Постанова
Іменем України
03 червня 2022 року
м. Київ
справа № 727/7373/21-ц
провадження № 61-19002св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України
в Чернівецькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 серпня 2021 року
у складі судді Танасійчук Н. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Владичана А. І., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заяву мотивовано тим, що під час своєї трудової діяльності з 05 січня
1986 року по 20 серпня 1990 року вона працювала машиністом-кочегаром
у військовій частині № 45314 в НДР.
Для оформлення пенсійного забезпечення вона зверталась до Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - Головне УПФУ в Чернівецькій області), проте їй було повідомлено, щодо страхового стажу, який становить 19 років 08 місяців, не зараховано період роботи
у військовій частині з 05 січня 1986 року по 20 серпня 1990 року у зв`язку
із виправленням дати прийняття на роботу, яке не завірено належним чином згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах,
в установах і організаціях.
Вказувала на те, що встановлення юридичного факту її роботи у зазначений період їй необхідно для надання судового рішення про встановлення цього факту Головному УПФУ в Чернігівській області для подальшого отримання пенсійного забезпечення.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд встановити факт
її роботи у військовій частині № 45314 з 05 січня 1986 року по 20 серпня 1990 року згідно трудової книжки.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 серпня
2021 року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України
в Чернівецькій області (далі - Головне УПФУ в Чернівецькій області), про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту її роботи
у військовій частині № 45314 з 05 січня 1986 року по 20 серпня 1990 року згідно трудової книжки, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що питання встановлення факту трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 серпня 2021 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки питання встановлення факту трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.
При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючисьна неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно позбавили її права на судовий захист.
ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, посилались на пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", проте, на її думку, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в трудовій книжці належним чином не застережені, тощо та якщо військова частина
на час звернення із заявою не існує.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року було поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 серпня 2021 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року. Відкритокасаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи
№ 727/7373/21-ц із Шевченківського районного суду м. Чернівці.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив головного УПФУ
в Чернівецькій області на касаційну скаргу, у якому зазначено,
що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема: встановлення факту її роботи у військовій частині
№ 45314 з 05 січня 1986 року по 20 серпня 1990 року, згідно трудової книжки.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту трудового стажу необхідно для нарахування їй відповідно до закону вірної кількості страхового стажу, внаслідок чого буде призначена пенсія.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з положеннями пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.