ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 923/794/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
прокуратури - Бересток Б. П.,
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "ХАВЄСТ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 (судді: Головей В. М. - головуючий, Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) у справі
за позовом керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Таврійської міської ради
до Фермерського господарства "ХАВЄСТ"
про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання повернути майно, стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Фабула справи
1.1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.09.2021 у даній справі залишено без розгляду позовну заяву керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Таврійської міської ради до Фермерського господарства "ХАВЄСТ" (далі - ФГ "ХАВЄСТ") про визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути майно та стягнення 42 411,96 грн безпідставно збережених коштів.
1.2. 27.09.2021 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява ФГ "ХАВЄСТ" від 24.09.2021 про ухвалення судового рішення щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі, в якій відповідач просив стягнути з Каховської окружної прокуратури Херсонської області витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000, 00 грн.
1.3. Прокурор, заперечуючи проти задоволення заяви ФГ "ХАВЄСТ", зазначав, що у договорі від 20.07.2021 № 20-07/21 про надання правничої допомоги, укладеним із Адвокатським об`єднанням "ЮС ЕКВІТАС" (далі - АО "ЮС ЕКВІТАС") відсутнє посилання на конкретну судову справу, а тому з умов цього договору неможливо встановити, про які саме послуги та в якій справі домовилися клієнт та адвокатське об`єднання; відзив на позовну заяву підписано керівником фермерського господарства, а аргументи про написання відзиву протягом 6-ти днів або 25 годин не є неспівмірним зі складністю справи, тому і вартість послуг зі складання відзиву в сумі 25 000, 00 грн не відповідає критерію розумності; розмір витрат фермерського господарства у сумі 15 000, 00 грн на оплату послуг адвокатського об`єднання з представництва інтересів позивача в судових засіданнях Господарського суду Херсонської області є завищеним; в акті прийому-передачі робіт вартість однієї години виконання робіт зазначено у сумі 1 000, 00 грн, у той час як за умовами пункту 5.1 договору від 20.07.2021 № 20-07/21 про надання правничої допомоги вартість правничої допомоги за одну годину становить від 500,00 грн до 1 500, 00 грн, а умовами договору не визначений порядок обчислення адвокатського гонорару, що унеможливлює визначення дійсної домовленості позивача з адвокатським об`єднанням щодо розміру адвокатського гонорару.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 (суддя Соловйова К. В.) заяву ФГ "ХАВЄСТ" задоволено, стягнуто з Каховської окружної прокуратури Херсонської області на користь ФГ "ХАВЄСТ" 40 000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції з урахуванням положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також статей 6, 627 Цивільного кодексу України, з посиланням на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 908/1654/18, від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі № 5023/5587/12, дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника, зазначивши, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Суд першої інстанції відхилив доводи прокурора, наведених у поясненнях до заяви ФГ "ХАВЄСТ", навівши відповідне обґрунтування в ухвалі.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 змінено, заяву ФГ "ХАВЄСТ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з Каховської окружної прокуратури Херсонської області на користь ФГ "ХАВЄСТ", 5000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Каховської окружної прокуратури Херсонської області на користь ФГ "ХАВЄСТ" 1000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що, виходячи зі змісту статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України та співмірності заявлених ФГ "ХАВЄСТ" до стягнення з прокуратури витрат на професійну правничу допомогу, питання щодо такого стягнення має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права, отже, надавши оцінку умовам договору про надання правової допомоги, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та детальному опису послуг, наданих адвокатом, суд дійшов висноку, що витрачений час на деякі надані послуги та вартість наданих послуг є завищеним, тому сума до стягнення підлягає зменшенню з 40 000,00 грн до 5000,00 грн.
Суд дійшов висновку, що для складання відзиву на позовну заяву, враховуючи предмет спору та складність справи, для фахівця в сфері права, яким є адвокат, достатнім часом є 4 години по 1000,00 грн, а тому розумною сумою за складання відзиву у цій справі є 4000,00 грн, а за участь адвоката у судових засіданнях - 1000,00 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021, ФГ "ХАВЄСТ" у касаційній скарзі просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 залишити без змін, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Так, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду щодо застосування статей 126, 129, 238 (в частині вмотивованості судового рішення) Господарського процесуального кодексу України, а також статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо обов`язковості ретельного вивчення та надання оцінки кожному аргументу сторони у спорі, тобто вмотивованості судового рішення) та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
3.1.1. Заявник касаційної скарги акцентує увагу на тому, що у постанові від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20, у додатковій постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд, застосовуючи до спірних правовідносин, у тому числі положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дійшов таких висновків.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою;
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначеними главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Скаржник у касаційний скарзі зазначає, що у договорі про надання правничої допомоги, укладеного між АО "ЮС ЕКВІТАС" та ФГ "ХАВЄСТ", сторонами договору узгоджено порядок обчислення вартості наданої правничої допомоги, а саме у пунктах 5.1, 5.3- 5.5.
Так, між АО "ЮС ЕКВІТАС" та ФГ "ХАВЄСТ" без заперечень (зауважень тощо) підписано відповідний акт прийому-передачі (надання послуг), зі змісту якого вбачається надання відповідачеві правничої допомоги у виді складення відзиву на позовну заяву та представництва (участь у судових засіданнях) інтересів відповідача у Господарському суді Херсонської області.
В акті прийому-передачі (надання послуг) вказано вид правничої допомоги (виконані роботи), ПІБ фахівця, який безпосередньо виконав роботи, дата виконання робіт, кількість витрачених годин на виконану роботу, використані матеріали (документи, нормативно-правові акти, судова практика тощо), розрахунок вартості наданої правничої допомоги з кожного виду, загальна сума правничої допомоги.
Однак суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду про те, що у договорі встановлено (погоджено сторонами) розмір гонорару, який визначається у відповідному порядку (порядок обчислення: як погодинна оплата, так і фіксований розмір), а за таких обставин помилково зменшив розмір правничої допомоги, яка підлягає стягненню на користь відповідача.
3.1.2. Заявник касаційної скарги зазначає, що у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18, застосовуючи положення статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" суд касаційної інстанції, зокрема, вказав, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Проте суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував.
3.1.3. У постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 Верховний Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом адвокат виконує обов`язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад, тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів.
Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні, такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (пункти 3.47, 3.49, 3.50 постанови у справі № 910/7586/19).
Проте суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові помилково вказав на те, що 15 000,00 грн за участь адвоката в судових засіданнях (незалежно від кількості призначених судових засідань), є занадто завищеною сумою у цій справі, а справедливою та розумною сумою буде 1000,00 грн, оскільки представник відповідача брав участь лише у двох судових засіданнях, які тривали 8 та 11 хвилин відповідно.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що для участі у вказаних судових засіданнях представник відповідача мав обов`язок належним чином підготуватись, витратити час для прибуття до суду та у зворотному напрямку тощо. Крім того, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що сума витрат на правничу допомогу у виді участі у судових засіданнях є фіксованою з огляду на неможливість зазначення кількості судових засідань, відкладених судових засідань, їх тривалості тощо.
На думку заявника касаційної скарги, в оскаржуваному судовому рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування, за винятком загальних формулювань, за якими вдалось би встановити мотиви суду апеляційної інстанції, з яких останній виходив при зменшенні розміру судових витрат, а також встановленні необхідного часу для складання адвокатом певних процесуальних документів.
У той же час суд апеляційної інстанції не врахував, що опрацювання значного обсягу документів (позову прокурора з додатками, документів відповідача, положень чинного законодавства, а також великої кількості судових рішень Верховного Суду) за чотири години неможливе. Помилковість означених висновків суду апеляційної інстанції вбачається з того, що відзив на позовну заяву складається з 31 аркуша, а тому за чотири години неможливо, навіть надрукувати означений обсяг відзиву, незважаючи на необхідність вивчення, дослідження не лише доказів, а положень чинного законодавства та судової практики.
Отже, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив та не оцінив докази на підтвердження витрат на правничу допомогу на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації, зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі тощо. Відповідно суд апеляційної інстанції припустився помилки щодо визначення розміру витрат відповідача, так як не застосував критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників.