Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 205/6166/19
провадження № 61-15224св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року у складі судді Спаї В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко О. В., про визнання шлюбного договору та договору про поділ спільного майна подружжя недійсним.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 2003 року вона з відповідачем перебуває у шлюбі, мають трьох дітей. ОСОБА_2 упродовж майже усього періоду подружнього життя застосовував щодо неї фізичне та психічне насилля, постійно принижував її, неодноразово погрожував зброєю, дозвіл на зберігання якої він має, застосовував насилля до дітей. У зв'язку з побоюванням суспільного осуду, небажання хвилювати родичів, а також намагання зберегти родину, вона приховувала факти насилля від оточуючих, не зверталася до правоохоронних органів. Крім того, відповідач працював у правоохоронних органах, мав там знайомих, а тому звернення до правоохоронних органів могло їй лише зашкодити, оскільки факт такого звернення викликав би у чоловіка неконтрольовану агресію. Вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, однак відповідач обіцяв змінити ставлення до неї, та умовив її зберегти сім?ю, внаслідок чого позов було залишено без розгляду.
Напередодні підписання оспорюваних договорів ОСОБА_2 застосував до неї фізичне насилля, дістав зброю, погрожував вбивством та залякував тим, що завдяки своїм зв?язкам у поліції підробить докази і вона потрапить до в?язниці або до психіатричної лікарні і більше не побачить дітей. З метою уникнення таких обставин вона повинна поїхати до нотаріуса і підписати все, що він скаже.
05 грудня 2016 року вона разом з відповідачем поїхала до нотаріуса і підписала шлюбний договір та договір про поділ спільного майна подружжя на вкрай невигідних для неї умовах, адже за змістом цих договорів майже все майно переходило у власність відповідача, що є несправедливим. Крім того, після припинення спільного проживання з відповідачем діти залишилися жити з нею. Підписання зазначених договорів не було проявом її справжньої волі, вона їх підписала під впливом психічного тиску з боку відповідача.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними шлюбний договір та договір про поділ спільного майна подружжя, укладені між нею та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Судові витрати, пов?язані зі сплатою позивачем судового збору, та інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладено на позивача.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року скасовано.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щопозивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що шлюбний договір від 05 грудня 2016 року та договір про поділ спільного майна подружжя від 05 грудня 2016 року, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Панченко О. В., були вчинені за відсутності її волевиявлення внаслідок застосування до неї психологічного та фізичного тиску.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам та правильно застосував норми матеріального права.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд зауважив, що показання свідків щодо взаємовідносин у родині ОСОБА_1 є суперечливими і залежать від інтересів тієї сторони, за заявою якої вони були викликані до суду першої інстанції. Жоден із свідків не був присутнім при укладенні оспорюваних договорів, у справі неодноразово призначалися судово-психологічні експертизи, однак вони не були виконані у зв`язку з ненаданням позивачем додаткових документів, необхідних для їх проведення. Позивач не довела, що оспорювані нею правочини були вчинені під впливом насильства або погрози відповідача.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій вона просила скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України), а саме суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що:
1) судами допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи у зв`язку з необґрунтованою відмовою у проведенні судової психіатричної експертизи;
2) суд першої інстанції самоусунувся від встановлення обставин справи, не мотивував відмову в прийнятті доказів, наданих позивачем, зокрема медичної амбулаторної картки ОСОБА_1 , про витребування якої зазначено у клопотанні судового експерта О. А. Герасименко Харківського НДІСЕ ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса від 11 серпня 2020 року, та відмовив у задоволенні клопотання представника позивача від 25 січня 2021 року про допит свідків, надання додаткового часу для подання доказів, долучення їх до матеріалів і направлення судовому експерту справи, внаслідок чого не було проведено судово-психологічну експертизу, проведення якої є обов?язковою у цій категорії справ в силу статті 105 ЦПК України;
3) апеляційний суд не надав оцінки новому доказу - звіту про результати психофізіологічного опитування з використанням поліграфа, поданому позивачем до апеляційного суду разом із апеляційною скаргою, та безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової психіатричної експертизи;
4) суди попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивача про те, що при поділі майна подружжя не враховано інтереси трьох спільних неповнолітніх дітей, які постійно проживають з матір?ю.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 02 листопада 2021 року.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , в якому він просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на безпідставність аргументів заявника наведених у касаційній скарзі. Вважає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені на основі повно і всебічно з`ясованих судами обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених наявними у справі доказами.
Зазначив, що позивач намагається ввести касаційний суд в оману, стверджуючи про те, що суд безпідставно відмовив у проведенні судово-психологічної експертизи, оскільки така експертиза судом призначалась двічі, і лише через процесуальну поведінку позивача, спрямовану на ухилення від її проведення з метою безпідставного затягування судового розгляду справи, у задоволенні третього аналогічного клопотання було відмовлено.
Установлені судами фактичні обставини справи
07 червня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 35.
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05 грудня 2016 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір про поділ спільного майна подружжя, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Панченко О.В., зареєстрований у реєстрі за № 2038.
05 грудня 2016 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Панченко О. В., зареєстрований у реєстрі за № 2039.
Зі змісту умов договору про поділ спільного майна подружжя від 05 грудня 2016 рокуубачається, що його учасники підтвердили, що жодна з них не поставлена цим договором у надзвичайно невигідне матеріальне становище (пункт 9), договір відповідає дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається відповідно зі справжньою волею без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску на вигідних умовах, і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, сторони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотніумови, про що свідчать особисті підписи на договорі (пункт 10), сторони стверджують, що однаково розуміють значення та умови цього договору та його правові наслідки, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, їх волевиявлення є вільним та відповідає їх внутрішній волі, а також те, що договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину (пункт 11), домовилися і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать їх особисті підписи на договорі (пункт 13).