ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 280/378/20
адміністративне провадження № К/9901/35043/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді - Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» № 11 від 05.12.2019;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Р. Рябошапки №2084-ц від 21.12.2019 про звільнення його з посади заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованої злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури;
- поновити на посаді в Офісі Генерального прокурора, рівнозначній посаді, яку він займав станом на день звільнення в Генеральній прокуратурі України;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення другої кадрової комісії №11 від 05.12.2019 «Про неуспішне проходження прокурором атестації».
Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України №2084ц від 21.12.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25.12.2019 року.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 828 041,07 грн без урахування обов`язкових відрахувань.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Офіс Генерального прокурора звернувся з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України.
6. Оскаржувана ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені Офісу Генерального прокурора підписана прокурором відділу представництва інтересів органів прокуратури управління організації участі прокурорів в суді Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Горб-Павлушко Л.В. На підтвердження права підписання апеляційної скарги цією особою надана довіреність, видана Генеральним прокурором 27.03.2020, накази про підтвердження займаної Горб-Павлушко Л.В. посади в Офісі Генерального прокурора, а також витяг з Положення про Департамент представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора.
8. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Положенням про Департамент представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора повноваження із підписання апеляційних скарг на рішення суду, в тому числі в адміністративних справах, не покладено на прокурора відділу представництва інтересів органів прокуратури управління організації участі прокурорів в суді цього Департаменту, і зазначив, що Горб-Павлушко Л.В. не має права підписувати апеляційну скаргу в силу частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру», оскільки вона не брала участь у судовому розгляді справи.
9. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливості Генерального прокурора як керівника прокуратури делегувати повноваження щодо представництва Офісу Генерального прокурора у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 9 цього Закону. Тому сама лише наявність відповідного повноваження у довіреності не є самостійною підставою для підписання прокурором відділу представництва інтересів органів прокуратури управління організації участі прокурорів в суді Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Горб-Павлушко Л.В. апеляційної скарги від імені Офісу Генерального прокурора, оскільки суперечить нормам статті 9 Закону України «Про прокуратуру».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020.
10. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що в силу п. 4.2.2. Положення про Департамент представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора відділ представництва інтересів органів прокуратури забезпечує, зокрема, організацію, підготовку та подання апеляційних, касаційних скарг, інших процесуальних документів у справах, у яких Офіс Генерального прокурора залучено як відповідача або третіх осіб, та у справах за позовами Офісу Генерального прокурора як юридичної особи (самопредставництво), що розглядаються в усіх судах України.
12. Також позивач стверджує, що довіреність, підписана Генеральним прокурором на представництво в судах інтересів Офісу Генерального прокурора, його посадових і службових осіб, є належним доказом делегування керівником органу прокуратури відповідних повноважень.
13. Крім того, скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не враховано правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 та висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.11.2020 у справі №520/12309/19, згідно з якими з урахуванням положень статті 55 КАС України, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
14. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Позивач зазначає, що зі змісту пункту 4.2.2 Положення, на який посилається відповідач, вбачається, що прокурор відділу представництва інтересів органів прокуратури має право тільки здійснювати організацію, підготовку та подання апеляційної скарги, а не підписувати її. Вважає, що підготовка, підписання та подання апеляційної скарги є окремими процесуальними діями, право на здійснення яких має бути підтверджено. Вважає, що відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису відомостей про Горб-Павлушко Л.В. як особу, що має право вчиняти дії від імені Офісу Генерального прокурора є належним і достатнім підтвердженням відсутності повноважень зазначеної особи на підписання апеляційної скарги.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 для розгляду справи №280/378/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
17. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020.
18. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
19. Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження.
ІІ. Позиція Верховного Суду
20. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.