Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
місто Київ
справа № 695/2710/15-ц
провадження № 61-9078св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року, постановлену суддею Середою Л. В., та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"
(далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") у серпні 2015 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням від 30 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2018 року, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області частково задовольнив позов. Стягнув з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" достроково солідарно заборгованість за кредитним договором від 22 травня 2007 року № 354411/4669/0324-7 в сумі 8 383, 31 дол. США, що за курсом Національного банку України на день розрахунку становило 181 921, 03 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15 квітня 2019 року звернулися до суду із заявою про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Відповідачі обґрунтовували заяву тим, що 12 січня 2019 року вони отримали лист Національного банку України від 02 січня 2019 року № 20-0010/172, у якому зазначено, що стосовно ОСОБА_2 є інформація в кредитному реєстрі Національного банку України за кредитним договором від 22 травня 2017 року № 22036999088865, за яким загальна сума кредиту становить 25 500, 00 дол. США, заборгованість складає 11 938, 39 дол. США, зокрема заборгованість за тілом кредиту 7 610, 58 дол. США, за процентами - 4 302, 01 дол. США.
Заявники звертали увагу на те, що ОСОБА_2 ніколи не укладав кредитний договір із ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" із таким номером кредитного договору та на таку суму, що свідчить про надання позивачем до кредитного реєстру неправдивої інформації.
Насправді, 22 травня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 354411/4669/0324-7, за умовами якого позивач надав позичальнику споживчий кредит в сумі не 25 500, 00 дол. США, а 25 000, 00 дол. США й строком до 21 травня 2017 року за відсотковою ставкою 13, 75 % річних, що підтверджується заявою на видачу готівки від 24 травня 2007 року.
Посилаючись на те, що зазначений лист Національного банку України є нововиявленою обставиною, заявники просили скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Також зазначали, що строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявники не пропустили, оскільки на час отримання ними листа Національного банку України справа перебувала у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, який ухвалою від 11 лютого 2019 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2018 року. Копію цієї ухвали заявники отримали 17 березня 2019 року, тому строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції має відраховуватися саме починаючи з 17 березня 2019 року. З цих підстав заявники вважали, що звернулися в межах тридцятиденного строку, встановленого частиною першою статті 424 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції суди розглядали неодноразово.
Ухвалою від 25 квітня 2019 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами з підстав пропуску заявниками тридцятиденного строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України.
Постановою від 02 липня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасував ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2019 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, зазначивши, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про пропуск строку на звернення до суду та мав залишити заяву без розгляду, проте помилково відмовив у відкритті провадження.
Ухвалою від 01 серпня 2019 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області залишив без розгляду заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами у зв`язку з пропуском заявниками строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України.
Постановою від 17 жовтня 2019 року Черкаський апеляційний суд задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1, скасував ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2019 року та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстави неповідомлення заявників про розгляд їх заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року.
Востаннє, ухвалою від 24 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами залишив без розгляду.
Залишаючи зазначену заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявники дізналися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, 12 січня 2019 року, а звернулися до суду з цією заявою лише 15 квітня 2019 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Суд визнав необґрунтованими доводи заявників про те, що строк подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинен відраховуватися з моменту отримання ними копії ухвали Верховного Суду від 11 лютого 2019 року, а саме з 17 березня 2019 року. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року набрало законної сили 14 листопада 2018 року, з моменту проголошення постанови Апеляційного суду Черкаської області, водночас подання касаційної скарги до Верховного Суду не впливає на набрання рішенням законної сили. Також суд першої інстанції врахував, що заявники клопотання про поновлення строку не подавали, наполягали на тому, що вони не пропустили строк звернення до суду з цією заявою.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 у травні 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_2, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначив, що:
- суд першої інстанції, отримавши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не відповідає вимогам статті 426 ЦПК України, мав застосувати положення статті 185 цього Кодексу, втім такої процесуальної дії не вчинив;
- суд першої інстанції всупереч частині четвертій статті 427 ЦПК України не відкрив провадження за нововиявленими обставинами, хоча заяву залишив без розгляду у судовому засіданні;
- в оцінці строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на переконання заявника, правило частини першої статті 424 ЦПК України визначає право, а не обов`язок, на подання такої заяви протягом тридцяти днів, втім частина друга наведеної статті визначає граничний строк (три роки), протягом якого може бути подана така заява.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
АТ "Райффайзен Банк Аваль" у липні 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 07 липня 2021 року Верховний Суд поновив ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року та відкрив касаційне провадження у справі, а ухвалою від 20 травня 2022 року доповнення до касаційної скарги залишив без розгляду.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішенням від 30 серпня 2018 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області стягнув з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" достроково солідарно заборгованість за кредитним договором від 22 травня 2007 року № 354411/4669/0324-7 в сумі 8 383, 31 дол. США, що за курсом Національного банку України на день розрахунку становило 181 921, 03 грн, в тому числі заборгованість за кредитом 7 610, 58 дол. США, заборгованість зі сплати відсотків - 772, 73 дол. США.
Постановою від 14 листопада 2018 року Апеляційний суд Черкаської області залишив без змін рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року.
Ухвалою від 11 лютого 2019 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2018 року.
Відповідно рішення суду першої інстанції набрало законної сили 14 листопада 2018 року.
15 квітня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Підставою для подання заяви є лист Національного банку України від 02 січня 2019 року № 20-0010/172, отриманий заявниками 12 січня 2019 року.
У цьому листі зазначено, що стосовно ОСОБА_2 є інформація в кредитному реєстрі Національного банку України за кредитним договором від 22 травня 2017 року № 22036999088865, загальна сума кредиту 25 500, 00 дол. США, заборгованість складає 11 938, 39 дол. США, заборгованість за тілом кредиту - 7 610,58 дол. США, за процентами - 4 302, 01 дол. США.
Заявники зазначали, що ОСОБА_2 ніколи не укладав кредитний договір із АТ "Райффайзен Банк Аваль" з таким номером кредитного договору та на таку суму, що, на їхню думку, свідчить про подання банком до кредитного реєстру неправдивої інформації.
Право, застосоване судом
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, - клопотання про його поновлення.