Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 194/329/15-ц
провадження № 61-3753св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представник позивача -Пац Євгенія Олегівна,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Тернівського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Солодовник І. С. від 06 липня
2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О., від 29 березня
2022 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У березні 2015 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNQ0GK00000178, згідно умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 28 000 доларів США строком до 24 вересня 2027 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № DNQ0GK00000178 24 вересня 2007 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договори поруки. Позивач вказував, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 06 лютого 2015 року має заборгованість у розмірі 50 876,48 доларів США, яка складається з: 36 797,17 доларів США - заборгованість за кредитом, 4 238,23 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 784,00 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 9 057,08 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив судстягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором від 24 вересня 2007 року № DNQ0GK00000178 у розмірі
50 876,48 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України складало 1 176 772,98 грн.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд позбавлений можливості перевірити правові підстави звернення позивача до суду з цим позовом, а також обґрунтованість і відповідність умовам договору нарахованої заборгованості станом на 06 лютого 2015 року, її розмір та складові частини. Місцевий суд зазначив, що при проведенні судово-економічної експертизи встановлено відсутність повної інформації у документах бухгалтерського обліку АТ КБ "Приватбанк" щодо обліку заборгованості та суперечливі і неузгоджені дані щодо відображення заборгованості в наявних документах між собою. Взявши до уваги надані відповідачами квитанції про сплату кредитної заборгованості, які не відображені у розрахунку, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором є недоведеними і необґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив всі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, врахував, що відповідачі заперечували щодо стягнення з них заборгованості за кредитним договором № DNQ0GK00000178 від 24 вересня 2007 року, а позивач не надав на вимогу суду витребуваних доказів та не підтвердив розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 06 лютого 2015 року належними та допустимими письмовими доказами. Суд апеляційної інстанції взяв до уваги висновок експерта, яким було встановлено необґрунтоване збільшення за основним боргом, не відображення сум погашення основного боргу та загальних розмірів здійснення платежів по кредиту у розрахунку заборгованості станом на 06 лютого 2015 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у квітні 2022 року, АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц, від 25 квітня 2018 року у справі № 401/9687/12,
від 05 вересня 2018 року у справі № 630/266/15-ц, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди помилково поклали в основу оскаржених рішень висновок судово-економічної експертизи
від 19 листопада 2020 року № 3051, який не може бути належним та допустимим доказом, оскільки складений з порушенням вимог законодавства та містить численні помилки. Крім того, суди не надали оцінку висновку експертизи у сукупності з іншими доказами та не врахували, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та закону. Заявник звертає увагу на погоджені сторонами строки та порядок повернення кредитних коштів, вказує, що експертиза була проведена за невірною методикою з врахуванням неоднакових платежів за графіком, у той час як за умовами кредитного договору передбачено погашення боргу ануїтетними платежами. Особа, яка подала касаційну скаргу, стверджує, що судами не враховано, що кредитні кошти не повернуті, а відповідачі фактично були звільнені від відповідальності за невиконання умов кредитного договору.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 вересня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ DNQ0GK00000178 від 24 вересня 2007 року, у відповідності до пункту 1.1 якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахувати на рахунок, зазначений
у пункті 7.1 цього договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором зазначені у розділі 7 договору.
Пунктом 7.1 зазначеного вище кредитного договору передбачено, що банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти готівкою через касу на строк з 24 вересня 2007 року по 24 вересня 2027 року включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 28 тис. доларів США на придбання житлового будинку, а також у розмірі 6 тис. доларів США на сплату страхових платежів у випадку та порядку, передбачених
пунктами 2.1.3, 2.2.7 цього договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 1 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 цього договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 6.2 цього договору. Погашення заборгованості за кредитом, відсотками, винагородою та комісією здійснюється щомісяця в період з 21 по 28 число кожного місяця у сумі 348,71 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
№ DNQ0GK00000178 від 24 вересня 2007 року між банком та
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24 вересня 2007 року було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов`язалися перед кредитором відповідати за виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № DNQ0GK00000178 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
За змістом пунктів 11, 12 договорів поруки вони діють до повного виконання зобов`язань за кредитним договором, порука за цим договором припиняється після закінчення п`яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
Згідно з пунктом 16 договорів поруки сплата платежів за кредитним договором здійснюється в строк до 24 вересня 2027 року або у строки згідно графіку погашення кредиту (додаток 1 до кредитного договору).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість за кредитним договором № DNQ0GK00000178 від 24 вересня 2007 року станом на 06 лютого 2015 року становить 50 876,48 доларів США та складається з: заборгованості за кредитом - 36 797,17 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 4 238,23 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 784,00 долари США, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань - 9 087,08 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом 06 лютого 2015 року еквівалентно 1 176 772,98 грн.
29 січня 2015 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслав на адресу відповідачів повідомлення від 21 січня 2015 року вих. № 30.1.0.0/2-230 про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № DNQ0GK00000178 від 24 вересня 2007 року в розмірі 14 661,44 доларів США у строк не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення.
Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровського області
від 28 листопада 2019 року клопотання представника відповідачів задоволено. Витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" копії документів, а саме розрахунок суми заборгованості за кредитним договором без врахування відсотків на прострочену заборгованість та суми збільшення заборгованості; документи щодо розміру відсоткових ставок, застосованих на залишок простроченої заборгованості на весь період її нарахування, та зазначенням правових підстав його змін згідно умов кредитного договору; графік погашення заборгованості (посилання на який міститься
у пункті 16 договору поруки від 24 вересня 2007 року) з відображенням щомісячних платежів у розмірі погашення основного боргу, відсотків та винагороди), роздруківку з карток, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у банку за період з 2010 року по дату їх закриття.
На виконання ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року позивачем надано банківську виписку за період
з 24 вересня 2007 року по 03 грудня 2019 року по рахунку ОСОБА_1 . Банком зазначено, що графіку погашення заборгованості у кредитній справ не виявлено.
Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2020 року призначено у справі судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи відповідає розрахунок заборгованості умовам кредитного договору? 2) чи вірно проведено розрахунок заборгованості згідно з умовами кредитного договору? 3) якщо розрахунок невірний, то яка реальна сума заборгованості відповідачів перед АТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором? 4) який розмір складає документально обґрунтований щомісячний платіж (в тому числі за кредитом, процентами, комісією, страховими та іншими платежами), виходячи з базових умов, викладених в кредитному договору на момент його укладення?
Згідно з висновком судово-економічної експертизи від 19 листопада
2020 року № 3051, складеним Київською незалежною судово-експертною установою: 1) розрахунок заборгованості за кредитним договором від 24 вересня 2007 року № DNQ0GK00000178 станом на 06 лютого 2015 року відповідно до наданих матеріалів та умов кредитного договору в повній мірі не узгоджується з умовами зазначеного кредитного договору; 2) розмір заборгованості за кредитним договором у повній мірі не узгоджується з умовами кредитного договору та розрахунковими документами щодо видачі і погашення кредиту; 3) у зв`язку з відсутністю повного обсягу інформації щодо обліку заборгованості за весь досліджуваний період (з 24 вересня 2007 року по 06 лютого 2015 року) в документах бухгалтерського обліку ПАТ КБ "Приватбанк", повного обсягу інших документів, які відображають облік здійснених операцій за кредитним договором № DNQ0GK00000178 від 24 вересня 2007 року, а також суперечливими та неузгодженими даними щодо відображення заборгованості в наявних документах між собою та з умовами кредитного договору, в межах наданих на експертизу матеріалів, неможливо встановити документально обґрунтований розмір заборгованості за кредитним договором № DNQ0GK00000178 від 24 вересня 2007 року станом на 06 лютого 2015 року; 4) в межах наявних матеріалів, щомісячний платіж (в тому числі за кредитом, процентами, комісією, страховими та іншими платежами), виходячи з умов кредитування, викладених на момент укладення кредитного договору № DNQ0GK00000178 від 24 вересня
2007 року, складає 348,71 доларів США та 233,62 доларів США в останній період сплати; у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи будь-яких договорів страхування, дослідження проведено без врахування страхових платежів протягом дії кредитного договору, а розраховані розміри щомісячних платежів не є остаточними.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.