Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 459/3352/20
провадження № 61-6846св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 року у складі судді Величка О. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 березня 2021 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (далі - КДКАЛьвівської області), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі - КДКА Волинської області) про визнання рішень дискримінаційними та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою від 25 листопада 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КДКА Львівської області, КДКА Волинської області про відшкодування моральної шкоди передав на розгляд Франківському районному суду м. Львова.
Позивач мотивував заявлені вимоги тим, що у травні 2017 року КДКА Львівської області розпочала розгляд скарги позивача від 26 травня 2017 року на адвоката Гуменюка О. Р.
На засіданні від 28 липня 2017 року КДКА Львівської області задовольнила заяву ОСОБА_1 про відвід та скаргу на адвоката Гуменюка О. Р. передала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка направила її до КДКА Волинської області для розгляду, однак КДКА Волинської області скаргу по суті не вирішила.
Позивач зазначав, що КДКА Волинської області порушила вимоги частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян», що свідчить про протиправну поведінку відносно позивача.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, визнані протиправними та скасовані рішення КДКА Львівської області від 15 вересня 2017 року № 10 про відмову у порушенні дисциплінарних справ щодо адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з підстав порушенняКДКА Львівської області при розгляді скарг прав ОСОБА_1 , визначених пунктами 1-5 частини першої статті 18 Закону України «Про звернення громадян».
Позивач вважав, що КДКА Львівської області надалі не поновила розгляду скарг з власної ініціативи і порушила пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, визнано протиправними дії КДКА Львівської області щодо розгляду та вирішення листом від 24 травня 2019 року № 238 скарги ОСОБА_1 від 20 травня 2019 року, оскільки нею порушено частину третю статті 7 Закону України «Про звернення громадян» та права позивача, передбачені пунктом 6 частини першої статті 18 Закону України «Про звернення громадян».
КДКА Львівської області рішеннями від 30 жовтня 2020 року № 10/11/10-2020 (додаток № 20), № 10/11/11-2020 (додаток № 21), № 10/11/12-2020 (додаток № 22) відмовила у порушенні дисциплінарних справ щодо адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з підстав не надання заявником копій рішення у формі наказів Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, хоча надання таких рішень не передбачено.
На думку позивача, не надання необхідних документів не є підставою для відмови у порушенні дисціплінарної справи, а є підставою для повернення скарги заявнику.
КДКА Львівської області при прийнятті рішень не виконала вимоги пункту 3 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян», чим порушила права позивача, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 18 Закону України «Про звернення громадян», що свідчить про те, що ці рішення є дискримінаційними відносно позивача.
ОСОБА_1 вважав, що йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він неодноразово їздив на засідання дисциплінарної палатиКДКА Львівської області, переживав душевні страждання в надії на позитивне вирішення його скарг, мав пригнічений стан з відчуттям приниження, що негативно вплинуло на стосунки з близькими та родичами.
Також того, позивачу завдано моральної шкоди у зв`язку з тим, що КДКА Волинської області протягом трьох років не розглянула його скаргу на адвоката, а потім направила лист-відповідь, у зв`язку з чим відчув себе обдуреним та приниженим. Наведене призвело до додаткових психологічних переживань у зв`язку з очікуванням.
Позивач просив:
стягнути з КДКА Львівської області 2 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою щодо неприйняття рішення, передбаченого частиною першою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час розгляду скарги ОСОБА_1 на адвоката Гуменюка О. Р. в строки, визначені частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність;
стягнути з КДКА Волинської області 2 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 на адвоката Гуменюка О. Р.;
стягнути з КДКА Львівської області 2 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою у вигляді порушення прав позивача на поновлення розгляду його скарг на адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за його ініціативою відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян»;
стягнути з КДКА Львівської області 2 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою у вигляді порушення прав позивача, визначених пунктом 6 частини першої статті 18 Закону України «Про звернення громадян», що встановлено судовим рішенням від 27 лютого 2020 року у справі № 857/13046/19;
визнати три рішення КДКА Львівської області від 30 жовтня 2020 року дискримінаційними;
стягнути з КДКА Львівської області по 2 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди за кожне рішення, прийняте 30 жовтня 2020 року.
Ухвалою від 25 листопада 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КДКА Львівської області, КДКА Волинської області про визнання рішень дискримінаційними та відшкодування моральної шкоди передав на розгляд Франківському районному суду м. Львова (т. 1 а. с. 128).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою від 23 грудня 2020 року Франківський районний суд м. Львова відмовив у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до КДКА Львівської області, КДКА Волинської області про визнання рішень дискримінаційними та відшкодування моральної шкоди.
Роз`яснив позивачу право на звернення до Львівського окружного адміністративного суду з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та має бути вирішений адміністративним судом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 05 березня 2021 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини, визначив предмет спору та вимоги до відповідача, який наділений владними повноваженнями, тому висновки суду щодо юрисдикції спору відповідають вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою від 18 травня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою від 19 травня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 459/84/19.
Касаційну скаргу мотивував тим, що позовна вимога про визнання рішення КДКА Львівської області дискримінаційними підлягає розгляду за правилами частини другої статті 81 ЦПК України та враховуючи те, що справа була передана ухвалою Червоноградський міський суд Львівської області за територіальною підсудністю, суд першої інстанції повинен був відкрити провадження у справі;
позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою у вигляді порушених прав, визначених Законом України «Про звернення громадян», не можуть розглядатися у порядку частини п`ятої статті 21 КАС України, оскільки позивач не заявляв одночасно вимог про відшкодування моральної шкоди з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до КДКА Львівської області, КДКА Волинської області про визнання рішень дискримінаційними та відшкодування моральної шкоди. Зокрема, позивач оскаржує рішення КДКА Львівської області від 30 жовтня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарних справ стосовно адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прийняті в межах процедури дисциплінарного провадження за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 на дії вказаних адвокатів та просив визнати такі рішення дискримінаційними.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги обґрунтовуються нормами Цивільного процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України.
Рішенням від 08 червня 2018 року Львівський окружний адміністративний суд у справі № 813/3613/17 за позовом ОСОБА_1 до КДКА Львівської області, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправними та скасування рішень, позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував рішення КДКА Львівської області від 15 вересня 2017 року № 10 щодо відмови в порушенні дисциплінарних справ щодо адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Стягнув з КДКА Львівської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 139,00 грн.
Постановою від 13 грудня 2018 року Восьмий апеляційний адміністративний суд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року залишив без змін. Рішення набрало законної сили.
Рішенням від 04 листопада 2019 року Львівський окружний адміністративний суд у справі № 1.380.2019.00290 за позовом ОСОБА_1 до КДКА Львівської області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_7 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії КДКА Львівської області щодо розгляду та вирішення листом від 24 травня 2019 року № 238 звернення ОСОБА_1 від 20 травня 2019 року з порушенням вимог частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян», що призвело до порушення права ОСОБА_1 , визначеного пунктом 6 частини першої статті 18 Закону України «Про звернення громадян» на одержання письмової відповіді від того органу або від посадової особи того органу, до повноважень якого входить розгляд і вирішення питань, викладених у зверненні. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Постановою від 27 лютого 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року залишив без змін. Рішення набрало законної сили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є порушення судом апеляційної інстанції статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачами у справі є КДКА Львівської та Волинської областей, які мають владні управлінські повноваження щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про адвокатуру», а тому справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не може погодитись із такими висновками у повному обсязі враховуючи наступне.
Із справи відомо, що звертаючись до суду з позовом до КДКА Львівської та Волинської областей позивач просив:
1) стягнути з КДКА Львівської області 2 000,00 грн моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою щодо неприйняття рішення, передбаченого частиною першою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час розгляду скарги ОСОБА_1 на адвоката Гуменюка О. Р. в строки, визначені частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність;
2) стягнути з КДКА Волинської області 2 000,00 грн моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 на адвоката Гуменюка О. Р.;
3) стягнути з КДКА Львівської області 2 000,00 грн моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою у вигляді порушення прав позивача на поновлення розгляду його скарг на адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за його ініціативою відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян»;
4) стягнути з КДКА Львівської області 2 000,00 грн моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою у вигляді порушення прав позивача, визначених пунктом 6 частини першої статті 18 Закону України «Про звернення громадян», що встановлено судовим рішенням від 27 лютого 2020 року у справі № 857/13046/19;
5) визнати три рішення КДКА Львівської області від 30 жовтня 2020 року дискримінаційними;
6) стягнути з КДКА Львівської області по 2 000,00 грн моральної шкоди за кожне рішення, прийняте 30 жовтня 2020 року.
Щодо визначення судової юрисдикції
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги щодо неправильного визначення судами попередніх інстанцій судової юрисдикції є частково обґрунтованими враховуючи наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.