ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3067/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Єва Медіа" (далі - ТОВ "Єва Медіа", позивач) - Томарова І.Є. (адвокат),
відповідача - Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - ГС "УЛАСП", відповідач) - Хлєбнікова С.Г. (адвокат),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство) - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрессКом" (далі - ТОВ "ПрессКом") - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ГС "УЛАСП"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 (головуючий - суддя Підченко Ю.О.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 (головуючий - суддя Поляков Б.М., судді: Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.)
та касаційну скаргу ТОВ "Єва Медіа"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 (головуючий - суддя Поляков Б.М., судді: Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.)
у справі №910/3067/21
за позовом ТОВ "Єва Медіа"
до ГС "УЛАСП"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Міністерство; 2) ТОВ "ПрессКом",
про зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
Причиною спору у даній справі є питання наявності/відсутності підстав щодо вчинення дій з управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Єва Медіа" звернулося до суду з позовом про: визнання майнових прав на публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до каталогу "Rightsify" такими, що вилучені з управління ГС "УЛАСП" з 14.04.2020; зобов`язання припинити управління щодо фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до каталогу "Rightsify", в тому числі припинити дії щодо надання дозволів на використання відповідних об`єктів суміжних прав, дії щодо збирання винагороди за їх використання, дії щодо звернень до суду за захистом прав правовласників щодо цих об`єктів, а також розмістити на своєму веб-сайті інформацію про вилучення майнових прав на публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до каталогу "Rightsify" із списком правовласників, які здійснили вилучення, та переліком об`єктів суміжних прав, щодо яких здійснено вилучення.
1.2. Позов мотивовано тим, що умисне невиконання відповідачем обов`язку із вилучення майнових прав на публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до каталогу "Rightsify", порушує право позивача на збір винагороди.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021, позовні вимоги задоволено повністю, визнано майнові права на публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до каталогу "Rightsify" такими, що вилучені з управління ГС "УЛАСП" та зобов`язано відповідача припинити управління щодо фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до каталогу "Rightsify", в тому числі припинити дії щодо надання дозволів на використання відповідних об`єктів суміжних прав, дії щодо збирання винагороди за їх використання, дії щодо звернень до суду за захистом прав правовласників щодо цих об`єктів, а також розмістити на своєму веб-сайті інформацію про вилучення майнових прав на публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до каталогу "Rightsify" із списком правовласників, які здійснили вилучення, та переліком об`єктів суміжних прав, щодо яких здійснено вилучення.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у задоволенні заяви ГС "УЛАСП" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн відмовлено, заяву ТОВ "Єва Медіа" про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 314 991,48 грн.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі №910/3067/21 скасовано, ухвалено нове рішення та у задоволенні заяви ТОВ "Єва Медіа" про відшкодування судових витрат відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Не погоджуючись з судовими рішеннями, ГС "УЛАСП" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №910/3067/21; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
3.2. Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ "Єва Медіа" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №910/3067/21; залишити в силі додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2021.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ГС "УЛАСП" із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо вилучення майнових прав з управління організації колективного управління, які обумовлені дією норм частин восьмої, дев`ятої, дванадцятої статті 13 Закону України "Про ефективне управління майновими правами в сфері авторського права і (або) суміжних прав" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин; далі - Закон).
4.2. Також із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України ГС "УЛАСП" оскаржує судові рішення у даній справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу, оскільки судами попередніх інстанцій не були досліджені зібрані у справі докази, що мають значення для правильного вирішення справи; суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.3. Крім того, на думку ГС "УЛАСП", суди попередніх інстанцій порушили статті 12, 13 Закону та статті 4, 5, 86, частину четверту статті 236 ГПК України.
4.4. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ "Єва Медіа" з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 80, 126, 129, 221, 244 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №923/567/17, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 24.01.2019 у справі №910/15944/17, від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 15.09.2020 у справі №904/2756/19, від 17.09.2020 у справі №916/1777/19, від 10.12.2020 у справі №913/459/19, від 17.12.2020 у справі №911/3086/17, від 17.12.2020 у справі №922/3708/19, від 28.01.2021 у справі №910/11309/18, від 11.03.2021 у справі №911/2681/19, від 31.03.2021 у справі №910/9916/17, від 15.09.2020 у справі №904/5047/18, від 25.03.2021 у справі №905/717/20 та від 30.03.2021 у справі №905/3553/15.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Єва Медіа" заперечує проти доводів ГС "УЛАСП", зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5.2. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство не навело заперечень чи доводів на підтримку позиції позивача або відповідача, просило суд розгляд справи проводити без участі представника.
5.3. У відзиві на касаційну скаргу ГС "УЛАСП" заперечує проти доводів ТОВ "Єва Медіа", зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції- без змін як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5.4. Відзиви від ТОВ "ПрессКом" на касаційні скарги до Верховного Суду не надходили.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "Єва Медіа" (ліцензіат) і Reghtsify Group LLC (власник) 17.02.2020 укладено ліцензійний договір (далі - Ліцензійний договір), за умовами якого:
- Територія: дія Ліцензійного договору поширюється на територію України, де ліцензіат призначається ексклюзивним представником Бібліотеки власника на всій Території, однак власник залишає за собою право продавати та ліцензувати користувачів, які не є резидентам України (пункт 1 Ліцензійного договору);
- Строк: Ліцензійний договір діятиме (1) рік і вважатиметься поновленим, якщо жодна із сторін не направить другій за 60 (шістдесят) днів письмове повідомлення про припинення. Дострокове припинення Ліцензійного договору з ініціативи власника не допускається (пункт 2 Ліцензійного договору);
- визначення Бібліотеки: Бібліотека визначається як 25,000 (двадцять п`ять тисяч) музичних творів та їх фонограми, що містяться на сайті www.rightsify.com (пункт 3 Ліцензійного договору);
- власник зобов`язується впродовж Строку передавати ліцензіатові твори та фонограми з Бібліотеки в цифровому вигляді шляхом відкриття доступу до скачування Бібліотеки з ресурсу www.rightsify.com та/або іншими засобами (підпункт 3.1 пункту 3 Ліцензійного договору);
- власник передає ліцензіату виключне право: представляти Бібліотеку для публічного виконання та/або публічного сповіщення та/або сервісу фонової музики по всій Території; надавати дозвіл на публічне виконання та/або сповіщення Бібліотеки користувачам, включаючи, але не обмежуючись ними, бари, банки, кафе, готелі, ресторани, заклади торгівлі та інші підприємства та громадські приміщення; доставляти Бібліотеку користувачам за допомогою потокового, завантажувального або інших методів, відповідно до технологій ліцензіата; просувати Бібліотеку для потенційних клієнтів за допомогою онлайн та офлайн маркетингу, а також торгових виставок, реклами, тощо; налаштувати списки відтворення та програмування Бібліотеки відповідно до потреб клієнтів ліцензіата; відкликати права на Бібліотеку у організацій колективного управління на Території; збирати роялті (винагороду) за будь-яке використання Бібліотеки, що були здійснені під час Строку та до початку дії Ліцензійного договору; забороняти незаконне використання Бібліотеки на Території (пункт 4 Ліцензійного договору).
6.2. Reghtsify Group LLC і ТОВ "Єва Медіа" 18.03.2020 підписано додаткову угоду №1 до Ліцензійного договору, відповідно до умов якої:
- сторони домовилися викласти пункт 2 Ліцензійного Договору у такій редакції:
"2. Строк: Ця Угода діятиме з моменту її підписання Сторонами та не менше ніж дія прав, які Ліцензіат отримує від Власника по цьому Договору. Дострокове припинення Ліцензійного договору з ініціативи власника не допускається. ";
- сторони домовились додати до розділу 4 пункти 4.4. та 4.5 у раніше підписаному Ліцензійному договорі та викласти їх у такій редакції:
"4.4. Дія прав по даному Договору надається з дати сплати Ліцензіатом Власнику роялті згідно з умовами п. 5 цього Договору. Власник зобов`язаний надати Ліцензіату доступ до скачування перших 10 000 треків Бібліотеки впродовж 5 днів з моменту відповідного платежу. Наступні - впродовж 6 місяців з моменту відповідного платежу.
4.5. Дія прав по даному Договору може бути призупинена з ініціатив Ліцензіата шляхом направлення Власнику відповідного повідомлення, виключно у випадках державних обмежень в роботі громадських місць або обмежень в діяльності користувачів Бібліотеки, виключно на період таких обмежень.".
6.3. Позивач 25.03.2020 перерахував Reghtsify Group LLC на виконання умов Ліцензійного договору платіж, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 25.03.2020 № 5.
6.4. Reghtsify Group LLC і ТОВ "Єва Медіа" 20.07.2020 підписано додаткову угоду №2 до Ліцензійного договору, відповідно до умов якої:
- сторони домовились додати підпункт і) в пункт 4 у раніше підписаному Ліцензійному договорі, та викласти його у такій редакції:
"і) Підписувати з третіми особами договори, що дозволяють третім особам діяти від імені Ліцензіата в межах дії цього Договору, якщо дозвіл на публічне виконання та/або сповіщення Бібліотеки користувачам на Території надається безпосередньо Ліцензіатом, а збір винагороди за використання здійснюється виключно в інтересах Ліцензіата за цим Договором. ";
- сторони домовились внести зміни до підпункту а) пункт 4 у раніше підписаному Ліцензійному договорі, та викласти його у такій редакції:
"а) Представляти Бібліотеку для публічного виконання та/або публічного сповіщення та/або сервісу фонової музики по всій Території. Право включає публічне відтворення музичних творів та їх фонограм з Бібліотеки, у будь-якій формі і будь-яким способом, їх розповсюдження, публічне сповіщення. ";
- сторони домовились внести зміни до підпункту b) пункт 4 у раніше підписаному Ліцензійному договорі, та викласти його у такій редакції:
"b) Надавати дозвіл використання Бібліотеки способами по цьому Договору, в т.ч. але не обмежуючись способом публічного виконання та/або сповіщення Бібліотеки, користувачам, включаючи, але не обмежуючись ними, барам, банкам, кафе, готелям, ресторанам, закладам торгівлі та іншим підприємствам та громадським приміщенням. ".
6.5. ТОВ "Єва Медіа" (довіритель) і ТОВ "ПрессКом" (повірений) 02.04.2020 укладено договір доручення №01/02/04-20 (далі - Договір), відповідно до умов якого довіритель уповноважив повіреного за винагороду та від імені довірителя надавати користувачам дозволи на використання творів, фонограм способами, передбаченими Договором (в межах частки, якою володіє та/або яку контролює довіритель), в закладах громадського харчування, закладах торгівлі, закладах надання послуг (місцях) тощо (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до розділу "Терміни та Визначення" під творами сторони розуміють музичні твори з текстом (або без такого) з каталогу Rightsify, виключні та/або невиключні майнові авторські права та суміжні права на які належать довірителю; під фонограмою - звуковий запис виконання творів; під користувачами - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що здійснюють свою діяльність в сфері торгівлі та/чи в сфері громадського харчування та/чи в закладах сфери послуг, з якими повірений укладає ліцензійні договори на використання творів та фонограм.
Відповідно до пункту 1.2 Договору з моменту його укладення повірений набуває виключне право представляти довірителя у відносинах із користувачами щодо надання дозволу на використання творів, фонограм у порядку та на умовах, визначених Договором.
Надання користувачам дозволів на використання творів, фонограм від імені довірителя здійснюється у вигляді підписання повіреним з користувачами ліцензійних договорів на надання невиключних прав (авторських та суміжних) на використання творів, фонограм способами, передбаченими Договором (пункт 1.3 Договору).
6.6. На виконання умов Договору ТОВ "ПрессКом" укладено ряд ліцензійних договорів з користувачами, відповідно до яких надано за винагороду дозвіл на використання творів, фонограм.
6.7. Позивач 07.04.2020 надіслав на адресу відповідача заяву про вилучення прав з управління ГС "УЛАСП", а саме права на публічне виконання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань), опублікованих з комерційною метою, що містяться в каталозі "Rightsify". До заяви було надано перелік творів, права на які просить вилучити з управління відповідача ТОВ "Єва Медіа".
Вказана заява була отримана ГС "УЛАСП" 14.04.2020, що підтверджується даними сервісу відстеження поштових відправлень акціонерного товариства "Укрпошта".
6.8. Після отримання заяви відповідач не повідомив позивача про наявність недоліків заяви та відсутність підстав для невилучення прав з управління ГС "УЛАСП".
6.9. ТОВ "Єва Медіа" вказує, що після 14.04.2020 значна кількість користувачів бібліотеки, які уклали договори з позивачем (в особі ТОВ "ПрессКом"), стали отримувати від відповідача кореспонденцію (листи, електронні повідомлення, телефонні дзвінки) з безальтернативними пропозиціями укласти договір з ГС "УЛАСП" про виплату винагороди або погрозами судового переслідування так, нібито договір про виплату винагороди є неукладеним, а право на справедливу винагороду - невилученим.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі №910/3067/21 за касаційною скаргою ГС "УЛАСП" на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2022, зокрема відкрито касаційне провадження у справі №910/3067/21 за касаційною скаргою ТОВ "Єва Медіа" на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.02.2022 у зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/3067/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Колос І.Б.
7.4. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.02.2022 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/3067/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Львов Б.Ю.
7.5. ГС "УЛАСП" 21.02.2022 подала до Суду заяву з процесуальних питань та пояснення щодо наявної підстави для скасування рішень попередніх інстанцій через встановлення судами попередніх інстанцій факту у справі.
7.6. Протокольною ухвалою Верховного Суду від 24.02.2022 вирішено розглянути вказані заяву та пояснення разом із касаційною скаргою у відповідності до положень статей 298, 300 ГПК України.
7.7. ТОВ "ПрессКом" 23.02.2022 подало Суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.
7.8. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
7.9. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
7.10. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18 квітня 2022 року №259/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
7.11. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17 травня 2022 року №341/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
7.12. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
7.13. Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
7.14. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Перед судом фактично поставлене питання щодо наявності/відсутності права у правовласника вимагати вважати такими, що виключені з управління організації колективного управління майнові права на об`єкти суміжних прав; а відтак і припинити дії з управління тощо.
8.2. Для того, щоб вирішити це питання слід надати відповідь, а чи має право правовласник вимагати виключення майнових прав на публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до певного каталогу з управління організації колективного управління.
8.3. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги ГС "УЛАСП", зазначені у пункті 4.1 цієї постанови з огляду на таке.
8.4. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.5. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.6. Слід зазначити, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування саме статті 13 Закону "Декларування майнових прав. Вилучення майнових прав з управління організації колективного управління" в частині вилучення майнових прав з управління організації колективного управління відсутній.
8.7. Отже, з огляду на відсутність такого висновку, необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.8. Відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, знехтували основами юрисдикції господарських судів, а саме встановили факт шляхом задоволення позовної вимоги про визнання майнових прав на публічне виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, включених до каталогу "Rightsify" такими, що вилучені з управління ГС "УЛАСП" з 14.04.2020.
8.9. На думку ГС "УЛАСП", таке рішення суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, відповідно до якого вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
8.10. Суд відхиляє твердження, з огляду на таке.
8.10.1. У справі № 905/1926/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго") до приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (далі - ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля") предметом позову є зобов`язання ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" виконати умови укладеного з ПАТ "Донбасенерго" договору від 20.07.2015 №АУП-20-07/0003, а саме прийняти виконання зобов`язань ПАТ "Донбасенерго" за договором від 20.07.2015 №АУП-20-07/0003 шляхом надання ПАТ "Донбасенерго" актів приймання-передачі електроенергії.
8.10.2. У пункті 54 постанови від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога позивача у цій справі про зобов`язання надати акт приймання-передачі електроенергії не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача.
8.10.3. Отже, Велика Палата Верховного Суду фактично визнала, що вимога про зобов`язання надати акт приймання-передачі електроенергії не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством.
8.10.4. Таким чином, судом першої інстанції було надано мотивовану оцінку аргументу відповідача та не прийнято посилання на правову позицію, викладену у вказаній вище постанові в силу приписів частини четвертої статті 236 ГПК України.
8.11. Що ж до тверджень ГС "УЛАСП" про відсутність у господарського суду повноважень на розгляд вимоги про визнання майнових прав такими, що вилучені з конкретної дати, то слід зазначити таке.
8.11.1. До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнається, оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
8.11.2. Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб`єктний склад у судовому процесі та спосіб захисту своїх прав.
8.11.3. Верховний Суд неодноразово вказував, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Адже, рішенням суду має вирішуватись питання про захист свого цивільного права та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права та інтересу.
8.11.4. Під час розгляду справи суд має перевірити вищевказане у розрізі доводів та доказів як позивача так і відповідачів, з огляду на тягар доказування, ураховуючи принцип змагальності та диспозитивності, завдань господарського судочинства в цілому.
8.11.5. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності визначених, конкретних порушених прав чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
8.11.6. Питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі №922/2529/19).
8.11.7. Згідно із частинами першою та другою статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону
8.11.8. Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
8.11.9. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
8.11.10. Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
8.11.11. Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
8.11.12. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
8.11.13. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17.
8.11.14. Разом із цим у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19 вказано, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.
8.11.15. Отже, законодавець чітко визначив право суду визначати у судовому рішенні ефективний спосіб захисту, незважаючи на відсутність його у законі чи договорі, за умови того, що такий спосіб не буде суперечити закону.
8.11.16. Статтею 1 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" передбачено, що виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
8.11.17. Відповідно до пункту "б" статті 35 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є фонограми, відеограми.
8.11.18. Згідно з пунктами "а" і "б" частини першої статті 36 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" суб`єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм.
8.11.19. Частиною першою статті 37 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" передбачено, що первинними суб`єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.
8.11.20. Відповідно до пункту "а" частини першої статті 40 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом.