Постанова
Іменем України
27 травня 2022 року
м. Київ
справа № 361/5753/20
провадження № 61-21392св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наконечний Віталій Леонідович, на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. про повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 20 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю. Н. вчинено виконавчий напис № 1790 про звернення стягнення на земельну ділянку та погашення за рахунок коштів, отриманих від її реалізації, заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 261 892,08 грн та 10 000 грн плати за вчинення виконавчого напису, який в подальшому визнано таким, що не підлягає виконанню.
15 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58909088 з примусового виконання виконавчого напису та постанову про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10 % від вартості майна, що стягується за виконавчим документом, та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 427 189, 20 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 320/3912/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. від 03 липня 2019 року «Про виправлення помилки у процесуальному документі» у межах ВП № 58909088; визнано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. від 15 квітня 2019 року у ВП № 58909088 про стягнення основної винагороди у розмірі 427 189, 20 грн такою, що не підлягає прийняттю до виконання.
Позивач вважає, що кошти, отримані відповідачем у розмірі 427 189, 20 грн, є безпідставно набутими і такими, що підлягають поверненню з додатковою сплатою інфляційних втрат та 3 % річних.
Окрім того, зазначала, що відповідач має відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду в розмірі 4 000 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн, оскільки Трофименко М. М. не мав жодних підстав для отримання основної винагороди виконавця у розмірі 427 189,20 грн.
Також вказувала, що внаслідок неповернення відповідачем коштів у розмірі 427 189, 20 грн позивач переживала негативні емоції, які спричинили порушення нормального ритму життя.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. на користь позивача безпідставно набуті в якості основної винагороди приватного виконавця грошові кошти у розмірі 427 189,20 грн; інфляційні втрати за період з 28 листопада 2019 року по 27 серпня 2021 року у розмірі 49 352,45 грн; 3 % річних за період з 28 листопада 2019 року по 27 серпня 2021 року у розмірі 22 401,10 грн; 4 000 грн матеріальної шкоди, завданої незаконними діями; 100 000 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями; а також понесені судові витрати, з яких: 30 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу; 5 958,70 грн - судовий збір.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що кошти сплачені позивачем самостійно, добровільно, є основним доходом приватного виконавця Трофименка М. М. та його єдиним засобом до існування, тому зазначені кошти не підлягають поверненню на підставі статті 1215 ЦК України.
Також в рішенні зазначено про відсутність правових підстав для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки стягнення основної винагороди приватного виконавця не може вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні вказаної норми.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Наконечний В. Л. , задоволено частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2021 року змінено, виключивши з мотивувальної частини посилання на статтю 1215 ЦК України.
Постанова апеляційного мотивована тим, що факт безпідставності набуття відповідачем спірних коштів виключає те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про ухвалення рішення Київським окружним адміністративним судом від 21 листопада 2019 року у справі №320/3912/19, яким визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. від 03 липня 2019 року «Про виправлення помилки у процесуальному документі» у межах ВП № 58909088 та визнано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. від 15 квітня 2019 року у ВП № 58909088 про стягнення основної винагороди у розмірі 427 189,20 грн такою, що не підлягає прийняттю до виконання, 25 листопада 2019 року самостійно сплатила на користь приватного виконавця виконавчий збір у розмірі 427 189, 20 грн, не оскаржуючи при цьому виконавчих дій у ВП № 59472716 щодо стягнення з неї виконавчого збору.
Також апеляційний суд зазначив, що місцевий суд помилково послався на положення статті 1215 ЦК України, зазначивши, що виконавчий збір є основним доходом приватного виконавця та його єдиним засобом до існування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наконечний В. Л., на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, в якій заявник просить постанову апеляційного суду скасувати й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Крім того, в касаційній скарзі заявник вказує, що скасування постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди є достатньою підставою для повернення коштів, незалежно від оскарження дій приватного виконавця, вчинених у виконавчому провадженні № 59472716 щодо стягнення з позивача основної винагороди.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційні скарги, заперечень щодо їх вимог і змісту до суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наконечний В. Л., надійшла до Верховного Суду у грудні 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
21 лютого 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 15 квітня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М. М. відкрито виконавче провадження № 58909088 по виконанню виконавчого напису про звернення стягнення на іпотечне майно, належне позивачу ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль»), у забезпечення вимог стягувача за кредитним договором, боржником за яким була дочка позивача - ОСОБА_4 .
Одночасно з відкриттям виконавчого провадження № 58909088 відповідач виніс постанову від 15 квітня 2019 року про стягнення основної винагороди приватного виконавця в межах виконавчого провадження.
Постановою від 22 квітня 2019 року здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. від 03 липня 2019 року, на підставі заяви стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 25 червня 2019 року про повернення виконавчого документа постановлено виконавчий напис № 1790, виданий 20 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю. Н., зобов`язано виконавчий документ повернути стягувачу, припинити чинність арешту майна боржника, зняти з електронних торгів лот - іпотеку: земельну ділянку площею 0,1600 га, кадастровий номер 3222457401:02:005:0004, за адресою: АДРЕСА_1 .
03 липня 2019 року приватний виконавець Трофименко М. М. звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. із заявою про відкриття виконавчого провадження за постановою від 15 квітня 2019 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 427 189,20 грн.
04 липня 2019 року приватний виконавець Говоров П. В. відкрив виконавче провадження за вказаною постановою та того ж дня прийняв постанови про арешт коштів та майна боржника, а 16 липня 2019 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
27 вересня 2019 року приватний виконавець Київської області Говоров П. В. виніс постанову про стягнення з позивача витрат виконавчого провадження по ВП № 59472716 у сумі 3 000 грн.
25 листопада 2019 року позивач при примусовому стягненні коштів по виконавчому провадженню ВП № 59472716 сплатила приватному виконавцю Київської області Говорову П. В. 428 589,20 грн.