Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 756/8164/19
провадження № 61-17001св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Луцько Владислав Васильович, та ОСОБА_4 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 , у якому просили визнати останнього таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що у 1979 році позивач ОСОБА_3 отримав ордер на право проживання у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 , житловою площею 41,08 кв. м.
У цій квартирі були зареєстровані п`ять осіб: позивач ОСОБА_3 і його дружина ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також їх сини: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 .
На цей час у квартирі проживають і зареєстровані позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , неповнолітня донька останнього ОСОБА_2 , без реєстрації проживає дружина позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 за спільною домовленістю з позивачами знявся з реєстрації у спірній квартирі.
Відповідач ОСОБА_4 добровільно залишив спірну квартиру у 2000 році, має ключі від квартири, вселятися бажання не висловлював, за матір`ю не доглядав, не допомагав її ховати, за батьком не доглядає, не відвідує його тривалий час, житлово-комунальні послуги не сплачує, квартирою не цікавиться, участі в її утриманні не бере, жодних домовленостей з цього приводу не пропонував, не проживає у квартирі без поважних причин понад 6 місяців. Все, що стосується утримання квартири, здійснює позивач ОСОБА_1 з дружиною.
Відповідач не проживає у спірній квартирі 19 років, тому термін його не проживання не є тимчасовим, він має інше місце постійного проживання, не намагався вселитися до спірної квартири навіть для того, щоб допомагати за тяжкохворою матір`ю, та за батьком, який тяжко хворіє тепер.
Позивачі вважають причину його тривалого непроживання у квартирі неповажною, оскільки він свідомо змінив місце постійного проживання і добровільно залишив квартиру, а тому просили суд визнати його таким, що втратив право користування спірною кватирою.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 23 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що позивачами не доведено відсутність поважних причин для не проживання відповідача у спірній квартирі тривалий час.
Питання про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, враховуючи час, протягом якого відповідач здебільшого проживав за іншою адресою, не піднімалось. У 2015 році відповідачу були надані ключі від вхідних дверей, а необхідність судового процесу виникла, зі слів позивача ОСОБА_1 , після погіршення взаємовідносин між ними після смерті матері, недосягнення згоди з приводу можливої приватизації квартири. Також, останнім підтверджено суду те, що і він, і батько - інший позивач ОСОБА_3 визнавали право відповідача на проживання в квартирі до моменту подачі позову до суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року заяву представника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_7 , про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу адвоката задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 27 000 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Додаткова постанова мотивована тим, що документально підтвердженим розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката є 27 000 грн, який відповідачем не спростований, відповідає складності справи та виконаної адвокатом роботи, які підтверджені належними доказами, враховуючи принцип справедливості, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та кількості судових засідань, у яких брала участь адвокат Богдан О. О., представляючи інтереси ОСОБА_1 , тому суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У грудні 2021 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Луцько В. В., та ОСОБА_4 звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову апеляційного суду, у якій просили скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
Підставою касаційного оскарження додаткової постанови є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
Адвокат Луцько В. В. зазначав, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 820/479/18.
Крім того, апеляційний суд, не врахувавши висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 379/1487/18 та у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18, не звернув уваги на відсутність опису робіт та витрат, що потягло за собою незаконне ухвалення оскаржуваної постанови.
Також представник зазначав, що у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 160/5528/19 зазначено, що достатніми, належними доказами наданих послуг у справах про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, крім акта про надання послуг, є: статут адвокатського об'єднання, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо адвокатського об'єднання, замовлення-доручення, рахунок-фактура, виписка по банківському рахунку, платіжне доручення.
Однак суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що заявник діє від імені Адвокатського бюро «Олени Богдан», яке є юридичною особою і закон ставить відповідні вимоги до підтвердження господарських операцій, що вчиняються таким суб`єктом господарювання в частині надання послуг.
Суд неналежно вивчив квитанції, надані заявником на підтвердження отримання оплати за надану правничу допомогу, та не співставив суми гонорару з попереднім розрахунком витрат на правничу допомогу, заявленим у позові.
ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі зазначав, що суд апеляційної інстанції при винесенні постанови не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц, від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Також вказував, що заява про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу подана після спливу встановленого строку.
ОСОБА_4 зазначав, що квитанції, які долучені до заяви, не підтверджують реальність витрат позивача, які пов'язані саме з розглядом справи № 756/8164/19. Дати таких квитанцій не співпадають з датою акта про виконані роботи та не містять інформації про цивільну справу та договір про надання правової допомоги.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначав, що належним доказом витрат на правову допомогу є акт виконаних робіт/надання послуг та платіжне доручення про перерахування коштів, без надання розрахунку витраченого часу на послуги.
Законодавство також не передбачає обов`язкового зазначення в квитанції про сплату витрат на правничу допомогу номеру договору та номеру справи, а також щодо обов`язкової сплати витрат на правничу допомогу виключно через установи банків або відділення зв`язку, що дозволяє платнику використовувати більш зручний для нього спосіб сплати, у тому числі через онлайн-системи, банкомати для приймання платежів, Інтернет-банкінг тощо.
Виплати на правничу допомогу у сумі 29 000 грн стосуються саме договорів про надання правничої допомоги від 23 травня 2019 року, від 03 березня 2021 року та додаткових угод до них від 23 травня 2019 року та від 03 березня 2021 року укладених між адвокатом Адвокатського бюро «Олени Богдан» Богдан О. О. та ОСОБА_1, та не стосуються виплат на правничу допомогу ОСОБА_3 .
У квитанціях зазначено, що оплата послуг адвоката здійснена саме ОСОБА_1 .
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Луцько В. В. та ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року.
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, 21 вересня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богдан О. О., про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу адвоката в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 29 000 грн.
Заява мотивована тим, що на підставі договорів про надання правничої допомоги від 23 травня 2019 року, від 03 березня 2021 року та додаткових угод до них від 23 травня 2019 року та від 03 березня 2021 року адвокатом Адвокатського бюро «Олени Богдан» Богдан О. О. надано ОСОБА_1 такі послуги:
консультація, виготовлення позовної заяви - 4 000 грн;
виготовлення клопотання - 2 000 грн;
участь в першому підготовчому судовому засіданні - 2 000 грн;
участь у 4 судових засіданнях - 10 000 грн;
виготовлення заяви про приєднання до апеляційної скарги - 3 000 грн;
участь у двох судових засіданнях апеляційної інстанції - 6 000 грн;
участь у двох засіданнях апеляційної інстанції, що були відкладені - 2 000 грн.
На підтвердження заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 000 грн до заяви додано:
договір про надання правничої допомоги від 23 травня 2019 року № 25, укладений між Адвокатським бюро «Олени Богдан» та ОСОБА_1 ;
додаткову угоду № 1 до договору від 23 травня 2019 року № 1;
договір про надання правничої допомоги від 03 березня 2021 року № 15, укладений між Адвокатським бюро «Олени Богдан» та ОСОБА_1 ;
додаткова угода № 1 до договору від 03 березня 2021 року № 15;
акт прийняття-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 13 вересня 2021 року;