ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 925/273/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: Кирман В.О.,
відповідача: Беленкова В.В.,
Офісу Генерального прокурора: Шелест М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (колегія суддів у складі: Барсук М.А.- головуючий, Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
та рішення Господарського суду Черкаської області від 05.08.2021 (суддя Хабазня Ю.А.)
у справі № 925/273/21
за позовом Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна"
про визнання недійсним договору від 25.10.2017 №59 та стягнення 4089105,92 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог
1. Перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" (далі - Відповідач) про визнання недійсним договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Черкаси у зв`язку із будівництвом заводу з переробки кукурудзи по провулку Комунальному, 29 у м. Черкаси від 25.10.2017 №59, укладеного між Позивачем та Відповідачем (далі - Договір), та стягнення з Відповідача на користь Позивача 4089105,92 грн.
2. Позов мотивований посиланням на невідповідність Договору вимогам законодавства (зокрема, статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у відповідній редакції) та інтересам держави у зв`язку з тим, що Відповідач як замовник будівництва при зверненні до Черкаської міської ради щодо укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта в експлуатацію надав інформацію щодо загальної кошторисної вартості будівництва, яка не відповідає дійсності та є значно меншою від розміру, встановленого в акті готовності об`єкта до експлуатації. У зв`язку з наведеним відповідні кошти підлягають стягненню в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збережене майно.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.08.2021 у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.
4. Рішення мотивоване тим, що з матеріалів справи неможливо встановити момент укладення Договору, при цьому суд першої інстанції не визнав доказом наданий прокурором Договір. Також місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що прокурор не довів обставини затвердження проектної документації на суму 206538000,00 грн. Крім того, суд зазначив, що прокурор виступив як альтернативний суб`єкт звернення через відсутність у Позивача коштів для сплати судового збору за подання позову.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 рішення суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині, викладено його в редакції цієї постанови, резолютивна частина рішення залишена без змін.
6. Постанова мотивована тим, що при зверненні до суду з позовом у цій справі прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, за висновком суду апеляційної інстанції, прокурор не довів, що в момент укладення Договору загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва була іншою, ніж вказано у наданому Відповідачем зведеному кошторисному розрахунку вартості об`єкта будівництва, або така кошторисна вартість на момент укладення Договору розрахована з порушенням вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
7. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
8. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди застосували положення статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 1212 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 11.04.2018 у справі №909/239/17, від 22.09.2020 у справі №925/756/19, від 16.10.2020 у справі №922/3693/18.
9. Прокурор не погоджується з висновком судів про те, що він не довів належними та допустимими доказами обставини, з якими закон пов`язує недійсність Договору в момент його укладення, оскільки згідно з наданими прокурором доказами (зокрема, актом готовності будівництва заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 в м. Черкаси до експлуатації від 28.08.2018) в момент укладення Договору загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва була відома Відповідачу та складала 206538000,00 грн.
10. Прокурор наголошує, що Відповідач з метою заниження розміру пайової участі надав Позивачу лише частину кошторисної документації на будівництво відповідного об`єкту (зведений кошторисний розрахунок по об`єкту "виконання загальнобудівельних робіт, благоустрою та вертикальне планування території при будівництві заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 в м. Черкаси", тоді як розрахунок пайової участі повинен здійснюватися саме із загальної кошторисної вартості будівництва, затвердженої наказом Відповідача від 01.10.2015 №56.
11. Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення статті 86 Господарського процесуального кодексу України не надав належної оцінки наявним у справі доказам, які впливають на визначення розміру пайової участі за Договором.
12. На думку прокурора, ухилення Відповідача від обов`язкової сплати правильно нарахованої суми пайового внеску є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
13. Крім того, прокурор 28.05.2022 надав письмові пояснення, які за своїм змістом є доповненням до касаційної скарги та підлягають залишенню без розгляду відповідно до вимог статей 118, 298 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подані після закінчення строку на касаційне оскарження.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
14. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15. Відповідач заперечує проти доводів прокурора та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо недоведеності прокурором того, що на момент укладення Договору загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва була іншою, ніж вказана у наданому Відповідачем зведеному кошторисному розрахунку. При цьому Відповідач зазначає, що акт готовності об`єкту до експлуатації від 28.08.2018 та вказана в ньому кошторисна вартість відповідного об`єкту не існували на момент укладення Договору.
16. Також Відповідач вважає, що за наявності між сторонами договірних зобов`язань застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України є неможливим.
17. Позивач у встановлений Судом термін відзив на касаційну скаргу не надав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
18. 25.10.2017 між Позивачем та Відповідачем (замовник) укладено Договір, предметом якого є пайова участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси у разі виконання загальнобудівельних робіт, благоустрою та вертикального планування території при будівництві заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному (біля підприємства по пров. Комунальний, 29) у м. Черкаси.
19. Відповідно до пункту 1.2 Договору пайова участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Черкаси складає 5716840,90 грн.
20. Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що замовник зобов`язується до прийняття об`єкта в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців з дати укладення Договору сплатити пайову участь у сумі 5716840,90 грн єдиним платежем до спеціального фонду міського бюджету.
21. Відповідно до додатку №1 до Договору розрахунок величини пайової участі здійснений на підставі наданого Відповідачем зведеного кошторисного розрахунку об`єкта будівництва - заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному (біля підприємства по пров. Комунальний, 29) у м. Черкаси на суму 5716840,90 грн.
22. Згідно з протоколом розбіжностей до Договору викладено пункти 1.1, 1.2, 2.2.1 в іншій редакції щодо предмету договору та розрахунку розміру пайової участі: замість 5716840,90 грн - 1627734,98 грн. У примітках зазначено про врахування витрат Відповідача на влаштування внутрішніх та примайданчикових інженерних мереж і споруд (6408042 грн), виключення їх відповідно до формули розрахунку пайової участі згідно з Договором. Відкоригований розмір пайової участі в подальшому зменшено на вартість побудованих доріг (3448301,72 грн), передачу яких передбачено договором оренди землі від 29.09.2010.
23. Відповідач згідно з платіжним дорученням №990 від 27.08.2018 з призначенням платежу "Пайова участь згідно договору №59 від 25.10.17р. Без ПДВ" сплатив до міського бюджету 1627734,98 грн.
24. У матеріалах справи міститься акт готовності об`єкту (будівництво заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 у м. Черкаси) до експлуатації від 28.08.2018, в якому зазначено, що кошторисна вартість об`єкту складає 206538000,00 грн (у тому числі: витрати на будівельні матеріали - 57168000,00 грн, витрати на машини, обладнання, інвентар - 149370000,00 грн).
Позиція Верховного Суду
25. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
26. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
27. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
28. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зокрема, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити ціну, яка є істотною умовою господарського договору (ст.ст. 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 189 Господарського кодексу України).
29. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України).
30. За загальним правилом, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Водночас у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ст. 632 Цивільного кодексу України).