ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 921/574/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представника ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - Фрейдун О. М., розпорядника майна Аршевського М. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Аршевського Михайла Олександровича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021
щодо ухвали Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 в частині пунктів 1, 2, 3, 4
у справі № 921/574/20
за заявою Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2020 відкрито провадження у справі № 921/574/20 про банкрутство ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
18.05.2021 арбітражний керуючий Аршевський М. О. звернувся до Господарського суду Тернопільської області із клопотанням №01-20/48 від 18.05.2021 про повернення (витребування) майна боржника.
У клопотанні розпорядник майна боржника просив суд зобов`язати Державну виконавчу службу України в ocoбi Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) негайно повернути безпідставно стягнуті кошти в сумі 325 452,68 грн на поточний рахунок боржника шляхом надання відповідного подання до Державного казначейства України. Зобов`язати Державну виконавчу службу України в особі будь-якого її підрозділу здійснювати стягнення грошових коштів та іншого майна боржника виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
04.06.2021 арбітражний керуючий Аршевський М. О. звернувся до Господарського суду Тернопільської області із клопотанням №01-20/53 від 04.06.2021 про повернення (витребування) майна боржника, якому розпорядник майна просив суд зобов`язати Державну виконавчу службу України в ocoбі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) негайно повернути безпідставно стягнуті кошти в сумі 7 960,95 грн на поточний рахунок боржника шляхом надання відповідного подання до Державного казначейства України. Зобов`язати Державну виконавчу службу України в особі будь-якого її підрозділу здійснювати стягнення грошових коштів та іншого майна боржника виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Зазначені клопотання обґрунтовані тим, що за поданням Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) без погодження із розпорядником майна з рахунку боржника були списані грошові кошти в сумі 325 452,68 грн, а згодом в сумі 7 960,95 грн.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 у справі №921/574/20 (суддя Гевко В. Л.):
1. Задоволено частково клопотання арбітражного керуючого №01-20/48 від 18.05.2021 та №01-20/53 від 04.06.2021 про повернення (витребування) майна боржника.
2. Визнано такими, що не відповідають приписам Кодексу України з процедур банкрутства дії Державної виконавчої служби по стягненню з рахунків боржника коштів виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
3. Зобов`язано повернути безпідставно стягнуті з рахунку боржника кошти в частині стягнутих коштів виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження, на поточний рахунок ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
4. Зобов`язано Державну виконавчу службу України в особі будь-якого її підрозділу здійснювати стягнення грошових коштів з дотриманням вимог частини 5 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, в частині забезпечення арбітражному керуючому належних умов для здійснення контролю за стягненням грошових коштів на які не поширюється дія мораторію.
5. В іншій частині у задоволенні клопотань арбітражного керуючого №01-20/48 від 18.05.2021 та №01-20/53 від 04.06.2021 про повернення (витребування) майна боржника відмовлено.
6. В задоволенні клопотання арбітражного керуючого про ухвалення порядку забезпечення вимог кредиторів від 05.07.2021 №01-20/73 відмовлено.
7.Відкладено розгляд клопотання учасників справи про постановлення окремої ухвали.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 (колегія суддів: Желік М. Б.- головуючий, Плотніцький Б. Д., Скрипчук О. С.) ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 у справі №921/574/20 в частині пунктів 1, 2, 3, 4 - скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотань арбітражного керуючого №01-20/48 від 18.05.2021 та №01-20/53 від 04.06.2021 відмовлено повністю. В решті ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 у справі №921/574/20 - залишено без змін.
У касаційній скарзі, яка подана з підстав п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст.287 ГПК України, арбітражний керуючий Аршевський М.О. просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 скасувати в повному обсязі, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 у справі № 921/574/20 залишити без змін.
Арбітражний керуючий Аршевський М. О. зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував абз. 4 та 5 ч. 5 ст. 41 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 05.07.2021 у справі № 911/378/17 про те, що для звернення стягнення на грошові кошти боржника не вимагається звернення до суду, а достатнім є погодження вказаних дій з арбітражним керуючим.
Заявник касаційної скарги стверджує про не врахування судом апеляційної інстанції, що звернення стягнення на грошові кошти боржника орган ДВС ні з судом, ні з розпорядником майна не погоджував.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної в п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, арбітражний керуючий вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст. 64 КУзПБ в частині дотримання черговості та пропорційності задоволення вимог кредиторів щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію.
Крім того, арбітражний керуючий Аршевський М. О. зазначає, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права: необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та не досліджено докази, які, на думку заявника касаційної скарги, підтверджують доводи щодо вибірковості та непропорційності задоволення державним виконавцем вимог кредиторів боржника.
У відзиві Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) просить залишити касаційну скаргу арбітражного керуючого Аршевського М.О. без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Орган ДВС не погоджується із доводами касаційної скарги та стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що при направленні платіжних вимог на списанні коштів з рахунку боржника державним виконавцем не було порушено жодних вимог як Закону України "Про виконавче провадження", так і КУзПБ.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2020 відкрито провадження у справі № 921/574/20 про банкрутство ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; введено з 25.09.2020 мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника строком до 170 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Аршевського М. О.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.12.2020 у справі №921/574/20 знято арешт та/або будь-які інші обмеження з поточного рахунку боржника, відкритого в АТ "Комерційний Індустріальний Банк". Встановлено, як захід забезпечення вимог кредиторів, що надання платіжних доручень АТ "Комерційний Індустріальний Банк" здійснюється боржником лише після отримання від розпорядника майна письмової паперової згоди на їх перерахування. Така згода повинна містити інформацію, яка ідентифікує здійснювану операцію з перерахування коштів (суму, отримувача, призначення платежу, строки, дату тощо). Один раз на місяць (першого числа місяця наступного за звітним періодом) боржник зобов`язаний надавати розпоряднику майна в оригіналі виписку банку по рахунку за попередній місяць для контролю за здійсненими операціями. Визначено, що кошти з вказаного рахунку мають використовуватись з урахуванням і в порядку визначеним Кодексом України з процедур банкрутства.
17.05.2021 з рахунку боржника АТ "Комерційний Індустріальний Банк" було списано кошти в сумі 325 452,68 грн, із таким призначенням платежу "Часткова оплата платіжної вимоги №36035661 від 12.05.2021, сум. до спл.10 638 316,67 грн за ст.52 ЗУ Про викон. провад. Стяг. заборг. по з/п зг. вик. лист №607/27796/19 від 10.02.2020, що вид" (т. 29, а.с. 106)".
Відповідно до розпоряджень державного виконавця від 25.05.2021 грошові кошти в сумі 325 452,68 грн, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум, перераховано фізичним особам-стягувачам на відповідні рахунки, виконавчий збір перераховано на рахунок Державної казначейської служби України.
Про списання коштів з рахунку боржника та розподіл списаних коштів у порядку п.3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" розпорядника майна було повідомлено листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 01.06.2021 №5542/04.1-24.
01.06.2021 з рахунку боржника АТ "Комерційний Індустріальний Банк" було списано кошти в сумі 7 960,95 грн, призначення платежу: "Часткова оплата платіжної вимоги №36035661 від 24.05.2021, сум. до спл. 9 601 213,60 грн. за ст.52 ЗУ Про викон. провад. Стяг. заборг. по з/п зг. вик. лист №507/27796/19 від 10.02.2020., що вид" (т. 29, а.с. 107).
Розпорядник майна, вважаючи списання коштів органом ДВС неправомірним, звернувся до господарського суду із вказаними вище клопотаннями (заявами).
Заперечуючи проти вимог розпорядника майна, орган ДВС зазначав, що станом на 03.06.2021 на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області перебував 481 виконавчий документ на загальну суму 9 642 186 грн про стягнення заборгованості з ДП "Тернопільський облавтодор" з виплати заробітної плати за рішеннями судів. На підставі ст. 41 КУзПБ та ст. ст. 18, 52 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було направлено платіжні вимоги для списання коштів з рахунків боржника, за результатами чого стягнуті кошти перераховані відповідно до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачам.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що дії органу Державної виконавчої служби щодо стягнення з рахунків боржника коштів виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є такими, що не відповідають приписам Кодексу України з процедур банкрутства, а тому підлягають поверненню на поточний рахунок боржника.
Апеляційний суд не погодився із вказаними вище висновками суду першої інстанції, оскільки дійшов висновку про правомірність списання коштів з рахунку боржника з огляду на не поширення мораторію на вимоги щодо виплати заробітної плати. Крім того, апеляційний суд зазначив про право державного виконавця одночасно з вимогами стягувача стягнути виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми, який відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України включається до доходів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. ч. 1- 6 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.