Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 333/6292/20
провадження № 61-19565св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Комунарський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), Державне підприємство «СЕТАМ»,
третя особа - акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від
26 травня 2021 року у складі судді Тучкова С. С. та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів:
Полякова О. З., Онищенка Е. А., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2 , Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ДП «Сетам», третя особа - АТ «Банк «Фінанси та Кредит», про визнання електронних торгів недійсними.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, мотивувала тим, що постановою державного виконавця Комунарського ВДВС від 25 січня 2019 року було відкрито виконавче провадження № 58190117 про стягнення з
ОСОБА_1 суми боргу.
Постановою державного виконавця від 18 вересня 2019 року було проведено опис та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою державного виконавця від 18 вересня 2019 року було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_4 для проведення оцінки квартири.
23 жовтня 2019 року оцінювачем було складено висновок про вартість об`єкта оцінки станом на 19 вересня 2019 року, за яким ринкова вартість вищезгаданої квартири станом на дату оцінки складає 571 884,00 грн. Строк дії звіту складав
6 місяців від дати оцінки, тобто до 19 березня 2020 року. Згідно із заявкою державного виконавця від 16 січня 2020 року квартира АДРЕСА_2 була передана на реалізацію до ДП «СЕТАМ».
Відповідно до відомостей з офіційного сайту ДП «СЕТАМ» електронні торги було призначено тричі: 06 лютого 2020 року за початковою ціною 571 884,00 грн;
20 травня 2020 року за початковою ціною 480 610,40 грн та 08 жовтня 2020 року за початковою ціною 400 318,80 грн.
Відповідно до акту державного виконавця № 58190117 від 29 жовтня 2020 року про проведені електронні торги, згідно з протоколом № 505596 від 08 жовтня
2020 року проведено електронні торги квартири
АДРЕСА_2 . Переможцем електронних торгів визнано
ОСОБА_2 . Ціна продажу склала 400 318,80 грн. Даний акт, як і інформацію про відчуження квартири, було отримано ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією лише 03 листопада 2020 року.
ОСОБА_1 вважала, що електронні торги відбулися з порушенням закону та з порушенням її прав, у зв`язку із чим електроні торги підлягають скасуванню. ОСОБА_1 зазначала, що звіт про оцінку майна від 23 жовтня 2019 року був складений без обстеження приміщень на дату оцінку та не містить фотокопій об`єкта оцінки. При цьому, ринкова вартість квартири на час її продажу значно вища, та майже вдвічі перевищує таку оцінку.
Позивачка вважала, що саме невиконання вимог статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та примусовий продаж квартири АДРЕСА_2 , яка є єдиним житлом для боржника, за наявності іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення, а саме: земельної ділянки
№ НОМЕР_1 , розташованої на території Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, кадастровий № 2322181600:08:002:0076, транспортного засобу Mercedec-Benz s500L5M, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , транспортного засобу ЗИЛ 130, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , призвело до порушення прав позивача на житло, що завдало істотної шкоди законним правам та інтересам ОСОБА_1 .
Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просила визнати недійсним результати електронних торгів, оформлені протоколом проведення електронних торгів № 505596 від 08 жовтня 2020 року з реалізації квартири за адресою:
АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2020 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , до розгляду справи по суті.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 26 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову за ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2020 року у вигляді арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог ОСОБА_1 , оскільки наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів судом не встановлено. Так, ОСОБА_1 не оскаржувалось визначення вартості та оцінки майна у спосіб передбачений законом, також позивачем не оскаржувались дії державного виконавця щодо визначення черговості реалізації майна спрямовані на погашення виниклої заборгованості. Наданий представником позивача звіт про оцінку майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , станом на
15 грудня 2020 року, суд першої інстанції оцінив критично, оскільки вартість цієї квартири зі спливом значного часу, після визначення первісної вартості при передачі майна на торги, не можна вважати об`єктивною. Адже, за даний період часу могла змінитися ринкова вартість майна.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
01 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня
2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час вчинення правочину щодо договору купівлі-продажу квартири стороною правочину - Комунарським ВДВС було допущено порушено вимог закону, зокрема знехтувано принцип черговості реалізації майна, встановлений у статті 50 Закону України «Про виконавче провадження; реалізація квартири відбулась за оцінкою, що визначена на підставі звіту про оцінку майна від 23 жовтня 2019 року, який проведено із порушенням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року в справі № 927/1184/15, постанові Верховного Суду
від 17 лютого 2021 року в справі № 199/4891/19-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17, постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року в справі № 903/145/18, постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі №520/2218/2020 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
25 січня 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від
23 листопада 2021 року - без змін.
28 січня 2022 року старший державний виконавець Комунарського ВДВС у
м. Запоріжжя - Гринь Я. А. через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року - без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Зупинено дію рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня
2021 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
24 лютого 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від
25 листопада 2010 року (справа № 2-1046 за 2010 рік) позовні вимоги АТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволенні в повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму основного боргу за кредитом в розмірі 1 208 433,11 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700,00 грн та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120,00 грн.
На виконання вищезазначеного рішення суду, на підставі виконавчого листа
№ 2-1046/2010, виданого 02 червня 2011 року, постановою головного державного виконавця Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від
25 січня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58190117.
Постановою старшого державного виконавця від 18 вересня 2019 року описано та накладено арешт на квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею 53,2 кв.м., житловою площею 30,9 кв.м, яка належить ОСОБА_1 .
Постановою старшого державного виконавця від 18 вересня 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 58190117, яким 22 січня 2019 року складено звіт про незалежну оцінку ринкової вартості об`єкта нерухомості, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 . За висновками звіту ціна предмета іпотеки становить 571 884,00 грн.
08 жовтня 2020 року відбулись електронні торги з реалізації предмета іпотеки та складено Протокол проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» за № 505596, переможцем торгів став ОСОБА_2 , з ціновою пропозицією 400 318,80 грн.
Постановою старшого державного виконавця від 12 жовтня 2020 року оголошено в розшук майно боржника: Mersedes-benz S 500L4M реєстраційний номер НОМЕР_2 , ЗИЛ 130 76, реєстраційний номер НОМЕР_3 , накладено арешт на грошові кошти боржника.
Постановою старшого державного виконавця від 20 жовтня 2020 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках
ОСОБА_1
29 жовтня 2020 року складено акт за № 58190117 про проведенні електронні торги.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 30 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І. І. внесено до реєстру запис про право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 мотивувала вимоги про визнання недійсними електронних торгів тим, що державним виконавцем не було дотримано черговості реалізації майна, встановлено статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на те, що їй на праві власності належить два автомобілі та окрема від будинку земельна ділянка.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження»; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.