ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 922/2115/19
Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Львова Б. Ю. - головуючого, Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Селіваненка В. П., Ткаченко Н. Г., Уркевича В. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
представників учасників справи:
позивача: товариства з обмеженою відповідальністю «Азотфострейд» (далі - ТОВ «Азотфострейд») - не з`явився,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Агрома» (далі - ТОВ «Агрома») - Таруті З. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Азотфострейд»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 [колегія суддів: Білоусова Я. О. (головуючий), Крестьянінов О. О., Тарасова І. В.]
зі справи № 922/2115/19
за позовом ТОВ «Азотфострейд»
до ТОВ «Агрома»
про стягнення 4 360 664,02 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ «Азотфострейд» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Агрома» про стягнення 4 360 664,02 грн. заборгованості за договором поставки від 04.02.2019 № 04/02-2 (далі - Договір), у тому числі: 4 085 633,85 грн. основної заборгованості за поставлений товар та 275 030,17 грн. пені.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар, однак останній здійснив лише часткову його оплату, у зв`язку з чим наявна заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати товару.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанов суду апеляційної інстанції та постанови суду касаційної інстанції
2.1. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2020 (суддя Бринцев О. В.) позов задоволено.
2.2. Суд першої інстанції встановив, що рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2020 зі справи № 922/4004/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020, визнано виконаним зобов`язання з постачання товару ТОВ «Азотфострейд» перед ТОВ «Агрома» за Договором. У зв`язку з цим на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд дійшов висновку, що факт поставки позивачем відповідачеві товару за Договором не підлягає повторному доведенню. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар на суму 4 085 633,85 грн. Крім того, позивачем відповідно до положень пункту 6.3 Договору за порушення строків виконання відповідачем зобов`язання в частині своєчасної оплати товару правомірно нараховано пеню в розмірі 275 030,17 грн., розрахунок якої судом визнано правильним.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020: зазначене рішення місцевого суду від 09.07.2020 в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 723 902,70 грн. та пені у розмірі 266 429,51 грн. скасовано та в цій частині позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції встановив, що постановою Верховного Суду від 01.10.2020 зі справи № 922/4004/19 рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Додатки №№ 10-15 до Договору, видаткові накладні та товаро-транспортні накладні на загальну суму 3 276 573,00 грн. не містять підпису особи, відповідальної від відповідача за здійснення господарської операції, а також печатки товариства. Встановлені недоліки в оформлені зазначених первинних документів не можуть вважатись неістотними, оскільки перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від відповідача, у зв`язку з чим поставка згідно з додатками №№ 10-15 до Договору не підтверджується належними та допустимими доказами. Матеріалами справи підтверджується лише наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставку товару згідно з додатками №№ 1-9 до Договору на суму 361 731,15 грн.
2.5. Постановою Верховного Суду від 16.02.2021 постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
2.6. Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначав, що: порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи; суд апеляційної інстанції не з`ясував питання отримання відповідачем у період квітень-травень 2019 року (на підставі додатків №№ 10-15 до Договору) товару від позивача, підстави здійснення такої поставки та проведення оплати відповідачем; суд апеляційної інстанції, відхиливши посилання позивача на податкову звітність на підтвердження здійснення поставки, не дослідив докази в їх сукупності з метою встановлення всіх обставин справи, зокрема залишив поза увагою лист Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 02.12.2019 № 6082/ФОП/20-40-53-04-15, за змістом якого ТОВ «Агрома» включило до податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Азотфострейд» за квітень 2019 року - обсяг постачання на суму 1 986 567,25 грн., за травень 2019 року - обсяг постачання на суму 741 685,00 грн.
2.7. За результатами нового розгляду справи Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 12.08.2021, якою: рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення його резолютивної частини в новій редакції; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 361 731,15 грн. основного боргу та 43 610,39 грн. пені; в іншій частині позову відмовлено.
2.8. У прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується лише наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставку товару в лютому - березні 2019 року згідно з додатками №№ 1-9 до Договору на суму 361 731,15 грн. Поставка товару згідно з додатками №№ 10-15 до Договору у квітні-травні 2019 року на загальну суму 3 276 573,00 грн. не підтверджується первинними документами та є недоведеною. З посиланням на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.08.2020 зі справи № 922/2081/19, апеляційний суд зазначив, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, які скаржником не були надані до суду, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ «Азотфострейд», посилаючись на порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми пункту 44.1 статті 44, пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 1, частин першої та другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.11.2019 зі справи № 905/49/15, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару, та у постанові від 05.12.2018 зі справи № 915/878/16, що зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, судам слід було врахувати, що фактичне здійснення господарської операції, повинно підтверджуватися в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі. Для з`ясування реальності господарської операції суди мають встановити чи має місце відображення операції з отримання товару в податковій звітності.
4.1.2. Скаржник наполягає, що обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами), і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ. Водночас ТОВ «Агрома» включило отримані зареєстровані податкові накладні за спірною поставкою до складу податкового кредиту декларації з ПДВ відповідного місяця, що підтверджується листом Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 02.12.2019 № 6082/ФОП/20-40-53-04-15.
4.1.3. Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм статей 73, 74, 75, 76, 86, 236 ГПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив висновок судової експертизи та покази свідків (третіх осіб у справі № 922/4004/19).
4.1.4. Як на підставу для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. Доводи відповідача
ТОВ «Агрома» у відзиві на касаційну скаргу зазначило про безпідставність її доводів та просило оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5. Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д., Вронської Г. О. і Кібенко О. Р., справу № 922/2115/19 з касаційною скаргою ТОВ «Азотфострейд» передано на розгляд Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду з тієї підстави, що зазначена колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.
5.2. Так, у постанові від 28.08.2020 зі справи № 922/2081/19 Верховний Суд зазначив, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.
5.3. Водночас 29.06.2021 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову зі справи № 910/23097/17, в якій зазначила, що:
податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки;
підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст;
встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце (пункти 4.28- 4.30).
5.4. У постанові від 04.11.2019 зі справи № 905/49/15 Верховний Суд зробив висновки, неврахування яких є підставою касаційного оскарження, що:
податкова накладна як доказ може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним;
оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати положення ПК України та фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
5.5. У постанові від 05.12.2018 зі справи № 915/878/16 Верховний Суд зробив висновки, неврахування яких також є підставою касаційного оскарження, що для з`ясування реальності господарської операції необхідно встановлювати, чи має місце відображення операції з отримання товару в податковій звітності.
5.6. З метою забезпечення єдності судової практики при застосуванні частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статті 201 ПК України у взаємозв`язку із статтями 76, 77 ГПК України, зазначена колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у пункті 44 постанови від 28.08.2020 зі справи № 922/2081/19 та врахованого судом апеляційної інстанції, що податкові декларації підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції, шляхом його конкретизації, що податкова накладна може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.
5.7. Ухвалою від 12.04.2022 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв справу № 922/2115/19 до розгляду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. ТОВ «Азотфострейд» (постачальник) і ТОВ «Агрома» (покупець) уклали Договір, за умовами якого:
постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар у кількості та на умовах, визначених цим договором, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар (пункт 1.1);
сторони домовилися, що постачальник передає покупцю товар у кількості, визначеній додатками до цього договору. Загальна кількість товару за договором визначається кількістю товару, зазначеного в додатку до договору (пункт 2.1);
постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями, за ціною та місцем поставки, зазначеному в додатку до даного договору (пункт 3.1);
покупець приймає і перевіряє товар за кількістю в місці отримання товару від постачальника. У разі виявлення розбіжностей оформлюється акт розбіжностей (пункт 5.1);
факт передачі товару покупцю виникає в момент приймання товару, та підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та отриманням довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (пункт 5.3);
за порушення строків оплати покупець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 6.3);
договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами обох сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань. Після закінчення терміну дії цього договору, договір може бути пролонгований за домовленістю сторін до 31 грудня 2019 року (пункт 8.4).
6.2. У лютому - березні 2019 року на підставі підписаних сторонами додатків №№ 1-9 до Договору, якими погоджено найменування товару, що постачається, умови поставки (порядок відвантаження), строк поставки товару, його вартість та строк оплати, ТОВ «Азотфострейд» поставило ТОВ «Агрома» товар на загальну суму 4 466 395,15 грн., що останнім не заперечується.
6.3. За твердженням ТОВ «Азотфострейд» у квітні - травні 2019 року воно здійснило поставку товару ТОВ «Агрома» на підставі додатків №№ 10-15 до Договору на загальну суму 3 276 573,00 грн., на підтвердження чого надало:
додаток № 10 від 04.04.2019 на поставку товару вартістю 864 000,00 грн., додаток № 11 від 16.04.2019 на поставку товару вартістю 677 160,00 грн., додаток № 12 від 18.04.2019 на поставку товару вартістю 674 571,00 грн., додаток № 13 від 27.04.2019 на поставку товару вартістю 171 000,00 грн., додаток № 14 від 07.05.2019 на поставку товару вартістю 648 000,00 грн., додаток № 15 від 27.05.2019 на поставку товару вартістю 242 022,00 грн. (підписані та скріплені печаткою лише постачальника);
видаткові накладні: від 04.04.2019 № РН-0000136; від 05.04.2019 № РН-0000137; від 12.04.2019 № РН-0000141; від 16.04.2019 № РН-0000146; від 16.04.2019 № РН-0000181; від 17.04.2019 № РН-0000182; від 19.04.2019 № РН-0000183; від 18.04.2019 № РН-0000167; від 22.04.2019 № РН-0000185; від 23.04.2019 № РН-0000186; від 27.04.2019 № РН-0000187; від 07.05.2019 № РН-0000188; від 27.05.2019 № РН-0000205 (підписані директором постачальника Смолянюк С.В. з проставленням печатки товариства, підпис та відтиск печатки покупця відсутні);
товаро-транспортні накладні: від 04.04.2019 № 1, від 05.05.2019 № 1, від 12.04.2019 № 1, від 16.04.2019 № 1, від 19.04.2019 № 97/190419, від 22.04.2019 № 1, від 23.04.2019 № 1, від 27.04.2019 № 27/04, від 07.05.2019 № 1, від 07.05.2019 № 2, від 07.05.2019 № 3 (не містять даних (П.І.Б.) та посади особи, яка підписала ці накладні зі сторони покупця), а також товаро-транспортні накладні ПЗО від 06.04.2019 № 949587, від 06.04.2019 № 949588, від 08.04.2019 № 949590, від 10.04.2019 № 949591 (підписані тільки перевізником (водієм), підписи вантажовідправника та вантажоодержувача відсутні).
6.4. ТОВ «Агрома» здійснило оплату поставленого товару на суму 4 104 664,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, заперечує підписання додатків №№ 10-15 до Договору та отримання товару за ними на підставі відповідних видаткових накладних у квітні-травні 2019 року на суму 3 276 573,00 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частин першої і другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
8.1. Причиною спору зі справи стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором поставки, а також пені за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати за поставлений товар.
8.2. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.