Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 2-219-2010
провадження № 61-21153св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська», Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Виконавчий комітет Слов`янської міської ради, Профспілковий комітет Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»,
третя особа - головний лікар Станції швидкої допомоги м. Слов`янська Зуйко Валерій Леонідович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2021 року у складі судді Проніна С. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про перегляд рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-219-2010 за нововиявленими обставинами.
Заяву мотивували тим, що рішенням від 09 грудня 2010 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області відмовив ОСОБА_1 в поновленні на роботі з тих підстав, що згідно з медичною картою № 2882/03 стаціонарного хворого та епікриз-виписки з цієї медичної карти вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні м. Слов`янська з 11 серпня до 15 вересня 2003 року з діагнозом гострий поліморфний психічний розлад без симптомів шизофренії. Це захворювання згідно з Міжнародною статистичною кваліфікацією хвороб відноситься до гострих психічних розладів.
У період з 08 до 18 жовтня 2007 року після проходження обов`язкового періодичного медогляду ОСОБА_1 встановили діагноз: інфантильний розлад особистості, що теж відноситься до психічних розладів.
Цей діагноз став підставою для її звільнення з роботи за станом здоров`я 09 вересня 2008 року.
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська» (далі - КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська»), за участю третіх осіб: Станція швидкої допомоги міста Слов`янська - окремий структурний підрозділ Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про визнання недійсною довідки довільної форми від 18 жовтня 2007 року № 1975, виданої ОСОБА_1 за місцем її роботи за результатами обстеження і лікування в КЛПЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня міста Слов`янська» в період із 08 до 18 жовтня 2007 року; визнання недостовірною інформації відповідача у його відповідях від 23 січня 2015 року № 61 та від 10 травня 2018 року № 1070 на запити позивача щодо видачі лікарняного листа за час обстеження в лікарні; анулювання у пункті 14 медичної карти № 467/07 запису: видана довідка з 08 жовтня 2007 року до 18 жовтня 2007 року; визнання неправомірними дії адміністрації психіатричної лікарні м. Слов`янська в частині відмови у видачі листка непрацездатності за період обстеження і лікування в умовах стаціонару в період із 08 до 18 жовтня 2007 року; зобов`язання КЗОЗ Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська видати ОСОБА_1 лікарняний лист непрацездатності за місцем її роботи за період обстеження і лікування в психіатричній лікарні в умовах стаціонару з 08 до 18 жовтня 2007 року, в пункт 14 медичної карти № 467/07 із історії хвороби за 2007 року внести запис: видати лист тимчасової непрацездатності з 08 до 18 жовтня 2007 року.
Рішенням від 10 серпня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у справі № 243/289/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Постановою від 23 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд та постановою від 07 червня 2021 року Верховний Суд рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2020 року залишили без змін.
Під час ухвалення рішення у справі № 243/289/19 суд дослідив медичні документи за час обстеження та лікування позивача в психіатричній лікарні в умовах стаціонару з 08 до 18 жовтня 2007 року, а саме: медичну довідку довільної форми від 18 жовтня 2007 року, видану їй лікарнею за результатами обстеження в умовах стаціонару з 08 до 18 жовтня 2007 року, медичну картку № 467/07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 за 2007 рік та епікриз-виписку з цієї медичної картки. Тобто суд в рішенні встановив нові обставини, які існували на час її звернення з позовом у справі № 2-219-2010 та які не були відомі позивачу.
Вважали, що істотними обставинами, які не встановлювались судом першої інстанції при розгляді цивільної справи № 2-219-2010 та не були і не могли бути відомі позивачу - це є обставини з відомостей медичної картки № 467/07 стаціонарного хворого, оригінал якої було досліджено в судовому засіданні, на звороті титульної сторінки медичної картки у графі 14, 15, 17.
З урахуванням цих відомостей з медичної картки № 467/07, суд у справі № 243/289/19 дійшов висновку, що під час обстеження в період з 08 до 18 жовтня 2007 року втрати працездатності у ОСОБА_1 не встановлено і вона повинна стати до праці 18 жовтня 2007 року за місцем роботи про що зазначено лікарем в пункті 14 медичної карти 467/07 стаціонарного хворого.
Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 243/289/19 дійшов висновку, що встановлення діагнозу інфантильний розлад особистості не тягне за собою встановлення позивачу стійкої або тимчасової втрати працездатності.
Заявники вважали, що саме ці обставини є нововиявленими, так як вони не були дослідженні судом під час розгляду цивільної справи № 2-219-2010 та не могли бути відомі позивачу, оскільки встановлені в рішенні Верховного Суду від 07 червня 2021 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою від 01 вересня 2021 року Слов`янський міськрайонним суд Донецької області у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-219-2010 за нововиявленими обставинами відмовив.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що заявники не зазначили обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особам, які звертаються із заявою, оскільки при ухваленні рішення у справі № 2-219-2010 суд дослідив медичну картку № 467/07 та при ухваленні рішення взяв цю медичну картку до уваги.
ОСОБА_1 вже зверталась до суду та ухвалою від 06 липня 2015року Слов`янський міськрайонним суд Донецької області відмовив їй у відкритті провадження, що свідчить саме про те, що ОСОБА_1 були відомі обставини, викладені у заяві, а тому вони не можуть бути нововиявленими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 17 листопада 2021 року Донецький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 залишив без задоволення, ухвалу Слов`янського міськрайонного суду від 01 вересня 2021 року змінив, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року набрало законної сили 16 травня 2011 року, а заявники звернулися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в липні 2021 року, тобто після сплину десяти років з дня набрання рішення законної сили та з пропуском встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України строку.
Розглядаючи заяву по суті, суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги та не врахував, що з дня набрання законної сили рішенням суду пройшло більше трьох років і ці строки відповідно до положень частини третьої статті 424 ЦПК України не можуть бути поновлені, не зважаючи навіть на наявність поважних причин.
При ухваленні судового рішення суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, проте це не призвело до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою від 17 січня 2022 року Верховний Суд поновив строк касаційного оскарження, відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою від 19 травня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 зазначають неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування статей 261, 267 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18), від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18).
Касаційну скаргу мотивували тим, що позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав; рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року ґрунтувалося на недопустимих доказах, а саме: медичної картки № 2882/03 і епікризу виписці з історії хвороби за 2003 рік, які надані відповідачем без згоди позивача, суди не розглянули по суті заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, безпідставно застосували позовну давність для відмови у задоволенні вимог заяви, що фактично порушує доступ до суду, суперечить усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заяви та клопотання
У лютому 2022 року до суду надійшло клопотання про витребування з Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільних справ № № 2-3267-2008, 22-3432-2008, 243/289/19 та господарської справи № 2/106пн.
Враховуючи те, що до повноважень Верховного Суду не входить встановлення обставин, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішення питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що рішенням від 09 грудня 2010 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1 до КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська», Станції швидкої допомоги м. Слов`янська - окремого структурного підрозділу КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Виконавчого комітету Слов`янської міської ради, Профспілкового комітету Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремого структурного підрозділу КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», за участю третьої особи - головного лікаря Станції швидкої допомоги м. Слов`янська Зуйка В. Л., про поновлення на роботі.
Під час розгляду справи суд дослідив медичну картку № 467/07.
Ухвалою від 16 травня 2011 року Апеляційний суд Донецької області рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року залишив без змін.
Ухвалою від 06 липня 2015 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року за нововиявленими обставинами відмовив у відкритті провадження у зв`язку з тим, що рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року набрало законної сили 16 травня 2011 року, а заявник звернулась із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 07 травня 2015 року, тобто після трьох років з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням від 10 серпня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в задоволенні позову ОСОБА_1 до КПЗ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська», «КЛПЗ «Станції швидкої допомоги», виконкому Слов`янської міської ради, до профспілкового комітету КЛПЗ «Станції швидкої допомоги», третя особа: головний лікар КЛПЗ «СШМД м. Слов`янська Зуйко В. Л. про визнання незаконним та скасування висновку від 18 серпня 2008 року № 962 КЛПЗ «ОПЛ міста Слов`янська», визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовив.
Постановою від 23 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд та постановою від 07 червня 2021 року Верховний Суд рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2020 року залишили без змін.
Заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 28 липня 2021 року подана до суду першої інстанції з порушенням строків, встановлених пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України.