Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 607/27628/19
провадження № 61-18355св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - виконавчий комітет Тернопільської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2021 року у складі судді Сливки Л. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Гірського Б. О., Бершадської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає в
м. Тернополі, за адресою: АДРЕСА_1 , і займає житлову площу 57,1 кв.м. Власником особового рахунку цієї житлової площі є батько дружини позивача - ОСОБА_3
ОСОБА_1 перебував у складі 8 сотні Самооборони Майдану з 02 грудня
2013 року по 18 лютого 2014 року на посаді бійця та приймав участь в революції Гідності у складі розвідувальної групи «Кажан». В результаті вибуху світло-шумової гранати у Маріїнському парку м. Києва 18 лютого 2014 року втратив руку. Рішенням міжвідомчої комісії з питань встановлення факту участі осіб у Революції Гідності та отримання ними під час Революції Гідності ушкоджень здоров`я від
22 вересня 2016 року № 166 прийнято позитивне рішення щодо встановлення факту його участі у Революції Гідності із встановленням ушкодження здоров`я, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи.
Позивач є особою з інвалідністю другої групи довічно.
Сім`я ОСОБА_1 є багатодітною, до складу якої входять: дружина -
ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , сина ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_7 .
Позивач та члени його сім`ї, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не мають зареєстрованого права власності на квартиру чи житловий будинок.
Відповідно до довідки Міського бюро технічної інвентаризації від 24 травня
2019 року № 165 ОСОБА_4 станом на 29 грудня 2012 року є власником 1/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності і зареєстрована за нею на підставі розпорядження органу приватизації № 30625 від 19 листопада 1999 року.
Комісією ДП «Люкс-Житло» приватного підприємства «Люкс» на балансі якого знаходиться спірна квартира здійснено обстеження житлових умов, про що складено акт від 28 травня 2019 року № 94. Згідно з акту квартира є 4-кімнатною, житловою площею 57,1 кв.м. в якій проживає вісім осіб. Комісія з обстеження житлових умов дійшла висновку, що умови проживання задовільні, сім`я потребує покращення житлових умов.
04 червня 2019 року у зв`язку із потребою у покращенні житлових умов позивач звернувся із заявою до міського голови про зарахування його на квартирний облік при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради відповідно до «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов...». Заява позивача була розглянута на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті міської ради 26 червня 2019 року, рішення якої було оформлено протоколом від 03 липня 2019 року № 636, яким відмовлено у зарахуванні на квартирний облік, у зв`язку із відсутністю підстав, передбачених пунктом 13 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових
умов ...» та пункту 4 Постанови виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів і президії обласної ради профспілок від 10 січня 1985 року № 2 «Про правила обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов...».
Позивач вважав дану відмову незаконною і яка суперечить пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від
11 грудня 1984 року № 470 та пункту 10, частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
ОСОБА_1 просив визнати за ним право ОСОБА_1 на зарахування на квартирний облік та зобов`язати виконавчий комітет Тернопільської міської ради зарахувати на квартирний облік з урахуванням права на позачергове отримання житла.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
19 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач забезпечений житловою площею вище встановленої норми і тому не може визнаватися таким, що потребує поліпшення житлових умов і як наслідок взятий на квартирний облік.
Постановою Тернопільського апеляційного суд увід 01 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
19 травня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
08 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 01 жовтня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач є особою, якій згідно статті 45 ЖК Української РСР та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено першочергове надання жилих приміщень.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах(пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
12 січня 2022 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року поновлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня
2021 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 01 жовтня
2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
17 січня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки № 41, виданої
16 березня 2015 року виконавчим комітетом ГО «Всеукраїнська організація самооборона майдану» ОСОБА_1 перебував у складі 8 сотні Самооборони майдану з 02 грудня 2013 року по 18 лютого 2014 року на посаді бійця та приймав участь в Революції Гідності у складі розвідувальної групи «Кажан». В результаті вибуху світло шумової гранати у Маріїнському парку м. Києва 18 лютого 2014 року втратив руку.
Відповідно до рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту участі осіб у Революції Гідності та отримання ними під час Революції Гідності ушкоджень здоров`я від 22 вересня 2016 року № 166 щодо ОСОБА_1 прийнято рішення щодо встановлення факту участі зазначеної особи у Революції Гідності та встановлено ушкодження здоров`я у період із 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. Вирішено направити протокол засідання міжвідомчої комісії з питань встановлення факту участі осіб у Революції Гідності та отримання ним під час Революції Гідності ушкоджень здоров`я № 10 від 22 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1 на медико-соціальну експертизу для встановлення зв`язку інвалідності із ушкодженнями здоров`я, отриманими під час участі у революції Гідності: травматична ампутація правої верхньої кінцівки на межі середньої та нижньої третини правого передпліччя.
07 березня 2019 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності довічно, причина інвалідності поранення, каліцтво, одержані під час участі у Революції Гідності (довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи серії
12ААБ № 473242.
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом із ОСОБА_3 - батько дружини; ОСОБА_9 - мати дружини; ОСОБА_4 - дружина; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 син;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира складається із 4 кімнат, житловою площею 57,1 кв.м (довідка № 398 від 28 травня 2019 року, видана ДП «Люкс-Житло»).
Сім`я ОСОБА_1 є багатодітною, що стверджується посвідченням серії
НОМЕР_1 , виданим 14 травня 2019 року Управлінням у справах сім`ї, молодіжної політики і спорту Тернопільської міської ради.
Відповідно до довідок № 1658, 1659, 1660, 1661, виданих 24 травня 2019 року ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 станом на 29 грудня 2012 року права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі не зареєстровані.
ОСОБА_4 - дружина заявника є власником 1/5 частини даної квартири (довідка міського бюро технічної інвентаризації від 24 травня 2019 року № 1657).
Згідно акта обстеження житлових умов заявника № 94, складеного 28 травня
2019 року комісією ДП «Люкс-Житло» ПП «Люкс», при перевірці житлових умов квартири за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, в чотирикімнатній квартирі, житловою площею 57,1 кв. м. Проживають: