Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 344/8412/19
провадження № 61-20061св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2021 року у складі судді Шамотайло О. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчук І. В., Девляшевський В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення.
Позов обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить 7/8 частки домоволодіння АДРЕСА_1 . Співвласником іншої 1/8 частин домоволодіння є її сестра ОСОБА_2 , яка проживає в оспорюваному будинку разом зі своїми повнолітніми дітьми, сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 . Впродовж тривалого часу сестра чинить їй перешкоди у користуванні житлом, в зв`язку з чим у 2012 році вона звернулася до суду за захистом свого порушеного права. Однак починаючи з 2018 року відповідачі знову почали чинити їй перешкоди у доступі до належного їй житла.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідачів не чинити їй перешкод в користуванні 7/8 частинами домоволодіння АДРЕСА_1 та вселити її в зазначене житлове приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської областірішенням від 10 серпня 2021 року позов задовольнив.
Зобов`язав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належним їй на праві приватної власності житловим приміщенням 7/8 домоволодіння АДРЕСА_1 ,шляхом вселення ОСОБА_1 в житлове приміщення, домоволодіння АДРЕСА_1 .
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач є співвласником домоволодіння АДРЕСА_1 в частці 7/8, а відповідачу ОСОБА_2 , яка є сестрою позивача, належить інших 1/8 вказаного домоволодіння. Згідно судового рішення від 12 жовтня 2012 року зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні домоволодінням. Однак у зв`язку з тим, що відповідачі перешкоджають позивачу у реалізації свого права власності, тому на основі з`ясованих обставин справи позовні вимоги задоволено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що оскільки відповідачі перешкоджають позивачу у реалізації свого права власності, тому оскаржене рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Парфан Т. Д.,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 12 січня 2022 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 910/23428/17, від 20 квітня 2020 року у справі № 522/22-23/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційну скаргу мотивувала тим, що суди попередніх інстанцій послались тільки на судове рішення від 12 жовтня 2012 року та не встановили фактичні обставини справи і не навели доказів на їх підтвердження.
Крім того суд, в порушення вимог статей 263-265 ЦПК України, не надав оцінку письмовим доказам, які подані представником відповідача, на підтвердження відсутності ОСОБА_2 в межах України з травня 2015 року до грудня 2019 року.
Оскільки судами не досліджувались обставини щодо проживання у спірному будинку та реєстрації ОСОБА_3 , тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_2 без згоди позивача надала дозвіл на проживання у будинку ОСОБА_3 , чим створила перешкоду в користуванні майном ОСОБА_1 , є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно свідоцтва про спадщину за законом від 18 січня 1994 року, свідоцтва про спадщину за заповітом від 03 лютого 2006 року, копії договору про розподіл спадкового майна від 03 лютого 2006 року та витягу про реєстрацію спадкового майна позивач є власником 7/8 частки домоволодіння АДРЕСА_1 (а. с. 7-11).
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а. с. 13).
Крім того, встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2012 року в справі № 0907/9281/2012 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Вселено ОСОБА_1 в жиле приміщення домоволодіння АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належною їй на праві приватної власності переважною (7/8) часткою домоволодіння АДРЕСА_1 (а. с. 12).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 910/23428/17, від 20 квітня 2020 року у справі № 522/22-23/16-ц, а також заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.