ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/17525/16
адміністративне провадження № К/9901/7372/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020, ухвалене у складі головуючого судді Чудак О.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021, прийняту у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (головуючий), Мєзєнцева Є.І., Парінова А.Б.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СКС» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004441402 від 03.08.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 112 623 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «СКС» зазначило, що висновки відповідача викладені в акті перевірки №311/26-15-14-02-04/32210427 від 15.07.2016 є необґрунтованими в частині встановлених в ході перевірки порушень ТОВ "СКС" вимог Податкового кодексу України під час формування податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств.
3. Позивач вказує на безпідставну констатацію відповідачем факту отримання ТОВ "СКС" безповоротної фінансової допомоги в сумі 17 800 498 грн за рахунок отримання оплати за товар від фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ "Артель" та ТОВ "Юридично-консалтингова компанія "Зевс" (ТОВ "ЮКК "Зевс"), які здійснювали оплату за товар, однак товар не отримували.
4. В спростування даного висновку відповідача позивач зазначає, що жодних правочинів спрямованих на отримання безповоротної фінансової допомоги ТОВ "СКС" не укладалось, при цьому позивачем надані первинні документи, які підтверджують реальність операцій з продажу товару відповідним особам.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що співробітниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СКС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.
6. За результатами перевірки складено акт №99/26-15-14-02-04/32210427 від 24.03.2016 (надалі - акт перевірки).
7. В акті перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення: підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 ПК України, статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV шляхом заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3290098 грн, в тому числі за 2013 рік - 1634157 грн, за 2014 рік - 1655941 грн.
8. На підставі висновків викладених у акті перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004441402 від 03.08.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4112623 грн, в тому числі на 3290098 грн за податковим зобов`язанням, 822525 грн - штрафні санкції.
9. Позивачем подано скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення №0004441402 від 03.08.2016. Однак, рішенням ДФС України №21957/6/99-99-11-01-01-25 від 10.10.2016 залишено податкове повідомлення-рішення №0004441402 від 03.08.2016 без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
10. Уважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16.04.2020 позовні вимоги задовольнив.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті перевірки ГУ ДФС у м. Києві не встановлено порушення ТОВ "СКС" по податку на додану вартість. При цьому коли позивач отримував кошти за товар, то він відображував у своїй звітності зобов`язання, а контролюючий орган, встановивши, що має місце надання фінансової допомоги, повинен був би зменшити зобов`язання, але цього не зробив.
13. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.01.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
14. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.
15. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
16. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
18. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
19. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
20. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
21. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
22. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
23. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
24. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
25. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
26. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
27. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
28. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
29. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
30. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
31. дата отримання платником податку товарів/послуг.
32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
33. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
34. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
35. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
36. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
37. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
38. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
39. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
40. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
41. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
42. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
43. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
44. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
V. Оцінка Верховного Суду
45. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від №0004441402 від 03.08.2016, яке ґрунтується на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
46. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
47. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
48. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
49. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
50. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
51. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
52. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.