Постанова
Іменем України
06 червня 2022 року
м. Київ
справа № 715/1862/21
провадження № 61-19913св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
стягувач - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2021 року у складі судді Маковійчук Ю. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,
у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про заміну стягувача у виконавчих листах.
Короткий зміст заявлених вимог
У серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчих листах.
Заява мотивована тим, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 листопада 2010 року у справі № 2-90/10 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за генеральним кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586 та кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/1 в сумі 1 141 599,93 грн.
На виконання вказаного рішення 19 листопада 2010 року суд видав виконавчі листи № 2-90/10 щодо кожного з боржників.
08 грудня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), згідно умов якого AT «Райффайзен Банк Аваль» відступив ПАТ «Вектор Банк» право вимоги до ОСОБА_1 за генеральним кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586 та кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/1. 08 грудня 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» також було відступлено на користь ПАТ «Вектор Банк» право вимоги за договором поруки від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/74, що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 та забезпечував виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами.
08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено договори, за умовами яких ПАТ «Вектор Банк» відступив ТОВ «ФК «Форінт» право вимоги до ОСОБА_1 за генеральним кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586, кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/1 та за договором поруки від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/74, що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 .
У зв`язку з вищевикладеним, ТОВ «ФК «Форінт» просило:
- замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» у справі № 2-90/10 на ТОВ «ФК «Форінт» у виконавчих листах № 2-90/10, виданих 19 листопада 2010 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області щодо кожного з боржників на виконання рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 листопада 2010 року у справі № 2-90/10 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Форінт» про заміну стягувача у виконавчому листі відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що оскільки у справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплатили заборгованість, яка підлягала стягненню з них на користь банку, правовідносини за кредитним договором припинені, отже відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ «ФК «Форінт» про заміну стягувача у виконавчих листах.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено частково.
Змінено мотивувальну частину ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2021 року.
В решті ухвалу залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 442 ЦПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 55 ЦПК України). У разі закінчення виконавчого провадження особа може заявити про заміну стягувача у справі, лише ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу, а саме скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, в межах якої будуть досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах.
Оскільки ТОВ «ФК «Форінт» не ініціював відповідну стадію процесу у справі, не вбачається підстав для здійснення заміни учасника справи за межами відкритої стадії цивільного процесу та у наведений заявником спосіб.
Суд першої інстанції вищевказані норми права та обставини не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви у зв`язку із виконанням боржниками своїх зобов`язань згідно рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 листопада 2010 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ТОВ «ФК «Форінт», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального правата порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «ФК «Форінт» про заміну стягувача у виконавчих листах.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Глибоцького районного суду Чернівецької області.
12 січня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, у постановах Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 760/17155/14-ц, від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13 та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій прийняли до уваги та оцінили недопустимі та неналежні докази, які не були завчасно направлені заявнику. Лист-повідомлення від 24 жовтня 2017 року, наданий ОСОБА_1 суду першої інстанції, не є належним та допустимим доказом, який підтверджує виконання боржником умов кредитного договору.
Виконавчі провадження за виконавчими листами № 2-90/10 не були закінчені державним виконавцем на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає закінчення такого виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом не є підставою для припинення зобов`язання за кредитними договорами.
Заявник надав суду достатньо доказів на підтвердження переходу до ТОВ «ФК «Форінт» прав вимоги до боржників від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Доводи інших учасників справи
У січні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначають, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга - безпідставною.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 листопада 2010 року у справі № 2-90/10 задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на користь якого з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто в солідарному порядку заборгованість за генеральним кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586 та кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/1 в сумі 1 141 599,93 грн (а. с. 38, 39).
19 листопада 2010 року на виконання вказаного рішення суд видав виконавчі листи щодо кожного з боржників, на підставі яких державним виконавцем Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області були відкриті виконавчі провадження № 25031138 та № 25020076 (а. с. 27, 28).
26 червня 2018 року заступник начальника Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Михайлюк Л. Л. виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень № 25031138 та № 25020076 на підставі пункту 15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 52, 53).
08 грудня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» було укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), згідно умов якого ПAT «Райффайзен Банк Аваль» відступило ПАТ «Вектор Банк» право вимоги до ОСОБА_1 за генеральним кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586 та кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/1. 08 грудня 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» також відступило на користь ПАТ «Вектор Банк» право вимоги за договором поруки від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/74, що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 та забезпечував виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами (а. с. 18-24).
08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), згідно умов якого ПАТ «Вектор Банк» відступило ТОВ «ФК «Форінт» право вимоги до ОСОБА_1 за генеральним кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586, кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/1. 08 грудня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір відступлення прав за договором поруки від 12 лютого 2008 року № 014/05/586/74, що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 (а. с. 11-17).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.