Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/12335/19
провадження № 61-6643св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова, у складі судді Бородіної Н. М.,
від 11 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Котелевець А. В., від 23 березня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що 16 березня 2016 року він придбав автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року випуску (далі - автомобіль), за договором купівлі-продажу та зареєстрував своє право власності на цей автомобіль.
У договорі купівлі-продажу автомобіля продавцем зазначений
ОСОБА_3 , а ціна визначена у сумі 120 000 грн. Однак фактичним продавцем автомобіля був ОСОБА_2 , який написав розписку про отримання 37 000 доларів США за продаж транспортного засобу.
У квітні 2016 року автомобіль був зупинений працівниками правоохоронних органів та вилучений, як такий, що викрадений у ОСОБА_6 , за заявою якої в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) зареєстровано кримінальне провадження № 12016200110000380.
Позивач також звернувся до поліції із заявою про вчинення злочину та за його заявою було зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження
№ 12016220240000203. В межах цього кримінального провадження на автомобіль було накладено арешт, який у подальшому скасований слідчим суддею за клопотанням ОСОБА_6 .
З огляду на викладене, ОСОБА_1 на підставі приписів статті 661 ЦК України, посилаючись на те, що придбав автомобіль, який за рішенням суду у нього вилучено, просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь завдані збитки в розмірі 37 000 доларів США.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду
від 23 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстави для застосування приписів статті 661
ЦК України відсутні, оскільки рішення суду про вилучення у позивача автомобіля на користь третьої особи не приймалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з районного суду.
У травні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 07 листопада
2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 29 травня 2019 року у справі
№ 367/2022/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц,
від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц, у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Стверджує, що відповідно до приписів статті 388 ЦК України викрадення у власника майна є підставою для його витребування, а отже в такому випадку єдиним шляхом компенсації збитків для покупця майна є їх відшкодування за рахунок продавців.
Вважає, що суди попередніх інстанцій поклали на нього надмірний тягар, позбавивши можливості отримати компенсацію із фактичних продавців транспортного засобу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Котова М. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Стверджує, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем, оскільки не був стороною договору купівлі-продажу автомобіля від 16 березня 2016 року, за яким ціна продажу визначена у розмірі 120 000 грн. На момент продажу автомобіль не перебував у розшуку, а заява ОСОБА_6 щодо незаконного заволодіння транспортним засобом була зареєстрована 22 березня
2016 року.
17 березня 2016 року позивачу видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, відомості щодо скасування якого відсутні.
Звертає увагу, що ОСОБА_2 склав розписку про отримання 37 000 доларів США за продаж автомобіля, який фактично не продавав.
Вказана розписка обумовлена комісійними послугами при реалізації автомобіля, продавцем якого був ОСОБА_3 на підставі довіреності.
Вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності рішення про вилучення спірного автомобіля у позивача.
Зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У березні 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_7 , був укладений договір
№ ТСЦ6341/1/1542 купівлі-продажу транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 придбав за 120 000 грн автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, номер кузова НОМЕР_2 .
16 березня 2016 року ОСОБА_2 склав розписку про те, що продав ОСОБА_1 автомобіль Toyota Prado, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний ОСОБА_7 , в еквіваленті 37 000 доларів США. Суму отримав у повному обсязі.
17 березня 2016 року за ОСОБА_1 , на підставі вказаного договору, було зареєстровано право власності на спірний автомобіль та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Згідно з витягом з ЄРДР № 12016200110000380 від 22 березня 2016 року, у кримінальному провадженні зареєстрованому за заявою ОСОБА_6 , в період часу із 14 по 15 лютого 2016 року невстановлена особа здійснила незаконне заволодіння належним їй автомобілем Toyota Prado, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
01 квітня 2016 року в ході огляду працівниками поліції спірний автомобіль поміщено на майданчик тимчасового зберігання автомобілів. Після чого слідчий звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.
Ухвалою Шостінського міськрайонного суду Сумської області від 02 квітня 2016 року у справі № 589/1758/16-к, прийнятою в межах кримінального провадження № 12016200110000380, накладено арешт на автомобіль Land Cruiser Prado 150, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на час розгляду клопотання за ОСОБА_1 , а також ключі від цього автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, у спосіб заборони користування та розпорядження вказаним майном будь-яким особами.
Вказаною ухвалою місцем зберігання автомобіля визначено територію Шостінського відділу поліції ГУНП в Сумській області, а місцем зберігання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів - місце зберігання речових доказів органу, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016200110000380.