ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 580/3420/20
адміністративне провадження № К/9901/29788/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року (суддя - Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Єгорова Н.М., судді - Сорочко Є.О., Федотов І.В.)
УСТАНОВИВ:
Вступ
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 27 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують його перебування на спрощеній системі оподаткування за вказаний період.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року.
В якості нововиявленої обставини скаржник зазначає лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 19 лютого 2021 року № 893-701/Д-03/8-2300/21, в якому зазначено, що «за даними особового рахунку платника на загальній системі оподаткування страхові внески до Пенсійного фонду України Вами сплачено за періоди з 01 квітня 1998 року до 31 грудня 2000 року, із 01 січня 2022 року до 31 грудня 2003 року».
Таким чином, скаржник зазначає, що до 1997 року не міг перебувати на спрощеній системі оподаткування, оскільки вона була запроваджена Указом Президента України від 03 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва».
Під час розгляду касаційної скарги Суд має встановити правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в частині викладених скаржником доводів та наданих на їх підтвердження доказів, а саме - чи є вони нововиявленими обставинами у справі та є підставою для перегляду рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду здійснення ним підприємницької діяльності;
- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період трудової підприємницької діяльності з 27 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, позовну заяву залишено без задоволення.
3. У березні 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 у справі № 580/3420/20 та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
4. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 580/3420/20 відмовлено повністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
6. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
7. Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження у відповідності до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Оцінка суду першої та апеляційної інстанцій
8. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що матеріалами справи та поданою до суду 09 березня 2021 року заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не підтверджено періоди провадження ним з 27 січня 1992 по 31 грудня 1997 підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, тому заява про перегляд рішення суду у вказаній адміністративній справі № 580/3420/20 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.
Доводи учасників справи
9. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій відмовлено позивачу у задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, оскільки періоди, які зазначені у листі пенсійного органу не є тими періодами, які є спірними у цій справі.
10. Скаржник вказує, що дійсно, періоди з 01 квітня 1998 року до 31 грудня 2003 року не є спірними періодами у справі № 580/3420/20, однак відповідач вказав їх у своєму відзиві та аналогічно періоду 27 січня 1992 року до 31 грудня 1997 року зазначав про неможливість їх зарахування до страхового стажу позивача, оскільки в наданих документах не зазначено, що позивач здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування та сплачував страхові внески.
11. Вказане, на думку скаржника, свідчить про те, що відповідач за аналогічних умов зарахував частину періоду підприємницької діяльності позивача до страхового стажу та змінив спрощену систему оподаткування на загальну, що є істотними обставинами і для вирішення справи № 580/3420/20.
12. При цьому, спрощена система оподаткування була запроваджена Указом Президента України від 03 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва», тобто після 31 грудня 1997 року, а тому позивач не міг перебувати на спрощеній системі оподаткування до періоду її запровадження.
13. Крім того, на думку скаржника, вказане вище дає підстави стверджувати, що відповідач надав суду недостовірну інформацію за період 27 січня 1992 року до 31 грудня 1997 року, що істотно впливає на вирішення справи № 580/3420/20.
14. Отже, скаржник вважає, що отримання ним інформації про те, що його віднесено до загальної системи оподаткування, а не до спрощеної, є істотною обставиною у справі про яку йому стало відомо після ухвалення судового рішення, що є підставою для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
15. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року залишити без змін.
16. Зазначає, що скаржником не наведено нововиявлених обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення та не надано належних доказів на їх підтвердження. Натомість обставини на які посилається позивач не є нововиявленими, оскільки зазначені періоди не є тими періодами, які були спірними в адміністративній справі.
17. Крім того, на думку відповідача, такий перегляд спричинить порушення принципу юридичної визначеності, який є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права та означає, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення.
Оцінка Верховного Суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
19. Відповідно до змісту частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
20. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання (частина перша статті 129-1 Конституції України).
21. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
22. Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
23. За змістом частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
24. Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
25. Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі N 800/578/17).
26. Оцінюючи, чи наведені скаржником обставини є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні частини другої статті 361 КАС України, Верховний Суд виходить з таких міркувань.
27. Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначили, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 580/3420/20 у задоволенні позову відмовлено повністю, оскільки із поданих заявником документів судом встановлено, що вони не містять доказів того, що заявник під час здійснення ним підприємницької діяльності з 27 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року дійсно перебував саме на спрощеній системі оподаткування, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування вказаного періоду до його страхового стажу.
28. ОСОБА_1 в якості нововиявленої обставини вказує на те, що предметом розгляду адміністративної справи № 580/3420/20 є зарахування до його страхового стажу періоду трудової підприємницької діяльності з 27 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 19 лютого 2021 року № 893-701/Д-03/8-2300/21 повідомило заявника, що згідно відомостей з особового рахунку платника він перебував на загальній системі оподаткування з 01 квітня 1998 року до 30 червня 2000 року, на спрощеній системі оподаткування з 01 січня 2001 року до 31 грудня 2001 року, з 01 січня 2005 року до 31 грудня 2006 року, з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2017 року до 31 березня 2017 року та ним сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України за період із 01 квітня 1998 року до 31 грудня 2000 року, із 01 січня 2002 року до 31 грудня 2003 року, з січня 2005 року до грудня 2006 року, з січня 2009 року до грудня 2009 року, з січня 2017 року до березня 2017 року.
29. Проте, зазначені обставини, на які посилається заявник та, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, не є нововиявленими у розумінні вимог статті 361 КАС України, з огляду на таке.
30. Так, відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
31. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
32. Згідно пункту «б» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - № 1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.