Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 205/6431/16-ц
провадження № 61-4485св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року акціонерне товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що28 серпня 2013 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50010369, згідно з яким останній надано кредит у розмірі 113 857,76 грн, що еквівалентно 14 001,20 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску.
В цей же день між цими ж сторонами укладена додаткова угода до кредитного договору від 28 серпня 2013 року, згідно з якою сторони домовилися про зміну строку кредиту на 84 місяців.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 29 серпня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 був укладений договір застави № 50010369, згідно з яким остання передала в заставу банку автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 09 серпня 2016 року, становить 319 767,35 грн, з яких: заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом 254 087,44 грн; збитки, які складаються з колекторських послуг та послуг нотаріуса в загальній сумі 13 969,43 грн; штрафу - 44 085,64 грн; пені - 1 475,72 грн; 3 % річних - 4 949,22 грн; інфляційних втрат - 1 199,90 грн.
Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2013 року № 50010369 у сумі 319 767,35 грн.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість зі сплати кредиту за кредитним договором № 50010369 від 28 серпня 2013 року у розмірі 254 087,44 грн, збитки у розмірі 13 969,43 грн, штраф у розмірі 44 085,64 грн, пеню у розмірі 1 475,72 грн, 3 % річних у розмірі 4 949,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 199,90 грн, а всього - 319 767,35 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню на користь позивача.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла кредитна заборгованість у розмірі 254 087,44 грн, збитки у розмірі 13 969,43 грн, штраф у розмірі 44 085,64 грн, пеня у розмірі 1 475,72 грн, 3 % річних у розмірі 4 949,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 199,90 грн, які необхідно стягнути на користь ТОВ «Порше Мобіліті».
Апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки вважав, що вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2020 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що апеляційний суд, перевіряючи рішення районного суду, доводів апеляційної скарги стосовно зміни строку виконання основного зобов`язання шляхом пред`явлення ТОВ «Порше Мобіліті» вимоги від 05 жовтня 2015 року про дострокове погашення кредитної заборгованості належним чином не перевірив. У такому випадку ТОВ «Порше Мобіліті» позбавлене права на нарахування процентів за користування кредитом та неустойки за кредитним договором після закінчення строку кредитування.
Також апеляційний суд не перевірив доводів заявника щодо неврахування ТОВ «Порше Мобіліті» при визначенні розміру заборгованості грошових коштів, отриманих від реалізації автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску, переданого ним у заставу ТОВ «Порше Мобіліті» та перерахованих на погашення заборгованості.
Суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином наданий позивачем розрахунок заборгованості у взаємозв`язку з пунктом 1.3.1 загальних умов кредитування, не перевірив та не спростував доводів відповідача про те, що позивач взагалі не мав права на стягнення інфляційних втрат у зв`язку із знеціненням гривні, оскільки всі платежі за кредитним договором самостійно коригувалися кредитором під час виставлення рахунків позичальнику відповідно до офіційного курсу долара США, в тому числі - станом на момент звернення до суду з цим позовом.
Отже апеляційний суд не перевірив правильність встановлення місцевим судом обставин справи, що мають значення для вирішення спору, достовірно не з`ясував розміру заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у визначеному судом розмірі.
Верховний Суд виходив з того, що встановлення вказаних обставин впливає на визначений ТОВ «Порше Мобіліті» розмір кредитної заборгованості.
Останньою постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зверненням з вимогою від 05 жовтня 2015 року про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, ТОВ «Порше Мобіліті» відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінило умови основного зобов`язання щодо строку дії договору та порядку сплати процентів за користування кредитом та використало своє право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Апеляційний суд урахував, що на рахунок стягувача 30 січня 2020 року перераховано 175 585,45 грн від реалізації автомобіля на торгах.
З урахуванням зміни строку кредитування та отримання грошових коштів від реалізації автомобіля в рахунок погашення заборгованості, у задоволенні позовних вимог відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, апеляційний суд виходив з того, що ці суми були нараховані після 05 жовтня 2015 року, тобто після закінчення строку кредитування, тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду ТОВ «Порше Мобіліті», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позову, оскільки товариство після направлення вимоги про дострокове погашення заборгованості не нараховувало процентів за користування кредитом, що підтверджується зведеною обліковою випискою по кредитному договору.
Зазначає, що така виписка є належним доказом у справі, та в ряді постанов Верховного Суду викладені правові висновки щодо належності таких доказів, зокрема і облікової виписки по рахунку боржника. Однак суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову не дослідив докази у справі та фактично ухилився від вирішення спору по суті (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду позивач також зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду: від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 06 березня 2018 року у справі № 225/4626/15-ц, від 14 березня 2018 року у справі № 654/4006/14-ц, від 14 квітня 2018 року у справі № 904/9890/16, від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 758/6565/16-ц (61-19365св18), від 18 вересня 2019 року у справі № 206/2012/17, від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16-ц (провадження № 61-47244св18), від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18), від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17 (провадження № 14-495цс19), від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/13 (провадження № 14-108цс19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Позивач не погоджується з висновками апеляційного суду щодо відмови у задоволенні позову в частині нарахування інфляційних втрат, оскільки всі платежі за кредитним договором повинні були сплачуватися у гривнях відповідно до пункту 1.3 загальних умов кредитування. А 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, повинні бути нараховані, оскільки боржник припинив виконувати зобов`язання за кредитним договором.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року справу № 205/6431/16-ц призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 28 серпня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який складається з цього договору, загальних умов кредитування та графіку погашення кредиту, за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 113 857,76 грн, що еквівалентно 14 001,20 доларам США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску.
В цей же день між цими ж сторонами була укладена додаткова угода до кредитного договору від 28 серпня 2013 року, якою сторони домовилися про зміну строку кредиту з 60 місяців на 84 місяці.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 29 серпня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 був укладений договір застави, згідно з яким остання передала в заставу банку автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску.
ТОВ «Порше Мобіліті» направляло на адресу ОСОБА_1 вимогу від 05 жовтня 2015 року про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором. Відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 0215205101760 надіслано адресату 06 листопада 2015 року (т. 1, а. с. 64).
Відповідно до зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0215205101760, адресованого ОСОБА_1 , лист повернувся без вручення із відміткою «за закінченням строку зберігання» (т. 1, а. с. 65, 67).
З вимоги вбачається, що банк просить, протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги, достроково повернути невиплачену суму кредиту, що разом станом на поточну дату складає 238 898,13 грн, що складається із: 188 251,53 грн. - дострокове повернення невиплаченої суми кредиту, що станом на поточну дату становить еквівалент 8 907,52 доларів США; 17 664,80 грн. - несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу); 4 873,39 грн. - штрафні санкції відповідно до статті 8.3 Договору; 26 616,20 грн - витрати понесені компанією з метою повернення простроченої заборгованості позичальника у відповідності до договору; 1 492,21 грн. - компенсація страхових платежів відповідно до статті 5.6 договору.
Відповідно до пункту 3.3 загальних умов кредитування (додатку до кредитного договору) позичальник зобов`язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії) протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.
Згідно розрахунку, наданого ТОВ «Порше Мобіліті» у ОСОБА_1 , станом на 09 серпня 2016 року, утворилась заборгованість, яка становить 319 767,35 грн, з яких: 254 087,44 грн - заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом; 13 969,43 грн - збитки, які складаються з колекторських послуг та послуг нотаріуса; 44 085,64 грн - штраф; 1 475,72 грн - пеня; 4 949,22 грн - 3 % річних; 1 199,90 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року витребувано у ТОВ «Порше Мобіліті»: належним чином завірений деталізований розрахунок заборгованості за тілом кредиту, по відсоткам за користування кредитом, штрафу та пені за кредитним договором № 50010369 від 28 серпня 2013 року, укладений між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , з урахуванням зміни строку виконання основного зобов`язання шляхом пред`явлення ТОВ «Порше Мобіліті»05 жовтня 2015 року вимоги про дострокове погашення кредитної заборгованості, з обов`язковим наданням письмової інформації чи були враховані при визначенні розміру заборгованості грошові кошти, отримані від реалізації автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску, переданого ОСОБА_1 у заставу ТОВ«Порше Мобіліті»; докази реалізації автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року випуску, переданого ОСОБА_1 у заставу ТОВ «Порше Мобіліті».
На виконання вказаної ухвали, ТОВ «Порше Мобіліті» надано деталізований розрахунок заборгованості, відповідно до якого вбачається, що 25 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О. C. на підставі заяви ТОВ «Порше Мобіліті» вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 50, яким запропоновано звернути стягнення на автомобіль. За рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» за невиплачену в період з 16 червня 2015 року по 05 жовтня 2015 року заборгованість на загальну суму 286 975,94 грн, з яких: дострокове повернення невиплаченої суми кредиту - 213 557,79 грн; несплачені чергові платежі - 17 664,80 грн; штрафні санкції за вимоги щодо сплати - 4 873,39 грн; витрати понесені компанією з метою повернення простроченої заборгованості позичальника у відповідності до договору - 26 616,20 грн; компенсація страхових платежів відповідно до статті 5.6 Договору - 1 492,21 грн; за порушення умов договору щодо дострокового повернення кредиту на вимогу компанії, нараховано штраф в розмірі 20 % від суми кредиту, що складає 22 771,55 грн.
03 березня 2016 року на підставі зазначеного виконавчого напису постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Демською Г. С. відкрито виконавче провадження № 50387164.
У межах вказаного виконавчого провадження, 16 січня 2018 року проведені електронні торги з реалізації заставного майна, а саме автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 598 куб. см, рік випуску 2013.
16 лютого 2018 року виконавче провадження № 54923612 закінчено.
На рахунок стягувача 30 січня 2020 року перераховано 175 585,45 грн - сума отриманих грошових коштів від реалізації автомобіля на торгах.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Апеляційний суд вважав, що з урахуванням наданих доказів у справі борг є погашеним, тому і відмовив у задоволенні позову.
Суд касаційної інстанції не може повністю погодитися з такими висновками апеляційного суду.
За статтями 525-526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Звертаючись до суду з указаним позовом ТОВ «Порше Мобіліті» просило стягнути з ОСОБА_1 319 767,35 грн, з яких:
- заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 254 087,44 грн,
- збитки - 13 969,43 грн,
- штраф - 44 085,64 грн,
- пеня - 1 475,72,
- 3 % річних - 4 949,22 грн,
- інфляційні втрати - 1 199,90 грн,