Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 753/15401/20
провадження № 61-7521св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року в складі колегії суддів: Болотова Є. В., Заришняк Г. М., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із скаргою на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року скасовано та постановлено нове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними та протиправними дії державного виконавця, який здійснив обтяження-арешт всього нерухомого майна за кодом 2356905732 (реєстраційний номер обтяження 13185747). Зобов`язано Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника скасувати обтяження-арешт всього нерухомого майна за кодом 2356905732 (реєстраційний номер обтяження 13185747).
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки при ухваленні постанови від 17 березня 2021 року апеляційний суд не вирішив питання про стягнення судових витрат, а саме, сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що за частиною першою статті 452 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Наведені норми не передбачають розподіл судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги, тому відсутні підстави для стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на користь ОСОБА_1 з Дарницького районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року та направити справу до апеляційного суду для ухвалення додаткового рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали з суду першої інстанції.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що за статтею 133 ЦПК України до судових витрат належить у тому числі судовий збір. За подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір, а тому оскільки апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ухвалив постанову про задоволення скарги по суті, він повинен був стягнути понесені судові витрати з виконавчої служби. Це відповідає статті 452 ЦПК України. Однак, апеляційний суд на це не звернув уваги та безпідставно відмовив в ухваленні додаткового рішення в частині розподілу судових витрат.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
За статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Предметом судового розгляду в цій справі є правомірність дій державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, за скаргою ОСОБА_1 як стягувача у виконавчому провадженні.