Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 148/1805/20
провадження № 61-16005св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Тульчинська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Кугутюком Олександром Васильовичем, на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 травня 2021 року у складі судді Саламахи О. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Тульчинської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно.
08 жовтня 2020 року з повідомлення Копіївської сільської ради дізналась про смерть батька, який в останній рік свого життя уникав із нею зустрічей та контактів, та 09 жовтня 2020 року звернулась до Тульчинської державної нотаріальної контори з приводу відкриття спадщини.
Зазначала, що пропустила строк звернення до нотаріальної контори в зв`язку з тим, що не знала про смерть батька та звертала увагу на те, що з дати закінчення цього строку пройшов незначний проміжок часу.
Вказувала, що на порушення статті 63 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, державним нотаріусом, після отримання заяви на прийняття спадщини від іншого спадкоємця - дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , не вчинено жодних дій з метою встановлення наявності інших спадкоємців. Такі дії були вчинені лише після закінчення шестимісячного строку, що, зокрема вплинуло на пропуск нею строку звернення до нотаріальної контори.
Окрім того, після відкриття судом провадження у даній справі (за позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини), Тульчинська державна нотаріальна контора видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Посилаючись на наведене та уточнивши свої вимоги, позивачка просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 16 грудня 2020 року Тульчинською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 на спадкове майно, що залишилась після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 травня 2021 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину від 16 грудня 2020 року на спадкове майно, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , видане Тульчинською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції врахував незначний проміжок часу, що пройшов після спливу шестимісячного строку, віддаленість місця проживання позивача від місця проживання батька, та поважність причин його пропуску з огляду, зокрема, на невжиття нотаріусом заходів щодо своєчасного повідомлення позивачки про відкриття спадщини.
Виходячи з того, що видачею свідоцтва про право на спадщину на ім`я відповідачки порушено право позивачки на спадкування після смерті батька, гарантоване законом, суд визнав це свідоцтво недійсним.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2021 року рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 травня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав відсутніми підстави для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 вересня 2021 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Кугутюка О. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 362/5972/18 та від 11 листопада 2020 року в справі № 750/262/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні справи.
Необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Інформації про місце проживання або роботи позивачки спадкова справа не містить, а, відтак, у даному випадку нотаріус не мала такого обов`язку як повідомлення інших спадкоємців, зокрема позивачки про відкриття спадщини.
Доводи інших учасників справи
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Тульчинського районного суду Вінницької області цивільну справу № 148/1805/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тульчинської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року справу № 148/1805/20 призначено до судового розгляду.
Обставини справи
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
Заповіту спадкодавець не залишив, спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1 (після зміни прізвища ОСОБА_1 ).
За заявою дружини спадкодавця ОСОБА_2 про прийняття спадщини, поданою 18 березня 2020 року, Тульчинською державною нотаріальною конторою 27 травня 2020 року заведено спадкову справу № 301/2020 щодо майна померлого ОСОБА_3 . У поданій заяві ОСОБА_2 зазначила, що спадкоємцем є також дочка померлого ОСОБА_1
09 жовтня 2020 року Тульчинська державна нотаріальна контора направила на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відкриття 27 травня 2020 року спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запропонувала протягом одного місяця з дня отримання даного листа звернутися до Тульчинської державної нотаріальної контори та пред`явити документи про прийняття спадщини або про відмову від неї.
16 грудня 2020 року державний нотаріус Тульчинської державної нотаріальної контори видав на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Так, підставою касаційного оскарження постанови Херсонського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц, від 19 червня 2019 року в справі № 522/205/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в справі № 310/11024/15-ц та постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року в справі № 910/17423/17, від 27 травня 2020 року в справі № 490/12341/13-ц (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.