Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 357/410/20
провадження № 61-5871св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші»,
відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євко Володимир Володимирович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на постанову Київського апеляційного суду від
02 березня 2021 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є.,
Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (далі - ТОВ АФ «Матюші») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» (далі - ТДВ «Шамраївський цукровий завод»), державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка В. В. (далі - державного реєстратора) про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію права.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 серпня 2014 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ АФ «Матюші» договір оренди землі, за яким передала земельну ділянку площею 2,9552 га з кадастровим номером 3220483500:03:003:0003, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в оренду на 10 років. 08 квітня 2015 року вказаний договір оренди належно зареєстровано.
Після смерті ОСОБА_2 її спадкоємець ОСОБА_1 , починаючи з лютого 2018 року вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ АФ «Матюші» права користування земельною ділянкою за договором оренди. 29 грудня 2017 року ОСОБА_1 уклала з ТДВ «Шамраївський цукровий завод» новий договір оренди землі, за яким передала йому в оренду ту ж земельну ділянку, що перебуває в оренді позивача. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2019 року у справі № 357/11103/18 визнано недійсними вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди, договір оренди землі від 29 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод».
В подальшому між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 05 січня 2019 року (оспорюваний договір), згідно з яким ТДВ «Шамраївський цукровий завод» фактично повторно отримав право використовувати земельну ділянку ОСОБА_1 .
Оспорюваний договір укладений з порушенням норм законодавства та договору оренди, укладеного між ТОВ АФ «Матюші» та ОСОБА_1 , а державну реєстрацію права користування земельною ділянкою за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» проведено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Позивач, з урахуванням уточнень вимог, просив:
визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 05 січня
2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 2,9552 га з кадастровим номером 3220483500:03:003:0003;
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 2,9552 га з кадастровим номером 3220483500:03:003:0003,
припинити право користування цією земельною ділянкою ТДВ «Шамраївський цукровий завод»;
вирішити питання відшкодування судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського районного суду Київської області від 03 вересня 2020 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 05 січня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 2,9552 га з кадастровим номером 3220483500:03:0003, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо вказаної земельної ділянки, номер запису про інше речове право : 30598636, дата, час державної реєстрації : 05 березня 2019 року, 14:37:14 і припинено право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо цієї земельної ділянки.
Стягнено з ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора на користь ТОВ АФ «Матюші» судові витрати в сумі 26 574,60 грн, тобто по 8 858,20 грн з кожного відповідача.
Суд першої інстанції виходив із того, що при укладенні оспорюваного договору від 05 січня 2019 року порушено вимоги діючого законодавства, земельна ділянка правомірно перебувала в оренді ТОВ АФ "Матюші". ОСОБА_1 передано в оренду іншого орендаря ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача на підставі раніше укладеного договору оренди від 18 серпня 2014 року, строк дії якого не закінчився, позивач в судовому порядку відновив своє право орендаря, однак власником земельної ділянки знову укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) відповідачу ТДВ «Шамраївський цукровий завод».
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року заяву представника ТДВ "Шамраївський цукровий завод" про відмову від апеляційної скарги задоволено та прийнято відмову від апеляційної скарги; апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТДВ "Шамраївський цукровий завод" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2020 року закрито.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу представника державного реєстратора задоволено. Рішення Білоцерківського районного суду Київської області від 03 вересня 2020 року скасовано в частині скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно і постановлено в цій частині рішення, яким в задоволенні позову в цій частині - відмовлено.
Апеляційний суд виходив з того, що заявлена ТОВ АФ «Матюші» позовна вимога про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосується запису про інше речове право - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за
№ 30598636, від 07 березня 2019 року. Саме скасування такого запису є належним способом захисту прав та інтересів ТОВ АФ «Матюші». ТОВ АФ «Матюші» обрала спосіб захисту її порушеного права, який узгоджується зі змістом статей 26 та 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Однакспір у ТОВ АФ "Матюші" є саме з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" з приводу порушення ним права користування земельною ділянкою та щодо реєстрації за ним такого права. Позовна вимога про скасування запису про державну реєстрацію права не може бути звернена до державного реєстратора, якого ТОВ АФ «Матюші» визначила співвідповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, чи не був залучений. Тому ТОВ АФ «Матюші» заявила позов до неналежного співвідповідача - державного реєстратора.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 30 березня
2021 року заяву представника державного реєстратора задоволено частково.
Стягнено з ТОВ АФ "Матюші" на користь державного реєстратора судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при подачі апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн. В задоволенні решти вимог заяви про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.
Аргументи учасників справи
У квітні 2021 рокуТОВ АФ «Матюші» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 02 березня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції; вирішити питання про стягнення судових витрат у зв`язку з переглядом справи в касаційному порядку.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційним судом не враховано зміни, внесені до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також висновки Верховного Суду про те, що скасування запису про реєстрацію речового права на нерухоме майно
з 16 січня 2020 року є неефективним та неналежним способом захисту.
Апеляційний суд залишив поза увагою порушення державним реєстратором при проведенні оскаржуваної державної реєстрації положень пунктів 1, 2 частини третьої статті 10, частини четвертої статті 18, пунктів 3, 5 частини першої статті 24 вказаного Закону та не враховано висновки Верховного Суду щодо можливості залучення державного реєстратора як належного співвідповідача у такій категорії справ.
Апеляційний суд не врахував, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою звернута не лише до державного реєстратора, а й ТДВ «Шамраївський цукровий завод».
Зміст касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржуються в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалізазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 761/15741/17, від 16 грудня 2020 року у справі № 676/58/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 626/2734/18, від
18 лютого 2021 року у справі № 756/13679/16-ц, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19, від 23 січня 2019 року у справі № 911/1681/18, від 13 березня 2019 року у справі № 695/500/17, від