Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 644/3458/20
провадження № 61-16691св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року у складі судді Бугери О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про встановлення додаткових годин спілкування з дитиною та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивував тим, що він є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , з якою на теперішній час вони проживають окремо.
Син проживає разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року ОСОБА_1 встановлені години спілкування з дитиною за наступним графіком: щовівторка з 16.30 год. до 19.30 год., щочетверга з 16.30 год. до 19-30 год., перша, третя субота кожного місяця, починаючи з 17-00 год. до 20-00 год., друга, четверта неділя кожного місяця, починаючи з 16.30 до 19.30 год.
Позивач зазначав, що за період з 14 квітня 2018 року по 25 лютого 2020 року ОСОБА_2 скасувала 37 годин спілкування ОСОБА_1 з сином з ціллю виключити останнього з життя ОСОБА_3 . Бажаючи повернути ці години спілкування, позивач дійсним позовом просить додати до кожного дня спілкування по 30 хв. та такий графік запровадити до використання ним 37 годин, скасованих відповідачем.
Також ОСОБА_1 зазначав, що ухиленням відповідачки від виконання рішення суду у справі № 644/3860/18 йому завдано моральної шкоди, яку позивач оцінив у розмірі 1,00 грн.
ОСОБА_1 просив встановити йому додаткові години спілкування з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом додавання 30 хв до годин спілкування у кожний вівторок і четвер, які визначені постановою Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у справі
№ 644/3860/18, встановивши час спілкування з 16-30 год до 20-00 год, в загальній кількості 37 додаткових годин спілкування та стягнути 1,00 грн моральної шкоди за період з 14 квітня 2018 року по 13 лютого 2020 року.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02 лютого
2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що такого способу захисту, як додавання часів зустрічей з дитиною, законом не передбачено. При цьому суд уважав, що у разі наявності обставин перешкоджання зустрічам одним із батьків, з яким проживає дитина, іншому з батьків, способом захисту має бути звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні, про визначення способу участі у вихованні. Так само сторона не позбавлена можливості захистити свої порушені права при примусовому виконанні судового рішення.
Постановою Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 555,50 грн судових витрат.
Змінюючи мотиви відмови у задоволенні позову, апеляційний суд виходив зі того, що суд першої інстанції помилково кваліфікував позов ОСОБА_1 як такий, у якому обраний не передбачений законодавством спосіб захисту порушеного права, оскільки наявність судового рішення не позбавляє батька вимагати встановлення іншого порядку спілкування з дитиною, якщо це відповідає інтересам дитини. При цьому, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність підстав для встановлення додаткових годин спілкування з дитиною.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від
02 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення. яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що невитрачені години спілкування заявника з дитиною, відповідачка відмовилися перенести на інші дні. Відповідачка допустила порушення графіку спілкування з дитиною, який встановлений судовим рішення у справі № 644/3860/18, внаслідок чого заявник втратив 37 годин спілкування із сином. Крім того, заявник зазначає, що він не має впевненості у виконанні рішення суду про встановлення годин спілкування з сином. Заявник зазначає, що додавання 30 хв. спілкування із сином, буде відповідати його інтересам.
Доводи інших учасників справи
У січні 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Орджонікідзевського районного суду міста Харкова.
24 січня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Порядок участі батька у спілкуванні з дитиною визначений постановою Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у справі № 644/3860/18, якою змінено спосіб участі батька, ОСОБА_1 , визначений рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2017 року, за наступним графіком без присутності матері: щовівторка з 16-30 години до
19-30 години; щочетверга з 16-30 години до 19-30 години; перша, третя субота кожного місяця, починаючи з 17-00 години до 20-00 години; друга, четверта неділя кожного місяця, починаючи з 16-30 години до 19-30 години.
Доказів встановлення державним виконавцем невиконання ОСОБА_2 судового рішення у справі № 644/3860/18 ОСОБА_1 не надано.
14 квітня 2018 року, 27 травня 2018 року та 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 звертався до Індустріального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо перешкоджання йому з боку ОСОБА_2 зустрічам із сином.
ОСОБА_2 пояснила, що 14 квітня 2018 року зустріч ОСОБА_1 з сином не відбулася внаслідок хвороби дитини, перевірка за заявою ОСОБА_1 органом досудового слідства була завершена.
27 травня 2018 року ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 перебувала на відпочинку та оздоровленні в Закарпатській області, перевірка за заявою ОСОБА_1 також була припинена.
За заявою від 30 серпня 2018 ОСОБА_2 пояснила, що вона дозволяє бачитись ОСОБА_1 з сином лише у її присутності, бо хвилюється за дитину. Подальша перевірка за заявою ОСОБА_1 була припинена.
Також позивач звертався на службу «102» 13 лютого 2020 року о 16 годині
35 хвилин з приводу ненадання можливості спілкуватись із дитиною.