Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 643/6125/16
провадження № 61-1384св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - Харківська міська рада Харківської області,
заінтересована особа - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради Харківської області на постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 рокуу складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Харківська міська рада Харківської області (далі - міська рада) звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади м. Харкова.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до листа Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (далі -КП «Жилкомсервіс») від 20 листопада 2014 року № 20929/2/07-05 квартира АДРЕСА_1 приватизована, однокімнатна, ізольована, загальною площею 32,39 кв. м, житловою площею 16,70 кв. м. Власники квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою про склад сім`ї та прописку, наданою КП «Жилкомсервіс» від 10 листопада 2014 року за № 1707, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_3 , який знятий з реєстрації у зв`язку із смертю.
Згідно з довідкою про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг, станом на 01 грудня 2014 року, заборгованість становить 3 873, 62 грн.
Згідно з інформацією Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 03 вересня 2015 № 5006 ця квартира належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах на підставі договору міни квартири, посвідченого 10 квітня 1995 року Одинадцятою харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 4-1731.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 05 квітня 2016 року відомості про власників вказаної квартири відсутні.
Згідно з поквартирною карткою (форма Б) інші особи, в тому числі члени сім`ї, родичі, за життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 не проживали. З моменту смерті власника квартири правовстановлюючі документи, в тому числі документи про прийняття спадщини, до КП «Жилкомсервіс» не надходили.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2016 року заяву задоволено. Визнано відумерлою спадщину - квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності в рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Передано відумерлу спадщину - квартиру АДРЕСА_1 у комунальну власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
Задовольнивши заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2016 року скасовано. Заяву Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою залишено без задоволення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що згідно з частиною третьою статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Суду першої інстанції не надано доказів відсутності або наявності спадкоємців за заповітом.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме не дослідив питання про наявність заповітів після ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року Харківська міська рада Харківської області поштовим зв`язком направила до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 202/6418/18, провадження № 61- 8511св19 та від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18, провадження № 61- 171св19.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року та витребувано матеріали справи.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи станом на 31 грудня 2012 року квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах на підставі договору міни квартирами, посвідченого 10 квітня 1995 року Одинадцятою харківською державною нотаріальною конторою№ 4-1731. Згідно з матеріалами обліку станом на 31 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 на праві власності зареєстрована 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни квартирами, посвідченого 10 квітня 1995 року Одинадцятою харківською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 4-1731 (а. с.10).
Квартира АДРЕСА_1 приватизована, на праві спільної сумісної власності в рівних частинах належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внесено запис від 14 травня 1999 року № 1318 Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що внесено запис від 27 березня 2012 року № 4276 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .
У спірній квартирі з 10 квітня 1995 року були зареєстровані лише спадкодавці, які зняті з реєстрації у зв`язку зі смертю.
Відповідно до листа Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори від 22 червня 2016 року № 5404/01-16 після померлої ОСОБА_2 та після померлого ОСОБА_3 заяв про прийняття або про відмову від спадщини не надходило, спадкові справи не заводилися, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Перевірка здійснена згідно з алфавітними книгами обліку та реєстрації спадкових справ з 1999 року і до сьогодні.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 202/6418/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права