Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 398/450/20
провадження № 61-6814св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 березня 2021 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Чельник О. І., Черненка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград») про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі наказу підприємства від 28 лютого 2007 року № 32-к з 01 березня 2007 року її прийнято до абонентського відділу КП «Олександрія-водоканал» на посаду бухгалтера.
01 квітня 2009 року її переведено у межах відділу на посаду контролера водопровідного господарства 3 розряду (наказ від 31 березня 2009 року № 22-к).
Наказом КП «Олександрія-водоканал» від 12 липня 2011 року № 60-к її переведено на посаду комірника підприємства.
Згідно з рішенням Кіровоградської обласної ради від 23 вересня 2011 року № 189 з 01 квітня 2012 року КП «Олександрія-водоканал» реорганізовано шляхом приєднання до ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
Того ж дня її відповідно до наказу підприємства від 01 квітня 2012 року № 50-к зараховано до штатного складу Олександрійського водопровідно-каналізаційного господарства ОКПП «Дніпро-Кіровоград» на посаду комірника служби з будівництва й експлуатації будівель та споруд.
У подальшому наказом від 01 листопада 2013 року № 147-к її переведено на посаду комірника господарчої дільниці з 01 листопада 2013 року.
28 жовтня 2019 року їй вручено наказ підприємства від 28 жовтня 2019 року № 186 про скорочення з 31 грудня 2019 року у штатному розкладі посади комірника господарчої дільниці Олександрійського ВКГ.
Листом ОКВП «Дніпро-Кіровоград» від 28 жовтня 2019 року № 3386/11/0721 її повідомлено про те, що у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу по підприємству від 28 жовтня 2019 року № 186 вона попереджається про майбутнє звільнення з займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 31 грудня 2019 року.
Їй запропоновано вакантні робочі місця: машиніст насосних установок 2 розряду дільниці насосних станцій служби водопостачання Кропивницького ВКГ (місячний оклад 6 687,00 грн); машиніст насосних установок 2 розряду дільниці насосних станцій служби водовідведення Кропивницького ВКГ (місячний оклад 6 687,00 грн); оператор на решітці 3 розряду каналізаційних очисних споруд служби головного технолога Кропивницького ВКГ (місячний оклад 7 428,00 грн); оператор установок для зневоднення осаду 4 розряду каналізаційних очисних споруд служби головного технолога Кропивницького ВКГ (місячний оклад 8 358,00 грн); контролер водопровідного господарства абонентного відділу служби збуту 3 розряду Олександрійського ВКГ (відрядна форма оплати праці); оператор електронно-обчислювальних та обчислювальних машин абонентного відділу служби збуту 4 розряду Олександрійського ВКГ на час відпустки іншого працівника та запропоновано повідомити підприємство про прийняте рішення протягом трьох робочих днів із дня вручення повідомлення.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, 30 жовтня 2019 року вона звернулася до комісії по трудових спорах ОКВП «Дніпро-Кіровоград» із заявою про розгляд трудового спору, посилаючись на неврахування наявного в неї переважного права на залишення на роботі, а також неузгодження наказу про вивільнення із профспілковим комітетом, просила визнати протиправним оспорюваний наказ.
Протоколом засідання комісії по трудових спорах ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (далі - КТС) від 08 листопада 2019 року № 1 відмовлено у задоволенні заяви щодо скасування наказу підприємства та вирішено звернутися до служби кадрового забезпечення ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з питання пропонування до 31 грудня 2019 року всіх вакантних робочих місць, які відповідають її кваліфікації.
На виконання рекомендацій КТС 24 грудня 2019 року їй вручено лист ОКВП «Дніпро-Кіровоград» № 176/14, яким повторно повідомлено про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 31 грудня 2019 року, на підставі наказу по підприємству від 28 жовтня 2019 року № 186.
Цим листом їй запропоновано вакантне робоче місце агента з постачання відділу матеріально-технічного забезпечення служби матеріально-технічного забезпечення, розвитку та інвестицій Кропивницького водопровідно-каналізаційного господарства.
Того ж дня їй вручено наказ (розпорядження) відповідача від 24 грудня 2019 року № 154-з про її звільнення з 31 грудня 2019 року.
У зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у період із 27 грудня 2019 року до 10 січня 2020 року наказом відповідача від 11 січня 2020 року
№ 4-з внесено зміни до наказу від 24 грудня 2019 року № 154-з та вирішено вважати днем звільнення 13 січня 2020 року.
Вважала звільнення незаконним, оскільки відповідач не врахував, що вона є єдиним працівником у сім`ї, який має дохід, має тривалий безперервний стаж роботи на підприємстві, є особою собою пенсійного віку з інвалідністю 3 групи. Звільнення проведене без попередньої згоди виборного органу профспілкової організації підприємства
Відповідачем їй завдано моральну шкоду, яка виразилась у тому, що у зв`язку із звільненням з роботи вона позбавлена засобів до існування, вимушена нести додаткові витрати для організації власного життя, пов`язані з отриманням правової допомоги, зверненням до суду тощо, з метою забезпечення себе та своєї сім`ї вона вимушена вишукувати додаткові засоби, братися до роботи, протипоказаної їй за віком та станом здоров`я, позичати кошти у близьких та знайомих.
Уточнивши позовні вимоги, просила:
- визнати протиправним звільнення з посади комірника господарчої дільниці ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за пунктом 1 статті 40 КЗпП України відповідно до наказу від 24 грудня 2019 року № 154-з із урахуванням змін, внесених наказом від 11 січня 2020 року № 4-з,
- поновити її на посаді комірника господарчої дільниці ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з 14 січня 2020 року,
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 14 січня 2020 року до дня ухвалення судового рішення про поновлення на посаді з розрахунку 226,48 грн у період з 14 січня 2020 року до 31 серпня 2020 року, з розрахунку 233,60 грн у період із 01 вересня 2020 року, але не менше законодавчо встановленого рівня заробітної плати за оскаржуваний період,
-стягнути з відповідача 20 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним звільнення ОСОБА_1 з посади комірника господарчої дільниці Олександрійського водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за пунктом 1 статті 40 КЗпП України згідно наказу від 24 грудня 2019 року № 154-з із урахуванням змін, внесених наказом від 11 січня 2020 року № 4-з.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді комірника господарчої дільниці Олександрійського водопровідно-каналізаційного господарства ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з 14 січня 2020 року.
Стягнуто з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48 500,92 грн, який обраховано без утримання податків та інших обов`язкових платежів, 10 000,00 грн моральної шкоди, 10 000,00 грн витрат на правову допомогу та 840,80 грн судового збору.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, тобто за період з 14 січня 2020 року до 14 лютого 2020 року в розмірі 4 516,28 грн, яка обрахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів та про поновлення на посаді допущено до негайного виконання.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивачки відбулося з порушенням вимог трудового законодавства.
На підприємстві були працівники, які займали посади комірників та з якими ОСОБА_1 могла конкурувати, однак відповідач навіть не врахував наявність у неї переважного права залишення на роботі у порівнянні з іншими працівниками, що є грубим порушенням вимог частини першої статті 42 КЗпП України.
Відповідач усупереч вимогам частини третьої статті 49-2 КЗпП України не запропонував ОСОБА_1 вакантну посаду лаборанта хіміко-бактеріологічних аналізів ІІІ розряду лабораторії водопостачання в Олександрійському водопровідно-каналізаційному господарстві, не перевіривши і не врахувавши, що позивачка за своєю освітою, кваліфікацією і досвідом роботи могла виконувати обов`язки за цією посадою з урахуванням того, що відповідність посади обумовлена посадовими обов`язками, а не наявністю відповідної освіти, та того, що позивачка могла пройти професійну підготовку на виробництві.
При цьому суд не погодився з іншими доводами позивачки і вважав безпідставним посилання на те, що її звільнення відбулось без погодження із первинною профспілковою організацією, членом якої вона є, у зв`язку з недоведеністю належними доказами її перебування у членах профспілки.
Аргументи позивачки про те, що станом на момент її звільнення були вакантними посади старшого комірника та завідувача складом також є безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» задоволено.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:
- в ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відбулося скорочення штату, зокрема, з 01 січня 2020 року скорочена займана позивачкою посада комірника господарчої дільниці;
- відповідач дотримався усіх вимог закону щодо попереднього повідомлення про звільнення та пропозиції наявних вакансій, які позивачка могла зайняти. Зокрема, 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 попереджено про заплановане вивільнення у зв`язку зі скороченням штату працівників, а 19 грудня 2019 року повідомлено про майбутнє вивільнення із займаної посади, запропоновано вільні на час її звільнення посади. При цьому відповідачем враховано кваліфікаційний рівень та стан здоров`я позивачки;
- позивачці були запропоновані вакантні посади, які відповідають її кваліфікаційному рівню та стану здоров`я, від яких вона відмовилася;
- ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що стан здоров`я, освіта, кваліфікаційний рівень та попередній досвід позивачки не відповідають вимогам посади лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу, та дійшов помилкового висновку, що через відсутність доказів щодо пропозиції ОСОБА_1 зайняти вакантну посаду лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу 3 розряду її звільнення відбулось з порушенням вимог трудового законодавства;
- відповідач вживав заходи щодо реального працевлаштування позивачки, запропонувавши їй у період між попередженням про наступне вивільнення та звільненням 7 вакантних посад із урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду, стану здоров`я, від яких вона відмовилася, що не може свідчити про невиконання ним вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У квітні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції ОСОБА_1 зазначає, що:
- у порушення норм процесуального права справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження;
- поза увагою апеляційного суду залишилося те, що роботодавець при її звільнення не врахував, що вона має переважне право на залишення на роботі, як працівника, який має більш високу кваліфікацію та статус особи з інвалідністю (у зв`язку з трудовим каліцтвом);
- апеляційний суд прийняв від відповідача нові докази, на підставі яких ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, не зважаючи на те, що такі докази не були предметом дослідження суду першої інстанції;
- відповідач безпідставно скоротив саме посаду комірника, не зважаючи на те, що на момент прийняття рішення про скорочення на підприємстві були вакантні 200 посад. Економії фонду заробітної плані не відбулось, а навпаки у 2020 році фонд заробітної плати на підприємстві збільшився більше, ніж на 1 000 000,00 грн;
- перед звільненням їй запропоновано лише 7 вакантних посад, інші 183 посади їй взагалі не пропонували;
- на момент її звільнення в Олександрійському відділі відповідача була вакантна посада хіміка-лаборанта, яку, на її переконання, вона б могла обіймати, однак означена посада їй не запропонована;
- ухвалою від 26 січня 2021 року суд апеляційної інстанції надав їй строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 26 лютого 2021 року, однак 22 лютого 2021 року апеляційний суд закрив підготовче засідання, чим фактично скоротив їй строк для подачі відзиву;
- апеляційний суд не з`ясував, чи були запропоновані їй усі наявні вакантні посади, а зосередився на тому, що її стан здоров`я не відповідає одній із можливих посад;
- працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку зі скороченням штату працівника є обов`язком роботодавця і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватись добросовісно без застосування надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин;
- вона надала лист заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю від 04 квітня 2011 року, в якому зазначено, що профспілка КП «Олександрія-Водоканал» займається незаконною діяльністю та її рахунки арештовані. Саме у зв`язку з цією обставиною перерахування членських внесків з її заробітної плати було призупинено, однак вона не припиняла свого членства у цій профспілковій організації;
- у матеріалах справи містяться докази, які підтверджують, що відповідач не здійснив своєчасний розрахунок при звільненні;
- відповідач умисно ініціював звільнення у зв`язку з її активною громадянською позицією;
- при скороченні чисельності штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці визначальним є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність його праці. Тому роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочують, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивність їх праці.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди зі скасуванням апеляційним судом рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправним звільнення ОСОБА_1 з посади комірника господарчої дільниці, поновлено позивачку на вказаній посаді з 14 січня 2020 року, стягнуто з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48 500,92 грн, який обраховано без утримання податків та інших обов`язкових платежів, 10 000,00 грн моральної шкоди, 10 000,00 грн витрат на правову допомогу та 840,80 грн судового збору, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України постанова апеляційного суду у частині вирішення інших позовних вимог касаційному перегляду не підлягає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 (у частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України) на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 березня 2021 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 30 січня 2020 року у справі № 466/7604/17, від 22 травня 2019 року у справі № 753/3889/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19, від 22 травня 2019 року у справі № 753/3889/17, судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 2, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що у 1981 році ОСОБА_1 здобула вищу освіту за спеціальністю - інженер економіст (т. 1, а. с. 148).
Відповідно до записів трудової книжки на підставі наказу від 28 лютого
2007 року № 32-к ОСОБА_1 з 01 березня 2007 року прийнята до абонентського відділу комунального підприємства «Олександрія-водоканал» на посаду бухгалтера, 01 квітня 2009 року переведена у межах відділу на посаду контролера водопровідного господарства 3-го розряду (наказ від 31 березня 2009 року № 22-к), наказом КП «Олександрія-водоканал» від 12 липня 2012 року № 60-к переведена на посаду комірника підприємства (т. 2, а. с. 156-163).
Згідно з актами від 20 липня 2009 року № 01 та від 29 грудня 2010 року № 02, 16 липня 2009 року та 22 листопада 2010 року із ОСОБА_1 сталися нещасні випадки, пов`язані з виробництвом (т. 1, а. с. 34-41).