Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 725/2509/20
провадження № 61-9645св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Чернівецька міська рада,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Олійник Ірина Миколаївна, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Першотравневого районного суд м. Чернівці від 25 січня 2021 року у складі судді Скуляк І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Половінкіна Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року Чернівецька міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису про право власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Чернівецького виконавчого комітету депутатів трудящих від 24 листопада 1949 року №1401 затверджено перелік будинків міської ради, до якого увійшов будинок АДРЕСА_1 , зазначено, що він використовується орендарями.
24 грудня 2015 року прийнято рішення виконавчого комітету міської ради № 45 щодо оформлення та реєстрації права власності територіальної громади м. Чернівці на нежитлові приміщення підвалу загальною площею 31,90 кв. м по АДРЕСА_1 .
З огляду на те, що нежитлове приміщення (2-17) є загальнобудинковим каналізаційним колодязем, були внесені зміни в реєстраційні документи, нежитлові приміщення (2-16) та (2-17) зареєстровані, як окремі об`єкти цивільно-правових відносин.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1147397673101- приміщення (12-16), площею 20,20 кв. м. на АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста Чернівці.
Однак, дане приміщення без згоди територіальної громади було відчужено та внесено зміни в реєстрації прав власності.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16 квітня 2020 року №206948146 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею, 128,3 кв. м.
ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09 жовтня 2015 року з ОСОБА_2 набула нежитлові приміщення загальною площею 108,4 кв. м, тобто на 19,9 кв. м менше. До переліку приміщень, придбаних ОСОБА_1 , не входить приміщення (12-16) площею 20,20 кв. м., або (12-20) площею 19,9 кв. м.
Вказує, що підставою для реєстрації права власності на нежитлові приміщення, до переліку якого входить приміщення (12-20) (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №11549508) слугувало свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 02 лютого 2016 року, видавник: державний реєстратор Лунга І. О., яка є головним спеціалістом відділу взаємодії з суб`єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів УДР ГТУЮ.
З огляду на те, що на момент проведення реєстрації права власності на приміщення (12-20), площею 19,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на таке приміщення не існувало, таке свідоцтво не могло слугувати підставою для проведення такої реєстрації, тому дана реєстрація є такою, що прийнята всупереч чинному законодавству України і не може засвідчувати факт права власності відповідача на спірне майно.
Уточнивши позовні вимоги, Чернівецька міська рада просила:
визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , серія та номер: НОМЕР_2 , видане 02 лютого 2016 року державним реєстратором Лунга І. О., недійсним;
визнати припиненим право власності ОСОБА_1 на приміщення (12-20), площею 19,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м.Чернівці приміщення (12-20), площею 19,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суд м. Чернівці від 25 січня 2021 року в задоволенні позову відмовлено в повному об`ємі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що віндикація застосовується до відносин речово - правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. По даній справі слід застосувати позовну давність. Оскільки позивач (Чернівецька міська рада) пред`явив позов після спливу позовної давності, про застосування якої просив відповідач, суд вважав, що у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 квітня 2021 року апеляційну скаргу Чернівецької міської ради задоволено частково. Рішення Першотравневого районного суд м. Чернівці від 25 січня 2021 року змінено в мотивувальній частині, викладено в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до долучених до матеріалів справи поверхових планів будинку за адресою АДРЕСА_1 , приміщення (12-16) та приміщення (12-20) є тотожними, воно поза волею власника Чернівецької міської ради вибуло з її володіння та на даний час перебуває у власності ОСОБА_1 , тому право власності Чернівецької міської ради є порушеним. Вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання припиненим права власності ОСОБА_1 на спірне приміщення не є необхідними для вирішення питання про належність права власності на спірне нежитлове приміщення та для його витребування з чужого незаконного володіння. Наслідком обрання неефективного способу захисту є відмова у позові, тому відсутні підстави для задоволення позову Чернівецької міської ради про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання припиненим права власності ОСОБА_1 на спірне приміщення. З огляду на те, що володіння нерухомістю пов`язано з реєстраційним посвідченням, суд вважав датою порушення володіння - дату реєстрації за новим володільцем (першим набувачем) спірної нерухомості. ОСОБА_1 набула право власності на спірні приміщення, реєстрація права власності на які станом на 02 лютого 2016 року була внесена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме, тому з цього часу Чернівецька міська рада за умови належного здійснення своїх повноважень, могла дізнатися про порушення своїх прав, оскільки, з`явилась можливість отримати відомості з Державного реєстру речових прав про вибуття майна з її володіння, спірного приміщення, з огляду на те, що фактично спірне приміщення перебувало у володінні міської ради, суд вважав, що позовна давність до вимоги про витребування спірного майна сплинула 02 лютого 2019 року, Чернівецька міська рада звернулась до суду 02 червня 2020 року, тобто з пропуском позовної давності.
Не заслуговують на увагу посилання Чернівецької міської ради на те, що про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вищевказане приміщення стало відомо у 2019 році в ході підготовки спірного приміщення до приватизації, оскільки Чернівецькою міською радою 04 березня 2016 року та 11 січня 2017 року були внесени зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо спірного нежитлового приміщення вже після набуття ОСОБА_1 права власності на спірні приміщення 02 лютого 2016 року та здійснення реєстрації права власності. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року Чернівецька міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 січня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 квітня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду в аналогічних справах та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Перш ніж застосовувати позовну давність суд мав з`ясувати та зазначити в судовому рішенні чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Суди дійшли помилкових висновків щодо початку перебігу позовної давності. Оскільки при реєстрації права власності на спірне приміщення за ОСОБА_1 та за Чернівецькою міською радою у Державний реєстр речових прав були внесені відмінні відомості щодо реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна, нумерації та площі спірного приміщення, інші ідентифікатори Чернівецька міська рада не могла знати, то вони апріорі не могли дізнатись про порушення свого права до 2019 року, тому що саме в ході підготовки до приватизації Раді стало відомо про реєстрацію приміщення за ОСОБА_1 .
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування майна з підстав пропуску позовної давності, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2021 року поновлено Чернівецькій міській раді строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 725/2509/20. Витребувано справу № 725/2509/20 з суду першої інстанції.
У липні 2021 року матеріали цивільної справи № 725/2509/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження - суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 02 червня 2021 року у справі № 521/10053/17-ц, від 11 лютого 2020 року у справі № 911/906/18 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 09 жовтня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала у власність нежитлові приміщення, загальною площею 108,4 кв. м., що складається з приміщень: 12-1 коридор площею 7,50 кв. м., 12-6 коридор площею 4,90 кв. м, 12-8 комара площею 2,10 кв. м, 12-9 комора площею 2,00 кв. м, 12-10 кабінет площею 25,90 кв. м. 12-11 кабінет площею 14,90 кв. м., 12-12 кабінет площею 31,30 кв. м., 12-13 кабінет площею 15,90 кв. м, 12-14 коридор площею 1,80 кв. м, 12-15 вбиральня площею 2,10 кв. м, що розташовані у будинку літ. А у АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Проект» від 27 січня 2016 року №62-02 при проведенні поточної технічної інвентаризації нежитлових приміщень 12-1, 12-6, 12-8, - 12-15 по АДРЕСА_1 виявлено приміщення 20-12, площею 19,9 кв. м., яке не було включено в технічний паспорт (приміщення знаходиться в підвальному поверсі, на момент попередньої інвентаризації було засипано). Дане приміщення має єдиний вхід: належних ОСОБА_1 нежитлових приміщень. Загальна площа приміщень 12-1, 12-6, 12-8 - 12-15 та 20-12 становить 128,3 кв. м.