ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 917/663/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Білухівка"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 (головуючий суддя Шевель О. В., судді Крестьянінов О. О., Пуль О. А.)
у справі № 917/663/20
за позовом Приватного підприємства "Білухівка"
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання наказу незаконним та поновлення договору оренди землі,
за участі апелянта - заступника керівника Полтавської обласної прокуратури,
(у судовому засіданні взяв участь прокурор Семенчук М. А.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Білухівка" (далі - позивач, ПП "Білухівка") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відповідач, Держгеокадастр) про визнання незаконним наказу Держгеокадастру "Про відмову у поновленні договору оренди" від 06.04.2020 №9655-СГ; визнання поновленим договору оренди землі від 01.10.2008 на земельну ділянку площею 13,4514 га, кадастровий номер 5321680400:00:002:1387, зареєстрованого у Карлівському районному відділі Полтавської Регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 09.10.2008 за № 040855600037, з підстав порушення переважного права орендаря на продовження вказаного договору на новий строк.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.09.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано поновленим договір оренди землі від 01.10.2008 на земельну ділянку площею 13,4514 га, кадастровий номер 5321680400:00:002:1387, укладений між Карлівською райдержадміністрацією та ЗАТ "Білухівка", правонаступником якого є ПП "Білухівка", зареєстрованого у Карлівському районному відділі Полтавської Регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 09.10.2008 за № 040855600037 на умовах додаткової угоди, текст якої викладено в резолютивній частині рішення. Визнано наказ Держгеокадастру "Про відмову у поновленні договору оренди" від 06.04.2020 №9655-СГ незаконним.
3. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем дотримано процедуру, передбачену частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", щодо реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі, тоді як відповідачем допущено порушення порядку розгляду листа-повідомлення щодо наміру ПП "Білухівка" продовжити користуватися земельною ділянкою. Суд першої інстанції зазначив про те, що дійшовши згоди про зміну умов договору оренди земельної ділянки в частині строку дії договору на 7 років та орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, відповідач безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди відповідно до нових погоджених умов.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
4. Відповідач подав апеляційну скаргу (вх.№ 2882 П/1 від 30.10.2020) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2020, яку ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 повернуто заявнику в зв`язку з неусуненням недоліків (ненадання заявником доказів сплати судового збору за подання скарги) у встановлений судом строк.
5. 08.04.2021 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, який не брав участі в розгляді справі в суді першої інстанції, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2020, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2020 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
7. Суд апеляційної інстанції, дослідивши підстави представництва прокурором Держгеокадастр у спірних правовідносинах і дотримання прокурором порядку повідомлення позивача про здійснення представництва, дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги прокурора.
8. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, зокрема, щодо розміру земельної ділянки, яка надається в оренду. А саме, листом від 24.09.2018 №7918/0/26-18 відповідачем відмовлено у поновленні договору з посиланням на зміну меж земельної ділянки, яка перебувала в оренді. Вказаний лист також був предметом дослідження під час розгляду Господарським судом Полтавської області справи №917/276/19. Суд апеляційної інстанції вказав на обґрунтованість доводів прокурора про те, що предметом договору оренди землі від 09.10.2008 була земельна ділянка площею 21,01 га, яка фактично припинила існування в результаті її поділу.
9. За висновком суду апеляційної інстанції зміна фактичних площ і меж земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. ПП "Білухівка" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 і залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2020.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
11. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при поновленні прокурору строку на апеляційне оскарження неправильно застосував приписи статті 129 Конституції України, порушив приписи статті 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не застосував приписи пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.
12. Зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 147/78/19, від 04.08.2021 у справі № 200/15210/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 07.09.2021 у справі №911/1152/20, від 08.11.2018 у справі №29/393-07, від 08.11.2018 у справі № 29/393-07, від 08.04.2021 у справі №520/7884/2020, від 25.03.2020 у справі № 219/10482/16, від 21.08.19 у справі №802/1873/17, від 24.03.2021 у справі №12091/09/1570, від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, висновки Верховного Суду викладені в ухвалах від 31.05.2021 у справі №500/2025/20, від 25.11.2021 у справі № 911/1264/19.
13. Позивач зазначає, що прокурор не обґрунтував поважність пропуску строку з урахуванням здійснення моніторингу та вступу в справу через 181 день після набрання рішенням законної сили; не обґрунтував поновлення строків через 57 днів з дня виявлення оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), як і не обґрунтував підстав для поновлення з 08.04.2021 тобто через 30 днів з дня отримання 09.03.2021 відповіді Держгеокадастру.
14. Скаржник посилається на висновки Верховного суду стосовно повноважень (компетенції) державних органів щодо представництва держави в цивільних правовідносинах, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 07.09.2021 у справі № 911/1152/20.
15. Стосовно висновків суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог по суті, скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, від 27.06.2018 у справі № 294/220/14-ц.
Позиція інших учасників справи
16. Держгеокадастр подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Відповідач зазначає на неможливості поновлення строку договору оренди в порядку частин 1-6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" оскільки змінилася площа земельної ділянки та кадастровий номер, тобто змінився об`єкт (об`єкт відсутній).
17. Прокурор подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. У відзиві прокурор зазначає, що на виконання завдання Офісу Генерального прокурора від 15.01.2021 № 15/1/1-14 вих-18 ОКВ-21 про вивчення ефективності застосування прокурорами представницьких повноважень щодо захисту в суді інтересів держави в сфері земельних правовідносин, відповідно до рапорта прокурора відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин та у сфері охорони навколишнього природного середовища управління представництва інтересів держави в суді Полтавської обласної прокуратури Мироненко О. В. у ході моніторингу ЄДРСР 10.02.2021 виявлено рішення господарського суду Полтавської області від 10.09.2020 у справі №917/663/20, як таке, що потребує перегляду в апеляційному порядку. Дотримавшись порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки компетентний орган протягом розумного строку після отримання від прокуратури листа із проханням вжити заходів щодо оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2020 самостійно не звернувся до суду в інтересах держави, натомість, повідомив про неможливість такого звернення через відсутність коштів на сплату судового збору, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до суду. Вказане, за доводами прокурора, узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 917/605/20. Також прокурор наголошує на правильності висновків суду апеляційної інстанції по суті розгляду спору щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
18. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
19. Постанова суду апеляційної інстанції у справі оскаржується позивачем з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Щодо суті касаційної скарги
20. Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
21. Згідно з частиною 3 статті 41 ГПК України в господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
22. У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
23. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (1). Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (3).
24. 08.04.2021, тобто з пропущенням встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку апеляційного оскарження рішення, останнім днем якого є 08.10.2020 - враховуючи, що повний текст рішення підписано 18.09.2020, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, який не брав участі в розгляді справі в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення.