ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 909/246/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - Удудяк Н.М.,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 (головуючий суддя - Желік М.Б., судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А.) та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 (суддя Ткаченко І.В.)
у справі №909/246/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд"
до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"
про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" (далі - ТОВ "Альфабуд") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (далі - ПрАТ "Прикарпаттяобленерго") про визнання протиправними дій зі складання та розгляду акта про порушення №083240 від 24.03.2017 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 №28 (далі - НКРЕ).
1.2.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказаний акт №083240 від 24.03.2017 відповідач склав із грубими порушеннями діючого на момент його складення законодавства, зокрема ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.
1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що обставини, на які посилається ТОВ "Альфабуд" в позовній заяві у справі №909/264/20, є предметом дослідження судової експертизи в межах справи №909/1167/17 за позовом ТОВ "Альфабуд" до ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом засідання комісії №1 від 29.08.2017 по розгляду акта про порушення №083240 від 24.03.2017, прийнятого за наслідками перегляду протоколу засідання комісії від 29.06.2017 №91 та розрахунку величини обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за вищеназваним актом про порушення ПКЕЕ.
1.4.За твердженнями відповідача, складений працівниками енергопостачальної компанії акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки дотримання ПКЕЕ, тому оскарження лише факту складання такого акта, який не встановлює для споживачів будь-яких обов`язків, не є належним способом захисту права.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.26.06.2013 між ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (постачальник) та ТОВ "Альфабуд" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струмоприймачів №2833-Б, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для тимчасового електрозабезпечення будівельних струмоприймачів споживача, які планується використати для будівництва електроустановки, що пов`язано з виконанням умов договору про надання доступу до електричних мереж №3611-2561 від 06.04.2011 із загальною приєднаною потужністю 48 кВА (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору
2.2.Згідно з п.2.1 договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, ПКЕЕ, Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж.
2.3.Відповідно до п.п.3.1.5 договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
2.4.22.02.2017 Івано-Франківським РЕМ видано Розпорядження на припинення електропостачання №497, згідно з яким припинено електропостачання на об`єкт ТОВ "Альфабуд" (будівельний майданчик по вул. Незалежності, 130 у м. Івано-Франківську), що встановлено Львівським апеляційним господарським судом в постанові від 31.07.2017 у справі №909/315/17, залишеній без змін постановою Верховного Суду від 23.05.2018.
2.5.24.03.2017 працівниками філії "Івано-Франківський РЕМ" ПАТ "Прикарпаттяобленерго" за участю представника ТОВ "Альфабуд" та директора ПВКФ "В.С.К" (власника кабельної лінії) на об`єкті, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, поруч будинку 130, було складено акт про порушення №083240, відповідно до якого ТОВ "Альфабуд" вчинено самовільне підключення електроустановки до електричної мережі шляхом врізки в кабельну лінію споживача ПВКФ "В.С.К", яка проходить по території будівельного майданчика ТОВ "Альфабуд".
2.6.Згідно з протоколом №91 від 29.06.2017 на засіданні комісії філії АТ "Прикарпаттяобленерго" "Івано-Франківського РЕМ" по розгляду акта про порушення ПКЕЕ №083420 від 24.03.2017 було прийнято рішення, відповідно до якого проведено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем п.7.6 ПКЕЕ по формулі 2.7 Період нарахування з дати технічної перевірки ПВКФ "В.С.К" (08.04.2015) по дату складання акта (24.03.2017). Обсяг розрахованої необлікованої електричної енергії становить 382778 кВт*год на суму 779548,31 грн. До протоколу додано розрахунок величини обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
2.7.Відповідно до протоколу №1 від 29.09.2017 засідання комісії АТ "Прикарпаттяобленерго" по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, розглянувши матеріали по акту №083240 від 24.03.2017, складеного по факту порушення ПКЕЕ споживачем ТОВ "Альфабуд" (м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, поруч будинку 130), а саме: копію позовної заяви ТОВ "Альфабуд" від 19.07.2017 №77/07, копію акта про порушення ПКЕЕ з протоколом засідання комісії філії АТ "Прикарпаттобленерго" "Івано-Франківським РЕМ" по розгляду акта про порушення ПКЕЕ №91 від 29.06.2017, копію розрахунку величини обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з актом №083240, комісія вирішила розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем п.7.6 ПКЕЕ, провести згідно п.29 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за період від дати проведення технічної перевірки ПВКФ "В.С.К." з 08.04.2015 до дати фіксації порушення 24.03.2017. До протоколу додано розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на суму 645290,20 грн.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 06.07.2021 у справі №909/246/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021, у позові ТОВ "Альфабуд" до АТ "Прикарпаттяобленерго" про визнання протиправними дій зі складання та розгляду акта про порушення ПКЕЕ відмовив.
3.2.Судові рішення мотивовані тим, що вимога позивача про визнання протиправними дій зі складання та розгляду акта про порушення ПКЕЕ не відповідає встановленим законом способам захисту прав і судове рішення в цій справі не призведе до відновлення порушеного права позивача, а відтак в позові ТОВ "Альфабуд" до АТ "Прикарпаттяобленерго" про визнання протиправними дій зі складання та розгляду акта №083240 від 24.03.2017 про порушення ПКЕЕ необхідно відмовити.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ТОВ "Альфабуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 у справі №909/246/20 та ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ "Альфабуд" до АТ "Прикарпаттяобленерго" задовольнити повністю.
4.2.Підставою касаційного оскарження ТОВ "Альфабуд" визначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), зокрема п.п.8.2.7, який передбачає, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом, зокрема щодо можливості оскарження в судовому порядку саме спірних питань, що виникли при складанні акта про порушення - визнання протиправними дій оператора системи по складанню та розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією.
4.3.Скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що вимога позивача про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акта про порушення ПКЕЕ не відповідає встановленим законом способам захисту прав, та вказує, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених випадках, а відповідно до статті 5 ГПК України господарський суд з метою захисту порушеного права чи законного інтересу особи має право відповідно до викладеної в позові вимоги визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
4.4.Також скаржник зазначає, що абзац 4 підпункту 8.2.7 ПРРЕЕ, як спеціального закону, надає споживачу право та можливість вирішувати в судовому порядку спірні питання, що виникають в тому числі щодо складання акта порушення, а жодним іншим законодавчим актом таке право споживача не скасоване та не заборонене.
4.5.Посилаючись на правові висновки Верховного Суду України, викладені у ряді постанов 2015 та 2016 року, скаржник зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність, чим в даному випадку є подальші дії постачальника (відповідача) щодо нарахування штрафних санкцій, а з посиланням на правові висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Чахал поти Об`єднаного королівства", "Гурепка проти України", "Кудла проти Польщі", "Гарнага проти України", вказує, що при наданні правової оцінки належності обраного апелянтом способу захисту, суду необхідно зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди, при здійсненні судочинства, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
5.2.Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
5.3.Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
5.4.При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
5.5.У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, це запобігання тому, що б відбулося.
5.6.При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
5.7.Надаючи правову оцінку належності обраного особою способу захисту, належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.
5.8.Так, у рішенні від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
5.9.Необхідно враховувати, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 у справі "Артіко проти Італії", пункт 32 рішення від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України"), тобто, у кінцевому результаті, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права.
5.10.Абзацом 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 передбачено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
5.11.Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
5.12.За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.