Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/9918/14-ц
провадження № 61-16628св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Ткачука О. С.,
учасники справи за первісним позовом:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,
у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заяви про заміну сторони виконавчого провадження
У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області
від 20 серпня 2014 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором
від 04 лютого 2008 року № 57/АА-011.08.2 у розмірі 36 721,86 дол. США та
769 836,31 грн, а також 3 654,00 грн судового збору.
У жовтні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що на підставі заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2014 року було видано виконавчий лист.
04 липня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал»
було укладено договір про відступлення права вимоги № 23, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги за кредитним договором від 04 лютого 2008 року
№ 57/АА-011.08.2, укладеним між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 .
Таким чином, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли всі права щодо грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, що стало підставою для звернення заявника до суду із вказаною заявою.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Вердикт Капітал» просило суд про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2014 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада
2019 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником первісного стягувача ПАТ «Родовід Банк» у виконавчому провадженні стосовно боржника ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення права вимоги № 23, укладеного між ПАТ «Родовід Банк» таТОВ «Вердикт Капітал».
У зв`язку із зазначеним, на думку суду першої інстанції, на підставі положень статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції,
03 вересня 2021 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом десяти днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 05 листопада 2019 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначені ОСОБА_1 причини для поновлення пропущеного процесуального строку не можуть вважатися поважними, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження із застосуванням правового механізму, передбаченого частиною четвертою статті 357 ЦПК України.
При цьому апеляційним судом ураховано, що оскаржувана ухвала суду постановлена 05 листопада 2019 року, ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У матеріалах справи відсутні також відомості про повідомлення стороні результату розгляду заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження. Разом із тим, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 достовірно знав про наявність оскаржуваного судового рішення, оскільки ознайомився із матеріалами справи, у тому числі і з оскаржуваною ухвалою суду 29 липня 2021 року та зробив відповідні копії, проте апеляційну скаргу подав лише
03 вересня 2021 року, тобто через 36 днів із моменту ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій рішень, що свідчить про пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року справу № 127/9918/14-ц передано до Верховного Суду
(на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 01 листопада 2021 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року та витребування матеріалів справи).
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті
400 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, який дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що строк, визначений частиною другою статті 354 ЦПК України, ОСОБА_1 дотримано, оскільки копію оскаржуваної ухвали представник заявника отримав лише 19 серпня
2021 року. Разом із тим, посилання апеляційного суду на те, що про існування та зміст ухвали представнику ОСОБА_1 було відомо
з 29 липня 2021 року (з моменту ознайомлення з матеріалами справи) ґрунтуються на припущеннях. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що під час ознайомлення з матеріалами справи не було отримано копію рішення, а сам факт ознайомлення з матеріалами справи чи здійснення фотографування не є передбаченим нормами ЦПК України способом отримання рішення (ухвали) суду.
Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції помилково трактував строк на апеляційне оскарження та строк, який може бути поновлений. Крім того, залишивши апеляційну скаргу без руху ухвалою від 10 вересня 2021 року, апеляційний суд вважав строк на подачу апеляційної скарги дотриманим, оскільки в іншому випадку суд міг одразу постановити ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 вересня 2021 року до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області
від 20 серпня 2014 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором
від 04 лютого 2008 року № 57/АА-011.08.2 у розмірі 36 721,86 дол. США та
769 836,31 грн, а також 3 654,00 грн судового збору (а. с. 86, 87, т. 1).
04 липня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 23, відповідно до умов якого ПАТ «Родовід Банк»; відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги за кредитним договором
від 04 лютого 2008 року № 57/АА-011.08.2, укладеним між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 (а. с. 102-104, т. 1).
У жовтні 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (а. с. 93-96, т. 1).
Поштове відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення, направлене на адресу ОСОБА_1 , повернуто, причина повернення: «за вказаною адресою не проживає» (а. с. 118, т. 1).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада
2019 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 131, т. 1).
21 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а. с. 215, т. 1).
Повноваження представника підтверджуються ордером від 20 липня
2021 року та не заперечуються сторонами у справі (а. с. 216, т. 1).
29 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ознайомився зі справою (том 1 на 214 арк., том 2 на 65 арк.) та зробив копії, про що свідчить особистий підпис на заяві (а. с. 215, т. 1).
05 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2019 року, яку відповідно до розписки отримав особисто 19 серпня 2021 року (а. с. 220, т. 1).
03 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 05 листопада 2019 року (а. с. 1-4, т. 2).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме: для зазначення поважних причин пропуску процесуального строку на подачу апеляційної скарги (а. с. 13, 14, т. 2).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2019 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначені ОСОБА_1 причини для поновлення пропущеного процесуального строку не можуть вважатися поважними, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження із застосуванням правового механізму, передбаченого частиною четвертою статті 357 ЦПК України
(а. с. 40, 41, т. 2).
Мотивувальна частина.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.