1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

11 травня 2022 року

м. Київ

справа № 712/7938/19

провадження № 61-2749св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр знань»,

особа, яка подала апеляційну скаргу, -підприємство «Управління справами Товариства «Знання України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, - підприємства «Управління справами Товариства «Знання України» на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у складі судді Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр знань» (далі - ТОВ «Центр знань») про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2020 року позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Центр знань» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 55 559,48 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку - 5 000,00 грн, всього 60 559,48 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача відповідач всупереч вимог трудового законодавства не провів з ним належний розрахунок із заробітної плати в день звільнення. Зменшивши розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 5 000,00 грн, суд врахувавспіввідношення розміру заборгованості із заробітною платою та компенсацією за затримку розрахунку, тривалу затримку зі зверненням позивача з позовом до суду та принцип розумності та співмірності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою підприємства «Управління справами Товариства «Знання» України» відмовлено.

Відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторони вже оскаржували до суду апеляційної інстанції рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2020 року. Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ТОВ «Центр знань» залишено без задоволення. Крім того, доводи поданої у грудні 2020 року апеляційної скарги підприємства «Управління справами Товариства «Знання України» є аналогічними доводам апеляційної скарги, поданої ТОВ «Центр знань».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2021 року підприємство «Управління справами Товариства «Знання України» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 січня 2021 року, просило оскаржуване судове рішення скасувати, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що в апеляційній скарзі підприємство «Управління справами Товариства «Знання» України» зазначило інші доводи, ніж в апеляційній скарзі ТОВ «Центр знань», а саме: позивач не мав статусу працівника понад десять років, а відповідач - статусу роботодавця щодо позивача. З огляду на це суд першої інстанції неправильно визначив зміст правовідносин, а суд апеляційної інстанції такі доводи не розглядав.

Отже, суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини п`ятої статті 370 ЦПК України, порушив норми процесуального права, оскільки не надав правову оцінку доводам апеляційної скарги, які не розглядалися під час попереднього апеляційного перегляду.

Суд апеляційної інстанції не розглянув та не взяв до уваги нові доводи апеляційної скарги.

Аргументи інших учасників справи

Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, поданий адвокатом Шимановським А. В., мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Центр знань» та підприємства «Управління справами Товариства «Знання України» є однаковими та зводяться до такого: протиправність нарахування позивачем собі заробітної плати, штатний розпис суперечить рішенню органу правління ТОВ «Центр знань», перевищення мінімального розміру заробітної плати директора, пропуск позивачем позовної давності, звільнення ТОВ «Центр знань» від відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, оскільки така затримка виникла з вини позивача, позивач більше десяти років, після припинення трудових відносин, не звертався до відповідача. Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив тотожність доводів та обґрунтувань обох апеляційних скарг.

Крім того, правовідносини, які виникли між позивачем та ТОВ «Центр знань», не стосуються підприємства «Управління справами Товариства «Знання України».

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство «Управління справами Товариства «Знання України» є засновником (учасником) ТОВ «Центр знань», проте трудові відносини у позивача були з ТОВ «Центр знань», яке є самостійно юридичною особою.

Підприємство «Управління справами Товариства «Знання України» не обґрунтувало, чи має право на апеляційне оскарження, оскільки з поданої апеляційної скарги невідомо, яким чином рішення суду першої інстанції впливає на його права та обов`язки.

27 серпня 2019 року представник позивача заявляв клопотання про заміну неналежного відповідача на правонаступника - підприємство «Управління справами Товариства «Знання України», оскільки 06 серпня 2019 року затверджено передавальний акт про перехід усього майна, прав та обов`язків від ТОВ «Центр знань» до цього підприємства. Суд задовольнив вказане клопотання. Підприємство «Управління справами Товариства «Знання України» оскаржило ухвалу суду першої інстанції про заміну неналежного відповідача. Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про заміну відповідача. Отже, підприємство «Управління справами Товариства «Знання України» заперечувало наявність в нього обов`язку нести відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Центр знань».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У травні 2021 року справанадійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставами для касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України заявник зазначає: суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину п`яту статті 370 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзивуна неї, ВерховнийСуд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.

Право кожного на судовий захист закріплено також у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яким гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Оцінюючи доводи касаційної скарги особи, яка не брала участі у справі, - підприємства «Управління справами Товариства «Знання України», про порушення судом апеляційної інстанції норм цивільного процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.


................
Перейти до повного тексту