ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/21274/19
адміністративне провадження № К/9901/2340/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/21274/19
за адміністративним позовом Національного авіаційного університету України до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя О. М. Чудак) від 15 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. В. Федотов, Є. В. Чаку, Є. О. Сорочко) від 06 жовтня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Національний авіаційний університет України звернувся (далі - НАУ України, позивач) до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офісу ВПП ДПС, відповідач, скаржник), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2019 року № 0009624404, яким застосовано штрафні санкції до позивача на загальну суму 2 931 467,30 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновок контролюючого органу щодо порушень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не узгоджуються з вимогами податкового законодавства, а тому відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2019 року № 0009624404 - протиправним та підлягає скасуванню.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 29 липня 2019 року № 0009624404 у частині застосування до НАУ України штрафних санкцій у сумі 2 909 959,43 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 20 січня 2021 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року клопотання Офісу ВПП ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Офісу ВПП ДПС строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. 11 березня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офісом ВПП ДПС проведено камеральну перевірку НАУ України щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період березень-травень, липень-грудень 2017 року, січень-травень, серпень, жовтень-грудень 2018 року, січень 2019 року, за результатами якої складено акт від 25 червня 2019 року № 1909/28-10-44-04/01132330.
9. У ході перевірки виявлені та зафіксовані порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Перелік податкових накладних щодо яких встановлено порушення вказаного строку, кількість днів затримки, суми ПДВ та штрафних санкцій викладено у наявній у акті перевірки Таблиці 1.
10. НАУ України подав заперечення на акт від 25 червня 2019 року № 1909/28-10-44-04/01132330, за результатом розгляду яких відповідач залишив висновки вказаного акту перевірки без змін.
11. На підставі висновків акта перевірки від 25 червня 2019 року № 1909/28-10-44-04/01132330, Офісом ІПП ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2019 року № 0009624404, яким застосовано штрафні санкції до НАУ України на загальну суму 2931467,30 грн.
12. Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2019 року № 0009624404 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України. Однак, рішенням Державної податкової служби України від 30 вересня 2019 року № 3898/6/99-00-08-05-05 скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.
13. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 29 липня 2019 року №0009624404 позивач звернувся з даним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18 суд зазначив, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
15. Судами в частині щодо податкових накладних від 31 березня 2017 року № 2, № 1, № 3, № 4, від 30 квітня 2017 року № 1, № 2, № 3, № 4, від 31 травня 2017 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, від 31 липня 2017 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, від 31.07.2017 № 1, № 2, № 3, № 4, від 31 вересня 2017 року № 1, № 2, № 3, № 4, від 31 жовтня 2017 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, 31 листопада 2017 року № 519, № 520, № 521, від 31 грудня 2017 року № 8, № 16, № 6, № 33, № 31, № 26, № 10, № 14, № 19, № 2, № 11, № 22, № 3, № 29, № 21, № 32, № 5, № 30, № 34, № 17, № 9, від 14 лютого 2018 року № 116/408, від 31 жовтня 2018 року № 520, № 521, № 522, № 523, від 31 грудня 2018 року № 35, № 30, № 27, № 21, № 6, № 7, № 19, № 10, №12, № 24, №16, № 8, № 23, № 15, № 5, № 26, № 9, № 18, № 20, № 29, № 34, № 4, № 426, від 29 січня 2019 року № 15 зазначено, що до цих податкових накладних наявні визначені Податкового кодексу України підстави для звільнення від відповідальності за їх несвоєчасну реєстрацію, а тому порушення строку реєстрації таких податкових накладних не має наслідок застосування штрафних санкцій згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
16. Разом з тим, посилання скаржника на зазначення позивачем в рядку V розділу А код ставки податку на додану вартість " 20" в зазначених вище податкових накладних не свідчить, що фактично такі накладні складені за операціями, які не звільнені від оподаткування ПДВ.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у задоволеній частині позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
18. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахуванні висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 2040/7988/18, від 047 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18.
19. В доводах касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення за наслідком неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, пункту 120-1.1 статті 120-1, статті 192, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та порушено норми процесуального права статей 9, 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
20. Скаржник вважає, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних є правомірним, оскільки законодавцем визначено два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого статті 201 Податкового кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та за наявності двох умов: податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільненні від оподаткування; податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
21. Дана норма статті 120-1 Податкового кодексу України не визнана у встановленому неконституційною, жодних підстав для її незастосування НЕМАЄ, а тому доводи платника податку про суперечливість формулювання статті 120-1 Податкового кодексу України є лише нічим не обґрунтоване, беззмістовним висловлюванням.
22. Отже, наявність лише однієї умови «податкова накладна, що не видається отримувачу (покупцю)» НЕ є підставою для НЕ застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
23. Разом з тим, відповідач, посилаючись на наказ Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року № 137/28267 зазначає, що в усіх податкових накладних позивача з умовним ІПН « 600000000000» в рядку V розділу А заповнено код ставки податку на додану вартість - 20 та заповнено відповідні суми, що на думку скаржника, свідчить про складення таких податкових накладних за операціями, які не звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України), виходить з такого.
25. Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції чинною на час спірних правовідносин, далі - ПК України) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
26. В силу приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
27. За приписами абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
28. Відповідно до абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: