землі, то відсутня наявність необхідних юридичних фактів для поновлення такого договору. При цьому суд уважав, що висловлення орендодавцем заперечень щодо продовження договірних відносин до отримання ним пропозиції орендаря та проєкту додаткової угоди не має правового значення, оскільки у випадку, коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо змін орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря припиняється, а тому зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року СТОВ «Хлібороб» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просило її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач як орендар у повному обсязі виконав передбачені в статті 33 Закону України «Про оренду землі» умови для реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому орендодавець у встановлений законом строк не надав відповіді на пропозицію позивача укласти додаткову угоду до договору оренди землі, а тому укладення ним правочину з іншим орендарем суттєво порушує права СТОВ «Хлібороб». Зазначає, що апеляційний суд помилково оцінив лист відповідача від 14 вересня 2017 року як виконання вимог частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки такий лист надіслано до отримання орендодавцем проєкту додаткової угоди, а тому не може вважатися результатом розгляду пропозиції орендаря щодо укладення договору оренди землі на новий строк. Вказує також про порушення апеляційним судом норм процесуального права в частині допуску до участі в судовому засіданні представника ТОВ «Жива Нива», який не є адвокатом.
Аналіз змісту та вимог касаційної скарги (про залишення в силі рішення суду першої інстанції) дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання додаткової угоди укладеною в касаційному порядку не оскаржується та Верховним Судом не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року зупинено провадження в справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року поновлено касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року зупинено провадження в справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року поновлено касаційне провадження в справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 21 вересня 2007 року СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,9417 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер 1820388600:03:000:0160. Договір укладено строком на десять років зі сплатою орендної плати в сумі 505 грн, обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації.
Державна реєстрація договору здійснена 15 жовтня 2007 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру», про що внесено запис № 040720200062.