ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2022 року
м. Київ
справа № 814/2936/16
адміністративне провадження № К/9901/2567/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 (суддя Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (колегія у складі суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шеметенко Л.П.)
у справі № 814/2936/16
за позовом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області
до Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування»
про стягнення заборгованості.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2017 року Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут технології суднобудування" та просило відшкодувати витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період вересень 2015 року - вересень 2016 року в сумі 1957,78 грн та за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року в сумі 521,78 гривень.
2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.07.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології суднобудування" заборгованість з відшкодування витрат фінансування різниці пенсії між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 1336,16 грн. (одна тисяча триста тридцять шість гривень 16 коп.) на користь Центрального ОУПФ України м. Миколаєва Миколаївської області; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. 30.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2017 касаційну скаргу залишено без руху.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 05.01.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» зареєстроване в Управлінні ПФ України як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 26.06.1991.
8. ПАТ "Український науково-дослідний інститут технології суднобудування" є правонаступником Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут технології суднобудування", науковий стаж роботи на якому з 30.11.1993 по 07.02.1995 надає працівникам право на отримання наукових пенсій.
9. За даними позивача ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології суднобудування» має заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з вересня 2015 року - по грудень 2016 року в розмірі 2 479,56 грн по наступним дванадцяти особам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
10. Позивач на адресу інституту направляв повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на 2015 рік( з 01.09.2015 по 31.12.2015) та 2016 рік.
11. У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку зазначених сум, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що на адресу відповідача надсилались повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Зазначена сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, а тому, вона підлягає примусовому стягненню.
13. Відповідач заперечував проти позову, просив позов задовольнити частково в сумі 1285,63 грн, оскільки пенсіонери ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_2 (частково) напрацювали зарахований для розрахунку пенсій науковий стаж до 30.11.1993. Крім того, в повідомленнях позивача невірно визначена суми, які необхідно відшкодовувати.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявність помилок у розрахунках фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам в будь-якому випадку не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати такі витрати, в тих сумах, які зазначені в повідомленнях за період вересень-листопад 2015.
15. Крім того, пенсіонери ОСОБА_3 та ОСОБА_8 напрацювали стаж для призначення максимальної наукової пенсії на інших підприємствах, тому підприємство відповідача не може взагалі відшкодовувати будь-які суми пенсії відповідно до вимог законодавства.
16. Стосовно пенсіонера ОСОБА_2 позивач невірно нараховує процент стажу, зарахованого для призначення максимальної наукової пенсії. Позивач враховує 1 рік 1 місяць, що складає 3,54%. Натомість, відповідач враховує 5,5 місяців, що складає 1,83%. Отже, позивач невірно визначив стаж роботи ОСОБА_2 на підприємстві, який зарахований для призначення максимальної наукової пенсії. Тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме ст. 24 Закону № 1977-ХІІ та пункту 3 Порядку № 372.
18. Скаржник зазначає, що використання всього наукового стажу, здобутого пенсіонерами ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (5 місяців 15 днів) для розрахунку частки фінансування відповідача прямо передбачено Порядком № 372 та ст. 24 Закону № 1977-ХІІ, відповідно до яких, пенсії науковим працівникам призначаються з урахуванням фактичного наукового стажу, в тому числі і більшого ніж 20 років для чоловіків та 15 років для жінок.
19. 24.01.2018 відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.