Постанова
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 607/6776/16-ц
провадження № 61-7074св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»;
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2020 року у складі судді Дзюбича В. Л. та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 31 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1
та ОСОБА_2 , третя особа - Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 10 жовтня 2005 року між акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), теперішня назва - ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 521 в іноземній валюті на суму 50 000,00 доларів США, терміном до 05 жовтня 2026 року зі сплатою 12,5 % річних. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором у частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами, можливих штрафів та інших витрат, між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1
від 10 жовтня 2005 року, за умовами якого остання зобов`язалася відповідати перед позивачем за невиконання зобов`язань відповідача ОСОБА_1 у повному обсязі.
Позивач вказував, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе згідно
із кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного погашення заборгованості за щомісячними платежами у зв`язку із чим станом
на 13 червня 2016 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі
31 625,56 доларів США, з яких: 27 381,26 доларів США простроченої заборгованості по кредиту; 4 244,30 доларів США заборгованості
по процентах, а також нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у сумі 167,58 грн з яких: 67,28 грн пені за прострочення сплати кредиту та 100,30 грн пені за прострочення сплати процентів. 19 лютого 2016 року позивач направив відповідачам вимогу про погашення заборгованості в повному обсязі, яка залишилась без відповіді.
Ураховуючи викладене, ПАТ «УкрСиббанк» просило суд стягнути
з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку суму боргу, процентів нарахованих за кредитним договором від 10 жовтня 2005 року № 521
в розмірі 31 625,56 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 167,58 грн, а також стягнути суму сплаченого судового збору.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 пред`явив до суду зустрічний позов
до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору недійсним.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ПАТ «УкрСиббанк» не надано документального підтвердження факту видачі йому грошових коштів згідно кредитного договору від 10 жовтня 2005 року № 521 в іноземній валюті
у сумі 50 000,00 доларів США, оскільки він взагалі не отримував
від позивача готівкові кошти у доларах США. Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору банк зобов`язувався відкрити йому позичковий рахунок для видачі кредиту, однак, у наявному у нього примірнику договору відсутнє посилання на номер цього позичкового рахунку, а також відсутні реквізити для сплати тіла кредиту та для сплати процентів за користування кредитом. Водночас відповідно до договору № 10/40 про відкриття поточного рахунку та розрахункове касове обслуговування в національній валюті йому було відкрито рахунок у національній валюті гривні. Проте позивачем
не долучено до позову інформації про рух коштів по цьому гривневому рахунку. У відповідності із вимогами Інструкції про касові операції в банках України (далі - Інструкція), затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 14 серпня 2003 року № 337 банк на підтвердження факту видачі з каси готівкових коштів у сумі 50 000,00 доларів США повинен був надати суду відповідний касовий документ, а саме: заяву на видачу готівки по формі згідно додатку 8
до Інструкції, а також договір про відкриття позичкового рахунку
та розрахункове касове обслуговування в іноземній валюті, однак зазначених письмових доказів ПАТ «УкрСиббанк» не надано. Також позивачем не долучено до позову доказів на підтвердження факту проведення такої касової операції, як видача йому готівкових коштів у сумі 50 000,00 доларів США.
Із врахуванням наведеного ОСОБА_1 вважав, що кредитний договір
від 10 жовтня 2005 року № 521 є недійсним. Підтвердженням цього зазначав також те, що валютою розрахунку за придбаний ним за рахунок кредитних коштів будинок була національна грошова одиниця гривня. Оскільки банк не виконав свого зобов`язання та не видав йому кредит
у доларах США, тому вказаний валютний кредит носить фіктивний характер.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним кредитний договір від 05 жовтня 2005 року № 521 у зв`язку з тим, що він
не отримував на руки 50 000,00 доларів США із застосуванням наслідків недійсності кредиту.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 14 січня 2020 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2005 року № 521 у розмірі 31 625,56 центів та пеню у розмірі 167,58 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 взяті
на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує внаслідок чого утворилася заборгованість по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами. Відповідачу ОСОБА_1 було надано інформацію щодо усіх умов договору. Так, в договорі послідовно та докладно викладено усі права та обов`язки сторін, правила нарахування процентів і комісій, наслідки порушення умов договору.
З моменту укладення вказаного договору та до 31 березня 2015 року відповідачем не ставилась під сумнів дійсність вказаного договору
та своєчасно і в повному обсязі вносились обов`язкові щомісячні платежі
за кредитом на користь позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 14 січня 2020 року в частині стягнення заборгованості по процентах
та стягнення судового збору змінено, зменшено розмір стягнення заборгованості по процентах з 4 244, 30 доларів США до 3 555, 99 доларів США 99, а також стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судового збору
в розмірі 5 934, 69 грн зменшено до 5 815,99 грн з кожного.
У решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2020 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач
у повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором
від 10 жовтня 2005 року № 521 та надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 50 000,00 доларів США, а ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання
за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість по тілу кредиту, процентам та пені. Також судом встановлено, що валютою зобов`язання за зазначеним кредитним договором є долар США і ОСОБА_1 отримав кредит в іноземній валюті, тому до стягнення з відповідачів підлягає борг за кредитом, виражений
у валюті зобов`язання - доларах США. Крім цього, відповідачем
ОСОБА_1 не наведено обставин та не подано належних та достатніх доказів, які б обґрунтовували заявлені ним зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору.
В частині зменшення відсотків за кредитним договором суд апеляційної інстанції виходив із того, що після звернення до ОСОБА_1 із достроковою вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором платежі припинилось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» відмовити, а його зустрічний позов задовольнити.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У липні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справу за позовом
ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», про стягнення заборгованості
за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили головну, суттєву обставину у справі, а саме ту, що
АКІБ «УкрСиббанк» виконав свій обов`язок та нібито видав готівку з каси банку в сумі 50 000,00 доларів США на підставі недопустимих доказів,
а саме: меморіального валютного ордеру від 10 жовтня 2005 року № 122264 та розпорядження № 521/1 про надання кредиту готівкою
в сумі 50 000,00 доларів. Однак, єдиним та допустимим доказом отримання готівкової іноземної валюти за кредитним договором від 10 жовтня
2021 року № 521 в сумі 50 000,00 доларів США та факт виконання банком умов договору є касовий документ-заява на видачу готівки по формі згідно додатку 8 до Інструкції. Меморіальний ордер № по своїй суті не є касовим документом, а є меморіальним документом виключно для безготівкових розрахунків.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «УкрСиббанк»,
на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів першої
та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 вересня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися
у АКІБ «УкрСиббанк» із заявою про надання іпотечного кредиту
у сумі 50 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних для придбання приватного житлового будинку (а. с. 174-177, т. 1).
Того ж дня ОСОБА_1 підписав анкету заявника та підписав гарантійний лист-зобов`язання (а. с. 179-180, т. 1).
Як вбачається із виписки з протоколу № 103 засідання кредитного комітету АКІБ «УкрСиббанк» від 06 жовтня 2005 року, кредитна комісія
АКІБ «УкрСиббанк» схвалила надання ОСОБА_1 кредиту на придбання житла в кредит (молодіжне кредитування) у розмірі 50 000,00 доларів США терміном на 252 місяці зі сплатою 12,5 % річних комісія за видачу кредиту - 1,0 %, комісія за оформлення кредитного договору - 0,1 % від суми кредиту. Забезпеченням кредиту виступає приватний будинок за адресою: