Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 372/466/20
провадження № 61-19056св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державне підприємство «Сетам», приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєв Сергій Вікторович, ОСОБА_2 ,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України», Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько Ангеліна Павлівна,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Олійника В. І.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України», Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько Ангеліна Павлівна, про визнання недійсними електронних торгів, акта приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію та внесення рішення про право власності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся у січні 2020 року до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати недійсними електронні торги по лоту № 394700 з реалізації арештованого майна, а саме домоволодіння, яке складається з дерев`яного житлового будинку, загальною площею 130,6 кв. м, житловою площею 50 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 434120732231, та земельної ділянки, кадастровий номер 3223151000:01:003:0013, площею 0,1909 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 434172632231, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним протокол № 208788 проведення електронних торгів по лоту № 459413 від 08 січня 2020 року Державного підприємства «СЕТАМ», за яким переможцем торгів став ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В. 13 січня 2020 року про проведені електронні торги з реалізації домоволодіння;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номером 15, видане 15 січня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 ;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50662558 від 15 січня 2020 року;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50661916 від 15 січня 2020 року;
- внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_1 на вищезазначені житловий будинок та земельну ділянку.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Обухівський районний суд Київської області рішенням від 05 липня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що звернення стягнення на спірний житловий будинок відбулося на підставі судового рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 956 956,61 грн загальної суми боргу в результаті примусової реалізації майна боржника в рамках виконавчого провадження, тому суд дійшов висновку про відсутність необхідності дозволу органу опіки та піклування, оскільки відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» ОСОБА_4 , як батько малолітньої дитини, не є стороною вказаного правочину (торгів), тобто вони відбулися не за його ініціативою, а є наслідком реалізації політики держави в сфері забезпечення належного виконання судового рішення.
Також суд першої інстанції зазначив про те, що у результаті вжитих виконавцем дій виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника не виявилося можливим. Позивач, в свою чергу, не оскаржував дії приватного виконавця в порядку статті 447 ЦПК України в частині, що стосується звернення стягнення на спірний житловий будинок за наявності можливості виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника.
Судом під час розгляду справи не встановлено наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тому підстав для визнання недійсними електронних торгів, проведених 08 січня 2020 року судом не вбачається.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнав неподаною та повернув.
Ухвалу апеляційний суд мотивував тим, що заявником не сплачено у повному розмірі судовий збір за подання апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від ОСОБА_1 у листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що у предметі позову відсутня жодна вимога майнового характеру. Позовними вимогами у цій справі є визнання недійсними електронних торгів та похідних вимог визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акта приватного виконавця про проведені електронні торги з реалізації домоволодіння, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності без застосування наслідків недійсного правочину, тобто без реституції.
Саме суд першої інстанції у цій справі встановив розмір судового збору за позовними вимогами немайнового характеру в сумі 2 522,40 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі має становити 3 783,60 грн (2 522,40 грн х 150 %).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від ОСОБА_2 та представника приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В. - адвоката Шморгуна Р. М. у січні 2022 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких заявники просять залишити її без задоволення, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні ухвали було повно та всебічно з`ясовано дійсні обставини справи, з дотриманням вимог процесуального права та правильно застосовано норми актів матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Спір у цій справі носить майновий характер, оскільки ОСОБА_1 просить скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 та внести до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_1 .
Заявником при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір, як за розгляд скарги у справі, позовна заява в якій, на його думку, носить немайновий характер, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував при постановленні оскаржуваної ухвали частину третю статті 185 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 09 грудня 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Обухівського районного суду Київської області.
Справа № 372/466/20 надійшла до Верховного Суду 21 січня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 05 травня 2022 року справу призначив до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
Київський апеляційний суд ухвалою від 24 вересня 2021 року залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а саме для надання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 18 287,40 грн.
Визначаючи розмір судового збору, який необхідно сплатити, суд виходив із того, що при поданні позовної заяви, враховуючи зміни предмета позову, підлягав сплаті судовий збір у розмірі у розмірі 12 191,60 грн (вимога майнового характеру - 10 510 грн та вимоги немайнового характеру - 1 681,60 грн).
ОСОБА_1 13 жовтня 2021 року подав заяву про усунення недоліків, до якої додав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 783,60 грн, та зазначив, що він не заявляв вимоги майнового характеру.
Також апеляційний суд встановив, що у позовній заяві, серед інших вимог, ОСОБА_1 просить скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , тобто фактично позивач оскаржує правомірність набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, яке на думку позивача, належить йому на праві власності.
Вимога позивача пов`язана з підтвердженням прав на майно, відтак вона є майновою.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Право на ефективний судовий захист закріплене у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року і в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.