Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 539/3886/19
провадження № 61-18321св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави,
відповідачі: ОСОБА_1, Березотіцька сільська рада Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П., від 05 жовтня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області від 22 вересня 2015 року в частині надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 14 га та 19,2 га, із земель запасу, не наданих у власність та користування, на території с. Суха Солониця Лубенського району в оренду для ведення фермерського господарства;
- визнати незаконним та скасувати рішення Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області від 04 грудня 2015 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 11,5930 га та 12,4617 га, в оренду ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території с. Суха Солониця Лубенського району для ведення фермерського господарства;
- визнати недійсними договори оренди землі, укладені між Березотіцькою сільською радою Лубенського району Полтавської області та
ОСОБА_1, а саме: від 08 грудня 2015 року б/н щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880402:02:001:0054, площею 11,593 га;
від 08 грудня 2015 року б/н щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880402:02:002:0037, площею 12,4617 га.
На обґрунтування позову прокурор зазначив, що вказані рішення Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області прийнято з порушенням законодавства України, оскільки ОСОБА_1 у 2012-2014 роках вже було реалізовано право на отримання земельної ділянки, площею 46,4 га, для ведення фермерського господарства, а додатково земельні ділянки громадяни або фермерське господарство можуть отримати лише на конкурентних засадах через участь у торгах. Натомість ОСОБА_1 спірними рішеннями сільської ради було виділено дві ділянки без проведення торгів.
Крім того, при укладенні спірних договорів оренди земельних ділянок між Березотіцькою сільською радою та ОСОБА_1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель комунальної власності, не визначалась, а тому договори оренди суперечать приписам чинного законодавства.
Також прокурором встановлено, що ОСОБА_1 отримані в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства самостійно
не використовує, а передав їх в суборенду ОСОБА_2 .
При виявленні порушень земельного законодавства 10 квітня 2019 року прокуратурою направлено до Березотіцької сільської ради лист щодо проведення перевірки законності дій посадових осіб, вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, у тому числі шляхом пред`явлення позовів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та інформація про рух справи у судах
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, у складі судді Алтухової О. С., від 27 лютого 2020 року позов першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області від 22 вересня 2015 року в частині надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 14 га та 19,2 га, із земель запасу не наданих у власність та користування на території с. Суха Солониця Лубенського району в оренду для ведення фермерського господарства.
Визнано незаконним та скасовано рішення Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області від 04 грудня 2015 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 11,5930 га та 12,4617 га, в оренду ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території с. Суха Солониця Лубенського району для ведення фермерського господарства.
Визнано недійсним договір оренди землі від 08 грудня 2015 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880402:02:001:0054,
площею 11,593 га, укладений між Березотіцькою сільською радою Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір оренди землі від 08 грудня 2015 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880402:02:002:0037, площею 12,4617 га, укладений між Березотіцькою сільською радою Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_1 .
Вирішено питання розподілу судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Березотіцька сільська рада не дотримала приписів статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", передавши в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки без проведення земельних торгів, не звернувши уваги на невмотивованість поданих ним заяв. При цьому ОСОБА_1 не створив нового фермерського господарства, а через певний час передав землі в суборенду ОСОБА_2, що, на думку суду, свідчить про недобросовісність дій спрямованих на уникнення процедури земельних торгів.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого
2020 року скасовано, провадження у справі закрито, повідомлено прокурора, що розгляд справи належить до юрисдикції господарських судів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що оскільки фермерські господарства - це юридичні особи, їх земельні спори з іншими юридичними особами підвідомчі господарським судам.
Постановою Верховного Суду від 30 червня 2021 року касаційну скаргу першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Полтавського апеляційного суду
від 30 вересня 2020 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів виходила з того, що на момент укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок ОСОБА_1 вже був засновником СФГ "Мгарське", яке зареєстровано 27 жовтня 2015 року, а спірні земельні ділянки отримав із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в оренду для створення фермерського господарства. Відомості про створення відповідачем будь-якого іншого фермерського господарства відсутні. Разом із тим 01 жовтня 2018 року між відповідачем і ОСОБА_2 укладені договори суборенди спірних земельних ділянок.
З огляду на склад учасників справи, характер спірних правовідносин, Верховний Суд вказав, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст оскаржуваної постанови
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого
2020 року скасовано, позов першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави залишено без розгляду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що прокурор фактично звернувся до суду з позовом про захист прав та інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке наділено повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку. Відомості про те, що прокурор звертався до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з повідомленням про виявлені порушення з метою їх усунення, в матеріалах справи відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
09 листопада 2021 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з міськрайонного суду.
У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження прокурор зазначає застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 917/342/19, від 31 березня 2021 року у справі № 922/3272/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17,
від 02 жовтня 2018 року у справі № 4/166"Б", від 31 березня 2021 року у справі № 922/3272/18, від 24 вересня 2020 року у справі № 920/3272/18,
від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 917/342/19, від 21 січня 2019 року у справі № 909/516/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що з огляду на фактичні обставини справи, належність спірних земельних ділянок до комунальної власності, прокурором належним чином обґрунтовано порушення інтересів держави та наявність підстав для їх представництва, як самостійним позивачем.
Натомість апеляційний суд помилково зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області є органом, уповноваженим державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області шостого скликання від 22 вересня 2015 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 21 рік, орієнтовною площею 14 га (ріллі), із земель запасу у власність та користування сільськогосподарського призначення (рілля) на території с. Суха Солониця Лубенського району в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, встановивши орендну плату в 2015 році в розмірі 7 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 22 591,40 грн у рік.
Цим рішенням також вирішено укласти договір на виконання робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з проектною організацією, яка має ліцензію на виконання зазначених робіт, та представити даний проект на затвердження в сільську раду.
Рішенням Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області сьомого скликання від 04 грудня 2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5322880402:02:002:0054, у оренду ОСОБА_1, площею
11,5930 га, із земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території с. Суха Солониця Лубенського району, для ведення фермерського господарства, передану ОСОБА_1 терміном на 21 рік, встановивши орендну плату в 2016 році в розмірі 7 відсотків від нормативної оцінки землі, що становить 18 707,28 грн за 11,5930 га в рік.
Рішенням Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області сьомого скликання від 04 грудня 2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5322880402:02:002:0037, у оренду ОСОБА_1, площею
12,4617 га, із земель сільськогосподарського призначення (рілля) на території с. Суха Солониця Лубенського району для ведення фермерського господарства, передану ОСОБА_1 терміном на 21 рік, встановивши орендну плату в 2016 році в розмірі 7 відсотків від нормативної оцінки землі, що становить 16 198,96 грн за 12,4617 га в рік.
08 грудня 2015 року між Березотіцькою сільською радою Лубенського району Полтавської області та ОСОБА_1 укладені два договори оренди землі: від 08 грудня 2015 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880402:02:001:0054, площею 11,593 га та від 08 грудня 2015 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5322880402:02:002:0037, площею 12,4617 га.
Згідно із вказаними договорами орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5322880402:02:001:0054 та кадастровим номером 5322880402:02:002:0037, які знаходяться на території Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області, в межах населеного пункту с. Суха Солониця, для ведення фермерського господарства.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.