Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 336/5739/21
провадження № 61-17059св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Орган опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Орган опіки та піклування Запорізької міської ради Запорізької області, Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Запорізької області в особі відділу по Шевченківському району,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу адвоката Першина Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 серпня 2021 року у складі судді Жупанової І. Б. та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2021 року адвокат Першин В. М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Органу опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Органу опіки та піклування Запорізької міської ради Запорізької області, Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Запорізької області в особі відділу по Шевченківському району, про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 02 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Органу опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Органу опіки та піклування Запорізької міської ради Запорізької області, Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Запорізької області в особі відділу по Шевченківському району, про визнання місця проживання неповнолітньої дитини повернув позивачу.
Ухвалу місцевий суд мотивував не усуненням в установлений строк позивачем недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 26 липня 2021 року, а саме не обґрунтування належним чином необхідності залучення до участі у справі третіх осіб - Органу опіки та піклування виконкому Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області та Служби у справах дітей Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, а тому відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України позовну заяву вважав неподаною та повернув позивачеві.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Запорізький апеляційний суд постановою від 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Першина В. М. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 серпня 2021 року залишив без змін.
Погоджуючись із висновком місцевого суду про повернення позовної заяви відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК, суд апеляційної інстанції виходивз того, що виправляючи недоліки первісно поданої позовної заяви, адвокат Першин В. М. повторно вказав у якості третіх осіб орган опіки та піклування та службу у справах дітей, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю, і тому не можуть бути учасниками судового провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, адвокат Петришин В. М. в інтересах ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 23 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу адвокат Петришин В. М. в інтересах ОСОБА_1 мотивував тим, що суди попередніх інстанцій під час розгляду поданої позовної заяви порушили норми статті 53 та частини першої статті 56 ЦПК України у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачеві.
Вважає, що недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2021 року позивачем усунуті, шляхом подання уточненої позовної заяви, у якій зазначено нових третіх осіб відповідно до статті 56 ЦПК України, у зв`язку з тим, що с. Тимошівка в результаті адміністративної реформи увійшло до складу Михайлівської об`єднаної територіальної громади новоутвореного Василівського району Запорізької області, яка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб зареєстрована, як Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху (а. с. 8-9).
Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції вказав, що позивач у якості третіх осіб зазначив: Орган опіки та піклування Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Службу у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Орган опіки та піклування Запорізької міської ради Запорізької області, Службу (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Запорізької області в особі відділу по Шевченківському району, що суперечить статті 19 СК України та статті 56 ЦК України.
За таких обставин, позивачу необхідно належним чином обґрунтувати залучення до участі у справі зазначених у позові третіх осіб та конкретизувати їх процесуальний статус, а також належним чином визначити третіх осіб, які є органом опіки та піклування за вимогами чинного законодавства.
На виконання вимог зазначеної ухвали 29 липня 2021 року до суду подано уточнену позовну заяву, в якій зазначено третіми особами на стороні позивача, які не заявляють самостійні вимоги - Орган опіки та піклування виконкому Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області та Службу у справах дітей Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (а. с. 12-13).
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 02 серпня 2021 року позовну заяву визнав неподаною та повернув позивачеві.
Запорізький апеляційний суд постановою від 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Першина В. М. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення, а зазначену ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України(неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права).