1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 552/3667/19

провадження № 61-16667св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Концерн «Військторгсервіс», філія «Східна» Концерну «Військторгсервіс», філія «Військторг» Концерну «Військторгсервіс»,

третя особа - Головне управління Держпраці у Харківській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2021 року у складі судді Самсонової О. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Абрамова П. С., Пилипчук Л. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Військторгсервіс», філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс», філії «Військторг» Концерну «Військторгсервіс» про встановлення факту перебування у трудових правовідносинах, зобов`язання вчинити дії, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс», філії «Військторг» Концерну «Військторгсервіс», третя особа - Головне управління Держпраці у Харківській області, про встановлення факту перебування у трудових правовідносинах, зобов`язання вчинити дії, поновлення на роботі.

Позовні вимоги, з урахуванням змін та доповнень, мотивовано тим, що

у грудні 2017 року ОСОБА_1 подав письмову заяву на ім`я начальника Харківської філії (на момент звернення до суду - філія «Східна») Концерну «Військторгсервіс» про прийняття на роботу на посаду начальника дільниці № 3 (м. Полтава) Харківської філії концерну «Військторгсервіс».

01 січня 2018 року позивача було фактично допущено до роботи з режимом роботи: з понеділка до п`ятниці з 09:00 год. до 18:00 год., де він на постійній основі отримував заробітну плату, виконував усні та письмові розпорядження безпосередніх керівників. Також із метою представлення інтересів відповідача на його ім`я були видані письмові довіреності на

2018-2019 роки, проте копії наказів про прийняття на роботу та звільнення позивач не отримував.

У січні 2019 року ОСОБА_1 повідомили, що весь період роботи у філії він працював на підставі цивільно-правового договору, який у грудні 2018 року припинив свою дію.

Позивач указував, що жодного договору між ним та філією «Східна» не укладалося, фактичний допуск його до роботи був без оформлення трудових правовідносин, що свідчить про порушення вимог частини третьої статті

24 КЗпП України.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 остаточно просив суд:

- встановити факт перебування ОСОБА_1 у трудових правовідносинах із філією «Східна» Концерну «Військторгсервіс» та роботи на посаді начальника дільниці № 3 (м. Полтава) філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» з 01 січня 2018 року;

- зобов`язати начальника філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття його на роботу на посаду начальника дільниці № 3 (м. Полтава) філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» із 01 січня 2018 року;

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника дільниці № 3

(м. Полтава) філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс».

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду

від 17 березня 2020 року, позов задоволено.

Встановлено факт трудових правовідносин ОСОБА_1 із філією «Східна» Концерну «Військторгсервіс» та факт роботи на посаді начальника дільниці № 3 (м. Полтава) філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» у період із

01 січня 2018 року.

Зобов`язано начальника філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу на посаду начальника дільниці № 3 (м. Полтава) філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» із 01 січня 2018 року.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника дільниці № 3

(м. Полтава) філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що філія «Східна» Концерну «Військторгсервіс» та філія «Військторг» Концерну «Військторгсервіс» є структурними підрозділами юридичної особи Концерн «Військторгсервіс», разом із тим матеріали справи не містять відомостей про те, що вказана юридична особа була обізнана про розгляд спору.

З огляду на зазначене, оскільки суд ухвалив рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, враховуючи, що касаційні скарги містять посилання на вказану обставину, ухвалені у справі судові рішення підлягали обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалених у результаті нового розгляду справи

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08 квітня 2021 року залучено Концерн «Військторгсервіс» до участі у справі як співвідповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду

від 14 вересня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що правовідносини між філією «Східна» Концентру «Військторгсервіс» та ОСОБА_1 не є трудовими, а мають ознаки цивільно-правових та ґрунтуються на підставі цивільно-правового договору, відповідно до якого позивач виконував роботу щодо організації та функціонування нерухомого майна філії, яке розміщене у м. Полтаві.

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами укладання між сторонами трудового договору. Посада начальника дільниць введена до штатного розпису філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» наказом

від 31 січня 2018 року, проте відповідно до вказаного штатного розпису було створено чотири дільниці: дільниця № 1 (м. Новомосковськ), дільниця № 2 (м. Чугуїв), дільниця № 3 (м. Запоріжжя), дільниця № 4 (м. Харків) та не передбачалося створення дільниці філії «Східна» у м. Полтаві.

Крім того, ОСОБА_1 із 08 грудня 2017 року до 31 липня 2018 року працював на посаді директора приватної фірми «Антарес», позивачем не було надано начальнику філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» чи іншій уповноваженій особі його трудову книжку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У грудні 2021 року справу № 552/3667/19 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 , з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги, посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Суди повно та всебічно не дослідили обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, та помилково зробили висновок про існування між сторонами цивільно-правових відносин, який ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах, оскільки відповідачами не було надано оригіналів або належним чином завірених копій цивільно-правового договору від 01 січня 2018 року № 6 та актів прийому-передачі виконаних робіт.

У порушення норм процесуального права, судами не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 03 березня

2021 року у справі № 279/6777/19 та від 09 лютого 2021 року у справі

№ 279/6702/19, відповідно до яких виконавець, який працює за цивільно-правовим договором на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. При цьому працівник не зараховується до штату установи (організації) та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаді. Разом із тим, суди не надали належної оцінки наказу начальника філії «Східна» Концентру «Військторгсервіс» від 29 листопада 2018 року № 138-ЗД, яким надано право начальнику дільниці № 3

(м. Полтава) Гудимі Ю. С. укладати договори зберігання ТМЦ по Полтавській області, що свідчить про трудові правовідносини сторін.

Крім того, поза увагою судів залишилося рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, у якому встановлено факт перебування ОСОБА_1 саме у трудових правовідносинах із філією «Східна» Концерну «Військторгсервіс».

Доводи інших учасників справи

У грудні 2021 року Концерн Військторгсервіс» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які не свідчать про незаконність оскаржуваних судових рішень, оскільки судами встановлено та підтверджено матеріалами справи відсутність факту трудових правовідносин між сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що Концерн «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) є юридичною особою, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 100, т. 4).

Філія «Східна» Концерну «Військторгсервіс» та філія «Військторг» Концерну «Військторгсервіс» є відокремленими підрозділами вказаної юридичної особи.

Вказана інформація підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відокремлені структурні підрозділи юридичної особи: філію «Східну» Концерну «Військторгсервіс» та філію «Військторг» Концерну «Військторгсервіс» (а. с. 98, 99, т. 4).

Відповідно до наказу від 29 листопада 2018 року № 138-3Д ОСОБА_1 як начальнику дільниці № 3 (м. Полтава) філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» надано право укладати договори зберігання ТМЦ по Полтавській області (а. с. 8, т. 1).

Довіреністю від 10 січня 2018 року № 20 філія «Східна» Концерну «Військторгсервіс» в особі начальника Клопкова С. М. уповноважила

ОСОБА_1 на представництво майнових та інших немайнових інтересів філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» (а. с. 9, т. 1).

Аналогічна довіреність була видана 28 грудня 2018 року за № 399 (а. с. 10,

т. 1).

Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Харківській області від 11 червня 2019 року № Г-303/Г-315/02.03/12-08/6633 у звітності філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» відображено нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за січень-грудень 2018 року з кодом категорії застрахованої особи 26 (Цивільно-правовий договір) та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду з метою встановлення факту перебування у трудових правовідносинах (а. с. 16-18, т. 1).

Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України форми ОК-5, встановлено, що ОСОБА_1 отримував грошові кошти у розмірі

2 500,00 грн на місяць від підприємства з кодом 38746882 «Східна» філія Концерну «Військторгсервіс» (а. с. 21-24, т. 1).

Постановою Державної служби України з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області від 21 червня 2019 року накладено на філію «Східна» Концерну «Військторгсервіс» штраф у розмірі 125 190,00 грн. Постанова про накладення штрафу мотивована тим, що адміністрацією філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» у порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України було допущено працівника ( ОСОБА_1 ) до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а. с. 53-55, т. 1).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 520/9275/19 відмовлено в задоволенні позову Концерну «Військторгсервіс» до Головного управління Держпраці

у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови. У вказаній справі встановлено, що у порушення частини третьої статті 24 КЗпП України ОСОБА_1 було допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого належним чином. Оскільки оформлення трудових правовідносин шляхом підписання трудового договору, видання відповідного наказу або розпорядження роботодавця чи уповноваженого ним органу проведено не було, суд вважав обґрунтованим висновок Головного управління Держпраці у Харківській області про накладання штрафу, а постанову про накладання штрафу від 21 червня 2019 року такою, що винесено із дотриманням вимог законодавства (а. с. 210-213, т. 1).

Також судами встановлено, що ОСОБА_1 із 08 грудня 2017 року

до 31 липня 2018 року працював на посаді директора приватної фірми «Антарес», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а. с. 140-143, т. 2).

Мотивувальна частина.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Перевіривши наведені у касаційні скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Оскаржувані судові рішення у повній мірі не відповідають вказаним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні правовідносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У справі, що переглядається, звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив встановити факт трудових правовідносин із філією «Східна» Концерну «Військторгсервіс» та роботи на посаді начальника дільниці № 3 (м. Полтава) філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс» із 01 січня 2018 року, зобов`язати внести до трудової книжки запис про прийняття його на роботу та поновити на роботі.

Щодо позовних вимог, пред`явлених до філії «Східна» Концерну «Військторгсервіс», філії «Військторг» Концерну «Військторгсервіс»


................
Перейти до повного тексту