ПОСТАНОВА
Іменем України
02 червня 2022 року
Київ
справа №160/6846/21
адміністративне провадження № К/9901/43359/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 (головуючий суддя: Віхрова В.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 (головуючий суддя: Чабаненко С.В.; судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі №160/6846/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Дніпровські активи Дніпровської міської ради, Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради про визнання нечинним та скасування рішень,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7» (далі - ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7»), Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» (далі - ТОВ «АЛЕСАН») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» (далі - ТОВ «Голос Дніпра») звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:
визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 №441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;
визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 24.06.2021 №685 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;
визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.07.2021 №732 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Ливарній та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;
визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.07.2021 №740 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Ливаневського до вул. Романа Шухевича) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.
15.07.2021 ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та ТОВ «Голос Дніпра» подали до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій заявники просили суд:
зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.07.2021 № 732 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Ливарній та демонтаж рекламних засобів» до набрання рішення суду у цій справі законної сили;
зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.07.2021 № 740 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Леваневського до вул. Романа Шухевича) та демонтаж рекламних засобів до набрання рішення суду у цій справі законної сили;
заборонити до набрання рішення суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Дніпровській активи» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламного засобу (рекламної конструкції) ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», розташованих за адресами:
- вул. Ливарна, 17 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 24.07.2018 №2612/6),
- вул. Курчатова, в районі автовокзалу (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 23.10.2018 № 2612/52),
- просп. Дмитра Яворницького, в районі буд. №125 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 23.10.2018 № 2612/154);
заборонити до набрання рішення суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Дніпровській активи» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламного засобу (рекламної конструкції) ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА», розташованих за адресами:
- вул. Курчатова - вул. Вокзальна, 1 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 27.03.2020 №2782/1);
- вул. Курчатова, в районі буд. 10 (1) (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 27.03.2020 № 2782/85);
- вул. Курчатова, в районі буд. 10 (2) (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 27.03.2020 № 2782/86).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021, заяву ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та ТОВ «Голос Дніпра» про забезпечення позову задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.07.2021 виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення №732 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Ливарній та демонтаж рекламних засобів», відповідно до умов якого демонтажу підлягає рекламний засіб ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», який розміщено за адресою: вул. Ливарна, 17 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 24.07.2018 №2612/6).
Згодом 14.07.2021 виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення №740 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Леваневського до вул. Романа Шухевича) та демонтаж рекламних засобів», відповідно до умов якого демонтажу підлягають рекламні засоби ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», які розташовуються за адресами: вул. Курчатова, в районі автовокзалу (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 23.10.2018 №2612/52) та просп. Дмитра Яворницького, в районі буд. 125 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 23.10.2018 №2612/154).
Також відповідно до зазначеного рішення демонтажу підлягають рекламні засоби ТОВ «Голос Дніпра» які розташовуються за адресами: вул. Курчатова - вул. Вокзальна, 1 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 27.03.2020 №2782/1); вул. Курчатова, в районі буд. 10 (2) (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 27.03.2020 №2782/86); вул. Курчатова, в районі буд. 10 (1) (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 27.03.2020 № 2782/85).
З посиланням на очевидну протиправність цих рішень, ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та ТОВ «Голос Дніпра» звернулися із позовом до суду. 15.07.2021 ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та ТОВ «Голос Дніпра» подали заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень та заборони вчиняти певні дії щодо їх реалізації.
ІV. АРГУМЕНТИ ЗАЯВНИКІВ
Заява мотивована тим, що під час прийняття оскаржуваних рішень з боку відповідача та третіх осіб були допущені численні порушення норм чинного законодавства, яке регулює питання розміщення зовнішньої реклами. Стверджуючи про неправомірність оскаржуваних рішень відповідача заявниками зазначено, що затвердження схем розташування, демонтаж рекламних засобів насамперед пов`язується зі зміною містобудівної ситуації. У той же час, відповідачем не надано доказів зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які б зумовили необхідність зміни місць розташування рекламних засобів. За позицією заявників, рішення виконавчого комітету про затвердження схеми розташування рекламних засобів, із невключенням до неї об`єктів, на які раніше було видано дозвіл і термін яких не закінчився, не може вважатися рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вказаний спосіб, заявники вказують на те, що згідно із цими Рішеннями, демонтажу підлягають рекламні засоби ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та ТОВ «Голос Дніпра» строк дії дозволу на які не закінчився. Заявники стверджують, що згідно із оскаржуваними рішеннями, із схеми виключені лише їх конструкції. Інші розповсюджувачі реклами зовнішньої реклами, які розміщуються на визначеній у схемі ділянці не зазнали жодних змін або зменшення кількості рекламних засобів. На переконання заявників, наведені обставини свідчить про упередженість місцевої влади до окремих осіб, які здійснюють свою підприємницьку діяльність на території міста Дніпро. З огляду на зазначене, заявники наполягають, що виконання вказаного рішення відповідача до вирішення позову щодо його законності становить суттєву загрозу їх інтересам, оскільки в разі демонтажу рекламних конструкцій при подальшому задоволенні судом позову, відновлення порушених прав позивачів потребуватиме значних зусиль, часу та витрат, так як потребуватиме відновлення цілісності конструкцій, повторного монтажу та оплати вказаних витрат, відшкодування збитків. А в разі встановлення на відповідних об`єктах рекламних конструкцій третіх осіб, відновлення порушених прав та інтересів позивачів може стати взагалі неможливим.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, зазначив, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим. Суди зазначили, що внаслідок демонтажу рекламних засобів до набрання законної сили судовим рішенням, можуть виникнути несприятливі наслідки для позивачів у вигляді понесених витрат з демонтажу рекламних засобів, виготовлення нових та оплата послуг з їх монтажу, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Окремо суд апеляційної інстанції констатував, що строк дії дозволу на розміщення рекламних засобів не закінчився, що свідчить про очевидну протиправність оскаржуваних рішень відповідача.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати ці рішення та відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» та ТОВ «Голос Дніпра» в повному обсязі. Касаційна скарга насамперед обґрунтована тим, що заявниками не надано доказів в підтвердження наявності обґрунтованих підстав вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів. Стверджує, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок демонтажу рекламних засобів до набрання законної сили судовим рішенням можуть виникнути несприятливі наслідки для позивачів ґрунтуються на припущеннях. З посиланням на правозастосовчу практику Верховного Суду, висловлену у постановах від 18.05.2021 (справа №140/13152/20), від 10.04.2019 (справа №826/16509/18), від 26.12.2019 (справа №640/13245/19), від 20.03.2019 (справа №826/14951/18), від 11.08.2021 (справа №380/11600/20) скаржник зазначає, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання, які позивач оцінює негативно, проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
З посиланням на норми місцевого законодавства у сфері реклами скаржник зазначає, що демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майном, здійснюється з підстав передбачених законодавством про рекламу та жодним чином не несе загрози самому майну.
Також скаржник стверджує, що правова оцінка відповідності оскаржуваних рішень вимогам законодавства має здійснюватися на стадії розгляду справи по суті позовних вимог, а тому обґрунтування такими обставинами заяви про забезпечення позову суперечить суті самого інституту забезпечення позову у адміністративній справі.
При розгляді питання обґрунтованості застосування заходів забезпечення позову скаржник також просить врахувати висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 11.03.2021 (справа №260/1168/19) з подібних правовідносин.
Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Згідно із частиною п`ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В контексті вимог статей 4, 241 КАС України ухвала суду є судовим рішенням, відповідно на неї розповсюджуються статей 211, 242, 244, 262 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.