Постанова
Іменем України
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 344/10730/16-ц
провадження № 61-8418св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа- Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року в складі колегії суддів: Горейко М. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), про стягнення безпідставно набутих коштів.
Позовна заява мотивована тим, що між сторонами у справі існувала попередня домовленість (усний попередній договір купівлі-продажу), відповідно до якої ОСОБА_2 зобов`язалася продати ОСОБА_1 домоволодіння на АДРЕСА_1 . Згідно з указаною домовленістю за вказане вище домоволодіння позивач зобов`язаний був вносити кошти на погашення отриманого відповідачем у ПАТ «Банк Форум» кредиту за кредитним договором від 19 червня 2007 року, а після погашення кредитної заборгованості та припинення дії договору іпотеки щодо зазначеного домоволодіння, ОСОБА_2 зобов`язалася укласти з ним договір купівлі-продажу щодо цього майна.
На виконання усного попереднього договору купівлі-продажу
ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_1 письмовий договір найму
від 22 лютого 2008 року та зареєструвала останнього за адресою спірного домоволодіння.
Позивач був впевненим в дійсності намірів відповідача щодо укладення
в майбутньому договору купівлі-продажу, тому проводив у домоволодінні будівельні роботи. Крім того, ОСОБА_1 з 2008 року до 2014 року вніс на банківський рахунок відповідача у ПАТ «Банк Форум» кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, зокрема: у 2008 році на суму
10 751,63 дол. США та 2 823,91 грн, у 2009 році - 9 185,75 дол. США
та 3 736,30 грн, у 2010 році - 26 824,45 дол. США, у 2011 році -
3 195,49 дол. США, у 2012 році - 800 дол. США, у 2013 році - 8 500 дол. США, у 2014 році - 3 238 дол. США, а всього - 67 729,09 дол. США та 6 560,21 грн. Зазначена обставина підтверджується квитанціями про сплату коштів за кредитним договором. Згідно з курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 18 серпня 2016 року позивачем замість відповідача внесено у ПАТ «Банк Форум» 1 705 747,62 грн.
У 2014 році ОСОБА_2 відмовилася від укладення договору
купівлі-продажу та звернулася в суд з позовом про виселення
ОСОБА_1 з будинку на
АДРЕСА_1 , який був задоволений рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2015 року
у справі № 344/2308/14-ц. Під час розгляду справи № 344/2308/14-ц ОСОБА_2 визнала обставини щодо проведення ОСОБА_1 будівельних робіт в спірному домоволодінні.
Вказував, що попередній договір купівлі-продажу та договір купівлі-продажу домоволодіння між сторонами не було укладено в письмовій формі, не дотримано вимог закону щодо його нотаріального посвідчення та реєстрації, тому він не створює для сторін жодних юридичних наслідків. Також позивачем не укладалося жодних договорів з ПАТ «Банк Форум», тому кошти, внесені ним на розрахунковий рахунок відповідача у банку, є такими, що отримані нею безпідставно та підлягають поверненню.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 1 705 747,62 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 02 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 701 815,60 грн безпідставно набутих коштів та 7 250 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір купівлі-продажу домоволодіння на АДРЕСА_1 між сторонами не відбувся, тому сплачені позивачем згідно
з попередньою домовленістю сторін кошти за домоволодіння, які
ОСОБА_1 сплачував у рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Банк Форум» у розмірі 1 701 815,60 грн,
є такими, що набуті нею безпідставно та підлягають поверненню.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, що відповідач набула кошти (майно) або зберегла їх (його) у себе за рахунок позивача без достатньої правової підстави, тому безпідставними є доводи ОСОБА_1 про необхідність зобов`язати ОСОБА_2 повернути йому такі кошти, розмір яких він визначив у позовній заяві.
Так, ОСОБА_1 не підтвердив джерело походження коштів, які, за твердженнями останнього, він сплатив на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Банк Форум». Наявність оригіналів квитанцій у ОСОБА_1 про сплату ОСОБА_2 платежів на погашення кредиту не свідчить про погашення ним кредиту від імені останньої, оскільки вказані квитанції зберігалися у будинку, в якому проживав позивач, а після їх втрати відповідач звернулася з відповідними заявами до правоохоронних органів та нотаріуса, а також з відповідним оголошенням в газету. Разом з тим, зміст зазначених квитанцій не підтверджує сплату позивачем особистих коштів з метою погашення кредитної заборгованості відповідача, оскільки платником зазначено саме останню. Крім того, частину коштів було сплачено поручителем під час виконавчого провадження на виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також позивач не довів обставин щодо наявності між сторонами усної домовленості про відчуження на його користь спірного домоволодіння після погашення ним кредитної заборгованості відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення позивач посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Вказує, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 161/17945/18 та постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 756/198/16-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково зазначив, що позивачем не надано доказів укладення договору купівлі-продажу, оскільки сторонами визнається факт неукладення між ними жодних договорів і саме з цих підстав заявлено позов.
Позивач працював за кордоном та домовився з відповідачем переоформити на себе спірне домоволодіння після погашення її кредитних зобов`язань перед банком. На виконання вказаних домовленостей було укладено
договір найму будинку на
АДРЕСА_1 , а також зареєстровано ОСОБА_1 за цією ж адресою. Вказані обставини підтверджені судовим рішенням у справі
№ 344/2308/14-ц.
Позивач виконав свої зобов`язання за усною домовленістю та сплатив кредитну заборгованість, проте відповідач не виконала свої зобов`язання, будинок не переоформила на його користь, відмовилася укладати договір купівлі-продажу та звернулася з позовом про виселення останнього.
Позивач подав до суду квитанції, які підтверджують сплату ним коштів за вищевказаним кредитним договором. Відповідач не змогла подати до суду жодного документу, який підтверджує сплату кредитної заборгованості саме нею особисто.
Оскільки учасники судового процесу не укладали будь-яких договорів, то між позивачем та відповідачем склалися недоговірні відносини, відповідно, остання безпідставно збільшила своє майно за рахунок ОСОБА_1 . Разом з тим допитані в судовому засіданні свідки підтвердили обставини, що саме позивач вносив кошти за кредитним договором.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона
є законною та обґрунтованою.
Вказувала, що позивач був безробітним та не мав коштів для погашення кредитної заборгованості відповідача. При цьому ОСОБА_2 працювала, а також отримувала кошти від свої матері з метою погашення кредитної заборгованості, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з карткового рахунку. Матеріали справи не містять доказів отримання спірних коштів саме відповідачем, а за твердженням позивача такі кошти були перераховані на користь третьої особи, що унеможливлює задоволення заявлених у справі вимог. Позивач тимчасово проживав
у спірному будинку, де зберігалися усі документи за кредитом, тому мав можливість заволодіти квитанціями про сплату кредитної заборгованості. Проте у цих квитанціях платником зазначено саме відповідача.
Позивач не подав доказів про втрату ним спірних коштів та спрямування їх на користь відповідача та набуття нею права власності на них.
ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_3 виконали зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується судовими рішеннями в інших справах, які набрали законної сили.
Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не направив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга до Верховного Суду подана ОСОБА_1 17 травня
2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_2 із сім`єю проживають в будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 16 червня 2007 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , остання придбала будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано 18 червня 2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Вказаний будинок
АДРЕСА_2 .
Згідно з умовами вищевказаного договору купівлі-продажу від 16 червня 2007 року продаж домоволодіння вчинено за 388 850 грн. Під час підписання договору продавець отримала від покупця 60 600 грн. Решту суми у розмірі 328 250 грн покупець зобов`язалась сплатити протягом 5 робочих днів після підписання цього договору.
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору, укладеного 19 червня
2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» (далі -
АКБ «Форум»), правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум»,
і ОСОБА_2 , остання отримала кредит у розмірі 65 000 дол. США для придбання домоволодіння згідно з договором купівлі-продажу від 16 червня 2007 року, яке знаходиться на
АДРЕСА_1 .
У пункті 2.9 кредитного договору сторони погодили, що позичальник не має права без одержання попередньої згоди банку передавати третім особам права та обов`язки за цим договором.
Позивач не надав суду доказів будь-якої згоди (банку та (або) позичальника) на здійснення платежів на погашення кредиту відповідача.
За змістом пункту 2.1 кредитного договору та пунктів 1.1, 1.2 іпотечного договору, укладеного 19 червня 2007 року між АКБ «Форум» та
ОСОБА_2 , забезпеченням повернення кредитних коштів за кредитним договором є придбане за кредитні кошти домоволодіння АДРЕСА_1 . Заставна вартість іпотечного майна погоджена з банком у розмірі 389 850 грн.
У заявці про надання кредиту від 14 червня 2007 року ОСОБА_2 вказала джерелом погашення кредиту: дохід від основного місця роботи та перекази із-за кордону.
Кредитні зобов`язання були забезпечені договором поруки, укладеним
19 червня 2007 року з чоловіком кредитора - ОСОБА_3 .
Суди також встановили, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 працевлаштовані.
За даними виписок по картках відповідача за період з 01 січня 2009 року
до 15 травня 2013 року та за період з 01 січня 2006 року до 09 вересня
2016 року на ім`я ОСОБА_2 від ОСОБА_5 (її матері) з міста
Вайт-Плейнс (Нью-Йорк) США поступило 68 698,17 дол. США, вказані кошти зняті ОСОБА_2 з картки.
Відповідно до наданих позивачем квитанцій призначенням платежу
є погашення заборгованості за кредитним договором від 19 червня
2007 року, платником зазначено ОСОБА_2 . У деяких квитанціях, зокрема, від 22 червня 2010 року, від 24 лютого 2011 року, від 22 березня
2011 року, від 15 квітня 2011 року, від 18 травня 2011 року на загальну суму 22 021,10 дол. США кошти сплачено ОСОБА_2 через платника ОСОБА_1 .
Суди також встановили, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2015 року у справі № 344/2308/14-ц, яке набрало законної сили, усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житловим будинком
АДРЕСА_1 шляхом виселення з цього будинку ОСОБА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Під час розгляду справи № 344/2308/14-ц встановлено, що ОСОБА_1 проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 не в якості наймача житла, він є тимчасовим жильцем. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 попередили письмово ОСОБА_1 про необхідність виселитись зі спірного будинку,
що підтверджено листом-вимогою від 22 квітня 2014 року. Однак
ОСОБА_1 відмовляється це зробити, помилково вважаючи, що він має право користування спірним будинком. Оскільки ОСОБА_1 порушує права співвласників зазначеного вище будинку: ОСОБА_2
і ОСОБА_3 , на вільне володіння, користування та розпорядження належним їм житловим будинком, то він підлягає виселенню.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 липня 2014 року у справі № 344/16820/13-ц, яке набрало законної сили, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 19 червня 2007 року в розмірі 38 204,18 дол. США, що еквівалентно станом на 28 квітня 2014 року за курсом НБУ 434 885,86 грн.