ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/11697/20
адміністративне провадження № К/9901/42755/21, № К/9901/42839/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Київської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 (колегія суддів у складі: Собківа Я. М., Глущенко Я. Б., Черпіцької Л. Т.)
та за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 (колегія суддів у складі: Собківа Я. М., Глущенко Я. Б., Черпіцької Л. Т.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Прокуратури Київської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 № 241 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області М. Киричука від 27.04.2020 № 181к про звільнення ОСОБА_1 з 28.04.2020 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя та здоров`я особи управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній тій посаді, яку вона займала до звільнення з роботи;
- стягнути з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору та середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржуване рішення та наказ не відповідає вимогам законодавства чинного на момент його прийняття, а відтак звільнення з посади є незаконним, а тому просить задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 21.09.2020 залучено до участі у справі Офіс Генерального прокурора в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача про не допущення позивача до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, а також припинення участі в атестації наслідком чого є визнання позивача такою, що неуспішно пройшла атестацію, є законним та обґрунтованим, оскільки остання за результатом складення іспиту набрала меншу кількість балів, ніж прохідний бал, а саме 50 балів. Водночас, враховуючи те, що рішення Другої кадрової комісії, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», є безальтернативною підставою для прийняття керівником обласної прокуратури наказу про звільнення позивача з посади, суд дійшов висновку, що наказ відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим. Також суд дійшов висновку, що вимоги позивача про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також задоволенню не підлягають, як похідні. Доводи позивача про невмотивованість рішення кадрової комісії, суд вважав помилковими, оскільки Порядком № 221 визначена форма такого рішення і при цьому, оскаржуване рішення такій формі відповідає. Доказів оскарження форми рішення, яке є додатком до Порядку № 221 та скасування такої форми, до суду надано не було.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 скасовано та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 № 241 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Київської області від 27.04.2020 № 181к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя та здоров`я особи управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області та органів прокуратури; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя та здоров`я особи управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області та органів прокуратури; стягнуто з прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2020 по 15.09.2021 у розмірі 382 522,20 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя та здоров`я особи управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області та органів прокуратури та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 22 729,58 грн допущена до негайного виконання.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивачка обіймала посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури Київської області, тому посилання в наказі про звільнення на положення пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» є необґрунтованим. Суд зазначає, що першочерговим є встановлення факту ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або ж скорочення кількості прокурорів. Лише після настання однієї із вказаних обставин виникають підстави та практична необхідність у проведенні атестації прокурорів за процедурою, що визначена розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Відповідно, рішення кадрової комісії, прийняте за підсумками атестації, за відсутності підстав для початку її проведення, а також за відсутності законодавчого механізму реалізації наслідків відмови від проходження чи неуспішного проходження атестації, на думку суду, не може вважатися законним та підлягає скасуванню. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підставами для скасування рішення кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 № 241 є саме те, що атестацію було розпочато за відсутності фактів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, рішення кадрової комісії № 2 про неуспішне проходження атестації від 09.04.2020 № 241 та наказ прокурора Київської області № 181к від 17.04.2020 є протиправними і підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 виправлено описку, допущену в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021, зазначено в сьомому абзаці резолютивної частини постанови: «Стягнути з прокуратури Київської області (м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, ЄДРПОУ 02909996) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2020 по 15.09.2021 в розмірі 382 522 (триста вісімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять дві) грн. 20 коп.», замість помилково зазначеного «Стягнути з Офісу Генерального прокурора (м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2020 по 15.09.2021 в розмірі 382 522 (триста вісімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять дві) грн. 20 коп.».
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Київської обласної прокуратури
Не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 Київська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021.
Підставою касаційного оскарження судових рішень указує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до обласної прокуратури лише у разі успішного проходження атестації, пункту 9 на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 15 щодо повноважень кадрових комісій при проведені співбесід, пункту 17 щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів. Звертає увагу, що у подальшому Верховний Суд щодо застосування зазначених норм права, виклав висновки у постановах від 21.09.2021 у справах № 160/6204/20, № 200/5038/20-а.
Також Київська обласна прокуратура у касаційній скарзі зазначає, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» позивача, є виключно рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. При цьому, Закон № 113-ІХ не пов`язує виникнення підстав для звільнення прокурора з посади у разі неуспішного проходження атестації з процедурою ліквідації, реорганізація органу прокуратури, у даному випадку є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Крім того, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення принципу юридичної визначеності щодо підстави звільнення позивача.
Крім того, скаржник наголошує на тому, що рішення про неуспішне проходження позивачем атестації прийнято уповноваженим на це органом, у межах та у спосіб, передбачений законом. У рішенні кадрової комісії наявне його обґрунтування - набрання позивачем за результатами складення іспиту у формі тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора 50 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. Іншого обґрунтування у силу специфіки складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки таке рішення не потребує.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Офісу Генерального прокурора
Не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021, Офіс Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021.
У касаційній скарзі Офісом Генерального прокурора зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник указує, що на момент прийняття оскаржуваного судового рішення був відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Крім того, Офіс Генерального прокурора у касаційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення кадрової комісії відповідає вимогам встановленим Порядком № 221, зокрема містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття. Також в рішенні наявне його обґрунтування - набрання позивачем за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора 50 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту. Отже, скаржник вважає, що рішення комісії відповідає вимогам пунктів 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пункту 8 розділу І Порядку № 221 і з огляду на його специфіку воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування, а висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для проведення атестації, на його думку, є необґрунтованими.
Також скаржник вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про незаконність рішення кадрової комісії та звільнення позивачки у зв`язку з відсутністю процедур ліквідації, реорганізації або скорочення не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Наголошує, що чітко визначеним нормою закону юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», у даному випадку є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.
Також вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення принципу юридичної визначеності при звільненні прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» без зазначення одного з юридичних фактів, перелічених у цій нормі, у зв`язку з яким відбулося звільнення, оскільки по-перше, позивача звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» в порядку, передбаченому пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, тобто у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації. По-друге, пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ сформульований чітко, однозначно та не допускає множинності тлумачення щодо правових наслідків для прокурорів, які не виконають обов`язок пройти атестацію, передбачену пунктами 7-18 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
Також посилається на те, що судом неправильно застосовано норми статті 235 КЗпП України, проте не застосовано норми Закону № 113-ІХ, оскільки прокурори можуть бути переведені на посаду в Офісі Генерального прокурора лише у разі успішного проходження ними атестації, передбаченої розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
Позиція інших учасників справи
Позивач у відзивах на касаційні скарги просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 залишити без змін.
Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора заяви про приєднання до касаційних скарг Київської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора або відзиву на них не надала.
Рух касаційної скарги
24.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 640/11697/20.
Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Київської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021.
Зі змісту даної ухвали встановлено, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
25.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 640/11697/20.
Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021.
Зі змісту даної ухвали встановлено, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 з 1996 року працювала в органах прокуратури.
19.09.2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який, окрім іншого, передбачав обов`язкове проходження атестації діючими працівниками органів прокуратури України.
03.10.2019 Генеральним прокурором України винесено наказ № 221, яким затверджено Порядок проходження прокурорами атестації. Цей Порядок закріплює правила та процедуру проведення атестації прокурорів, передбаченої Законом № 113-ІХ. Поряд з іншими нормами, Порядком № 221 було передбачено, що для проходження атестації працівник прокуратури повинен подати заяву за формою, передбаченою додатком 2 до цього Порядку.
08.10.2019 позивачем подано заяву до Генерального прокурора України про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі і для цього допустити її до проходження атестації.
Рішенням Кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 № 241 позивачку не допущено до проходження наступних етапів атестації, з огляду на те, що за результатом складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 50 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. З огляду на вказане, позивачка визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію.
Наказом прокуратури Київської області від 27.04.2020 № 181к, керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», пунктом 3, підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя та здоров`я особи управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 28.04.2020. Підставою для прийняття наказу зазначено рішення кадрової комісії № 2.
Вважаючи вищезазначене рішення та наказ протиправними, а своє звільнення незаконним, позивачка звернулась до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
Статтями 2, 5-1 КЗпП України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
Статтею 4 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частина третя статті 16 Закону № 1697-VII передбачає, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019). Попередня редакція містила вказівку, що в порядку, передбачених «цим Законом».
Пункт 2 частини другої статті 41 Закону № 1697-VII передбачає, що повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі звільнення з посади прокурора або припинення повноважень на посаді прокурора.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Законом України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ), який діє з 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
Статтею 14 Закону № 1697-VII у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність працівників органів прокуратури становить не більше 15000 осіб, зокрема загальна чисельність прокурорів становить не більше 10000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону № 1697-VII кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
Абзацом 1 та 2 пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
Пунктами 4-6 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України». Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України. З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Абзацом 1 пункту 7, пунктом 9 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Відповідно до пункту 12 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Пунктом 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX передбачено, що атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Відповідно до пункту 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.