ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 927/728/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
представники сторін в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалліс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021
та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2021
у справі № 927/728/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалліс"
до Приватного підприємства "Промінь База"
про стягнення 1 486 112, 05 грн,
В С Т А Н О В И В:
На адресу Господарського суду Чернігівської області 23.09.2021 від Приватного підприємства "Промінь База" (далі - ПП "Промінь База") надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з проханням відшкодувати йому за рахунок позивача 28 077, 22 грн витрат на професійну правову допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області вiд 06.10.2021 (суддя Романенко А.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 (колегія суддів: Тищенко А.І. - головуючий, Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.) присуджено до стягнення з ТОВ "Легалліс" на користь ПП "Промінь База" 7 035 грн судових витрат на професійну правову допомогу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Легалліс" (далі - ТОВ "Легалліс") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ПП "Промінь База" про стягнення 1 486 112, 05 грн, з яких: 380 000 грн основного боргу за договором безвідсоткової строкової позики від 15.08.2019 № 4/0819; 1 000 000 грн штрафу; 43 147, 54 грн пені за період з 13.06.2020 по 05.12.2020, розрахованої в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на підставі п.5.2. Договору; 17 281, 10 грн 3% річних за період з 13.06.2020 по 01.07.2021 та 45 683, 41 грн інфляційних втрат за період з червня 2020 року по травень 2021 року. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору, що як наслідок, завдало позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2021 у справі № 927/728/21 позов ТОВ "Легалліс" до ПП "Промінь База" про стягнення 1 486 112, 05 грн задоволено частково, стягнуто з ПП "Промінь База" на користь ТОВ "Легалліс" 380 000 грн основного боргу, 17 281, 10 грн 3% річних, 43 283, 41 грн інфляційних втрат та 6 608, 47 грн судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
Як встановлено судами, у письмовій заяві від 12.08.2021 відповідач повідомляв, що належні докази на підтвердження судових витрат на правову допомогу в межах даної справи будуть подані ним, у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення в справі.
На адресу суду 23.09.2021 від відповідача надійшла письмова заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (направлена до суду та позивачу в належний строк, установлений ч. 8 ст. 129 ГПК України) з проханням відшкодувати йому за рахунок позивача 28 077, 22 грн витрат на професійну правову допомогу, розмір яких визначено пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України. На підтвердження заявлених витрат до заяви додано належним чином засвідчені копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2021 №15/2021 та додаткової угоди від 02.08.2021 № 1 до нього, двостороннього акту про надання правової (правничої) допомоги від 15.09.2021 до договору на суму 40 000 грн, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000474, виданого Радою адвокатів міста Києва 11.03.2019, а також ордеру серії АА №1123348, виданий адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною на ім`я ПП "Промінь База" на підставі договору про надання правової допомоги від 02.08.2021 № 15/2021.
На підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2021 №15/2021 та додаткової угоди № 1 до нього, укладених 02.08.2021 між ПП "Промінь База" та адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною, у межах справи № 927/728/21 за позовом ТОВ "Легалліс" до ПП "Промінь База" про стягнення 1 486 112, 05 грн, адвокатом надано професійну правову допомогу, що включила в себе наступні види послуг: дослідження підстав виникнення та суті спору, ознайомлення з документальними доказами, аналіз позовної заяви, дослідження законодавства та актуальної судової практики, формування правової позиції; проведення контрозрахунку заборгованості та штрафних санкцій; усні консультації відповідача щодо можливого розвитку подій; написання та подання відзиву на позов; написання та подання заяви про забезпечення судових витрат; написання заяв та участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; написання та подання заяви про намір подання доказів щодо судових витрат; написання та подання додаткових пояснень; написання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат; канцелярські роботи (виготовлення копій документів, їх сканування та відправлення адресами зв`язку, інші подібні роботи).
Додатковою угодою № 1 до договору сторони погодили, що гонорар адвоката за супровід справи №927/728/21 становить 40 000 грн та сплачується одноразово.
На підтвердження обсягу та вартості послуг на професійну правничу допомогу ПП "Промінь База" надано до суду належним чином завірену копію двостороннього акту про надання правової (правничої) допомоги від 15.09.2021 на суму 40 000 грн.
Відповідач просив суд відшкодувати за рахунок позивача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 28 077, 22 грн пропорційно задоволеним вимогам.
У запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Легалліс" просило відмовити відповідачу у стягненні коштів на правничу допомогу у повному обсязі, з посиланням на те, що: по-перше, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданої адвокатом Онопко В.О. правової допомоги; по-друге, з наданих відповідачем документів неможливо встановити реальний розмір витрат на професійну правову допомогу; по-третє, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмір.
Беручи до уваги ступінь складності справи (один епізод спірних правовідносин, що не потребував значних затрат часу на формування правової позиції), характер та обсяг наданих адвокатом відповідача послуг (дослідження підстав та суті спору; формування правової позиції; написання та подання відзиву; участь в судових засіданнях 25.08.2021 та 15.09.2021 в режимі відеоконференції), з урахуванням ціни заявленого позову (1 486 112, 05 грн), виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК України (співвідношення задоволених вимог до відмови - 29,65% до 70,35%) суди попередніх інстанції дійшли до висновку щодо покладення на позивача відшкодування відповідачу судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 035 грн, із розрахунку: 10 000 грн х 70, 35%, де 10 000 грн - розумна та обґрунтована сума судових витрат на правову допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за представництво адвокатом інтересів відповідача в межах даної справи, виходячи з критеріїв, обумовлених приписами ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст.129 ГПК України.
Зокрема, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що перелік робіт, наведений в акті про надання правничої (правової) допомоги від 15.09.2021 до договору № 15/2021, не відповідає обсягу реально наданих послуг адвокатом відповідача, зокрема, в матеріалах справи № 927/728/21 відсутній контрозрахунок заборгованості та штрафних санкцій; написання та подання заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за висновком судів, є складовою представництва інтересів клієнта в судовому засіданні та не є окремою послугою; канцелярські роботи (виготовлення копій документів, їх сканування та відправлення адресатам засобами зв`язку та інші подібні послуги) не підпадають під поняття правової допомоги та також не можуть рахуватись як окрема послуга, а є складовою інших процесуальних дій, що вчинялися адвокатом у ході представлення інтересів клієнта в суді.
Встановивши вказані обставини, з урахуванням приписів ст. ст. 74, 86, 123, 126, 129 ГПК України, ст.ст. 1, 19, 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та позиції, викладеної об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, суди дійшли до висновку щодо часткового задоволення заяви ПП "Промінь База" та покладення на ТОВ "Легалліс" витрат відповідача на правову допомогу у загальному розмірі 7 035 грн, що є пропорційним предмету спору та значенням справи для сторін.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Легалліс" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 126, 129 ГПК України. Також посилається на висновки, викладені у постановах: Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 821/227/17, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, від 09.06.2020 у справі № 466/758/16-ц та наголошує на тому, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Крім того, заявник вказує на те, що витрати сторони судового процесу мають бути документально підтвердженні та доведені, тоді як відповідач жодного документального підтвердження не надав. Крім того, як стверджує заявник несправедливим є стягнення з позивача на користь відповідача компенсації витрат на правничу допомогу після того, як рішенням було встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань за договором, що призвело до виникнення спору у даній справ та посилається на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 17.07.2012 у справі № 12/5025/272/12 та в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 у справі № 910/15821/19.
Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Легалліс" з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у судовому засіданні на 01.03.2022 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 25.02.2022.
Оскільки розгляд справи 01.03.2022 не відбувся у зв`язку з введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, ухвалою Верховного Суду від 04.04.2022 розгляд справи призначено на 31.05.2022.
ПП "Промінь База" не скористалось своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Також, на адресу суду 31.05.2022 від представника ТОВ "Легалліс" надійшло клопотання щодо проведення розгляду справи без його участі, подане засобами електронного зв`язку 30.05.2022.
Дослідивши доводи, викладені в касаційній скарзі перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами частин 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначено ст. 129 ГПК України.
Згідно із ч.ч. 4, 8, 14 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом з тим, склад та розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати, заявлені до відшкодування, мають бути документально підтвердженими та доведеними. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у своїй заяві ПП "Промінь База" просило прийняти додаткове рішення та стягнути з позивача судові витрати (витрати на оплату правничої допомоги) у розмірі 28 077, 22 грн.
На підтвердження заявлених витрат до заяви було додано належним чином засвідчені копії: договору від 02.08.2021 №15/2021 про надання правової (правничої) допомоги та додаткової угоди від 02.08.2021 №1 до нього, двостороннього акту про надання правової (правничої) допомоги від 15.09.2021 до договору на суму 40 000 грн, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №000474, виданого Радою адвокатів міста Києва 11.03.2019, а також ордеру серії АА №1123348, виданий адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною на ім`я ПП "Промінь База" на підставі договору про надання правової допомоги від 02.08.2021 № 15/2021.
Також судами встановлено, що на підставі договору № 15/2021 про надання правової (правничої) допомоги та додаткової угоди № 1 до нього, укладених 02.08.2021 між ПП "Промінь База" та адвокатом Онопко Вікторією Олександрівною, у межах справи № 927/728/21 за позовом ТОВ "Легалліс" до ПП "Промінь База" про стягнення 1 486 112, 05 грн, адвокатом надано професійну правову допомогу, що включила в себе наступні види послуг: дослідження підстав виникнення та суті спору, ознайомлення з документальними доказами, аналіз позовної заяви, дослідження законодавства та актуальної судової практики, формування правової позиції; проведення контрозрахунку заборгованості та штрафних санкцій; усні консультації відповідача щодо можливого розвитку подій; написання та подання відзиву на позов; написання та подання заяви про забезпечення судових витрат; написання заяв та участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; написання та подання заяви про намір подання доказів щодо судових витрат; написання та подання додаткових пояснень; написання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат; канцелярські роботи (виготовлення копій документів, їх сканування та відправлення адресами зв`язку, інші подібні роботи).
Додатковою угодою № 1 до договору сторони погодили, що гонорар адвоката за супровід справи №927/728/21 становить 40 000 грн та сплачується одноразово.
На підтвердження обсягу та вартості послуг на професійну правничу допомогу відповідачем надано до суду належним чином завірену копію двостороннього акту про надання правової (правничої) допомоги від 15.09.2021 на суму 40 000 грн.
Відповідач просив суд відшкодувати за рахунок позивача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 28 077, 22 грн пропорційно задоволеним вимогам.
У запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Легалліс" просило відмовити відповідачу у стягненні коштів на правничу допомогу у повному обсязі, з посиланням на те, що: по - перше, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданої адвокатом Онопко В.О. правової допомоги; по - друге, з наданих відповідачем документів неможливо встановити реальний розмір витрат на професійну правову допомогу; по - третє, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмір.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), у п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Оскільки додатковою угодою № 1 до договору сторони погодили, що гонорар адвоката за супровід справи № 927/728/21 становить 40 000 грн та сплачується одноразово, відтак, як зазначили суди, розмір винагороди за надання правової допомоги сторони погодили у розмір 40 000 грн у вигляді фіксованої суми. При цьому, відповідач просив відшкодувати за рахунок позивача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 28 077, 22 грн пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідно до висновків об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст.126, ч. 8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу), дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі №178/1522/18
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.