ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/11335/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 (головуючий суддя Кравчук Г. А., судді Козир Т. П., Коробенко Г. П.)
у справі № 910/11335/21
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"
про скасування рішень про державну реєстрацію права на земельні ділянки,
(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Савицька О. В., представник позивача - Перепелицін К. М., представник відповідача - Іванюк В. І.)
ВСТУП
1. Ключовими питаннями, які постали перед Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення у цій справі, є такі:
(1) чи достатньо підтвердив прокурор підстави для представництва інтересів держави в суді;
(2) чи пов`язує процесуальний закон підстави для залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах компетентного органу за встановлених обставин бездіяльності цього органу, з обставинами подальшого самостійного звернення такого компетентного органу з відповідним позовом.
2. Суди попередніх інстанцій по-різному відповіли на ці питання. Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на викладене нижче у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
3. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, Міська рада) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" (далі - відповідач, СТОВ "Нова Україна") про скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 278,9776 га (кадастровий номер 8000000000:62:211:0127) за СТОВ "Нова Україна" (село Зазим`є, Броварський район, Київська область, 07415, код ЄДРПОУ 32831851) та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30.09.2020 індексний номер 54327210, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 92,2065 га (кадастровий номер 8000000000:62:212:0008) за СТОВ "Нова Україна" (село Зазим`є, Бровариський район, Київська область, 07415, код ЄДРПОУ 32831851).
4. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для реєстрації за відповідачем права постійного користування спірними земельними ділянками, а також порушенням у зв`язку із цим прав територіальної громади міста Києва на землю.
5. Звернення прокурора з даною позовною заявою мотивоване неналежним здійсненням Міською радою своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 позовну заяву прокурора залишено без розгляду.
7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством, виключних підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого прокурор звернувся з позовом, не здійснює чи неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави, оскільки Міська рада самостійно звернулась до суду з відповідним позовом до СТОВ "Нова Україна" (справа №910/11761/21).
8. З огляду на що, посилаючись на вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позову прокурора без розгляду відповідно до статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 скасовано, матеріали справи №910/11335/21 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
10. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована посиланням на доведеність прокурором обставин бездіяльності Міської ради у здійсненні захисту законних інтересів держави як до звернення, так і на момент звернення прокурора 14.07.2021 із позовом у цій справі.
11. При цьому, апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у прокурора законних підстав на звернення з даним позовом в інтересах держави в особі позивача, з огляду на самостійне звернення позивача до суду з відповідним позовом після подання позову прокурором.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
12. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 повністю та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/11335/21.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
13. Скаржник вважає постанову апеляційного суду такою, що була прийнята при неповному з`ясуванні судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та до неправильного застосування судом норм процесуального та матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
14. Відповідач вказує на помилкове ототожнення судом апеляційної інстанції Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) як компетентного органу, оскільки оцінка розумності строку на вжиття заходів із захисту відповідних інтересів держави у суді мала бути надана обставині щодо обізнаності із порушеннями таких інтересів саме Міською радою, в особі якої прокурор і звернувся з позовом у цій справі.
15. Водночас, скаржник наголошує, що звернення Міської ради як компетентного органу у спірних правовідносинах із самостійним позовом у іншій судовій справі до цього ж відповідача з тим самим предметом спору та з однакових підстав, є підставою для залишення позову прокурора як альтернативного суб`єкта звернення без розгляду на підставі пункту 10 частини першої статті 226 ГПК України, чого помилково не враховано судом апеляційної інстанції.
16. З огляду на що, скаржник зазначає про невірне застосування судом апеляційної інстанції норми процесуального права за умови відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 10 частини першої статті 226 ГПК України.
Позиція інших учасників справи
17. Прокурор подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
18. Прокурор зазначає, що наведені скаржником доводи зводяться до заперечення встановлених апеляційним судом обставин справи та результату розгляду справи в цілому, з одночасним тлумаченням відповідачем власного бачення у застосуванні висновків Великої Палати Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави, що містяться в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
19. Також прокурор зауважує, що оскільки Департамент є уповноваженим органом Міської ради у сфері земельних відносин, розумні строки для вжиття компетентним органом відповідних заходів реагування мають відраховуватись з моменту обізнаності про порушення інтересів держави саме цим Департаментом.
20. Водночас, прокурор наголошує, що за змістом ухвали суду першої інстанції позов прокурора залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Міської ради, тобто на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. З огляду на що, суд апеляційної інстанції (як і суд першої інстанції) не застосовував та не надавав оцінки такій підставі для залишення позову без розгляду, що визначена пунктом 10 частини першої статті 226 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
21. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо суті касаційної скарги
22. Як зазначалося вище, ключовими питаннями, які постали перед Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення у цій справі, є такі: (1) чи достатньо підтвердив прокурор підстави для представництва інтересів держави в суді; (2) чи пов`язує процесуальний закон підстави для залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах компетентного органу за встановлених обставин бездіяльності цього органу, з обставинами подальшого самостійного звернення такого компетентного органу з відповідним позовом. З огляду на викладене далі у цій постанові, Верховний Суд на перше сформульоване питання надає позитивну відповідь, а на друге - негативну.
23. Як убачається із матеріалів справи, 22.07.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято позовну заяву прокурора до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11335/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.09.2021, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
24. 14.09.2021 відповідачем до суду першої інстанції подано заяву про залишення позову без розгляду, мотивовану тим, що у Господарському суді міста Києва перебуває на розгляді інша справа №910/11761/21 за позовом Міської ради до цього ж відповідача (СТОВ "Нова Україна") з тим самим предметом та з однакових підстав. За твердженням відповідача, у справі, що переглядається, наявні підстави для залишення позову прокурора без розгляду на підставі пунктів 2 та 10 частини першої статті 226 ГПК України.
25. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі статті 226 ГПК України, суд першої інстанції визнав недоведеною прокурором бездіяльність Міської ради щодо здійснення захисту інтересів держави, у зв`язку із самостійним зверненням Міської ради до суду з відповідним позовом.
26. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
27. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
28. Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
29. Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
30. Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
31. Одночасно згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.