ПОСТАНОВА
Іменем України
02 червня 2022 року
Київ
справа №200/5360/20-а
адміністративне провадження № К/9901/26154/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 200/5360/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури,
про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Логойди Т.В.,
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №2 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" від 09 квітня 2020 року №272, прийняте щодо нього;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Донецької області від 04 травня 2020 року № 399-к про звільнення його з посади прокурора відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Прокуратури Донецької області на підставі пункту частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру";
1.3. поновити його на посаді прокурора відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Прокуратури Донецької області, або рівнозначній посаді в Прокуратурі Донецької області, яку він займав станом на 04 травня 2020 року;
1.4. стягнути з Прокуратури Донецької області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 травня 2020 року до дня поновлення на посаді.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - кадрова комісія, комісія) від 09 квітня 2020 року №272 про неуспішне проходження ним атестації та наказ від 04 травня 2020 року № 399-к про звільнення його з посади такими, що не відповідають вимогам пунктів 1, 3, 4, 5, 7 та 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тобто прийнятими з порушеннями чинного законодавства; необґрунтованими, такими, висновки яких не відповідають фактичним обставинам; прийнятими із порушенням принципу рівності перед законом та принципу пропорційності; такими, що суперечать положенням Конституції України, міжнародним договорам, ратифікованим Україною, Закону України «Про прокуратуру», Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України); такими, що порушують право на працю, повагу до приватного життя, засади рівності громадян.
3. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-2 у відзиві на позов зазначив, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивач набрав 88 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, а відтак позивача правомірно недопущено до проходження наступного етапу атестації. При цьому, під час проведення тестування забезпечено анонімність та конфіденційність відомостей про конкретну особу, яка проходила тестування; не було зафіксовано жодної спроби втручання до програмного забезпечення від третіх осіб. Під час атестації всі прокурори регіональних прокуратур були в рівних умовах. Відповідач наполягав на тому, що фактом, який зумовив звільнення позивача є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Таке звільнення прямо передбачене підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113-IX) та пов`язано з неуспішним проходженням атестації. Тому посилання позивача на відсутність ліквідації, реорганізації органу прокуратури чи скорочення чисельності або штату працівників відповідач вважав безпідставним. Крім того, на переконання відповідача, подаючи заяву про переведення на посаду прокурора та про намір пройти атестацію, позивач повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто, він розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом № 113-IX.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури, зокрема, з 27 грудня 2019 року - на посаді прокурора відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Прокуратури Донецької області (наказ прокурора Донецької області від 27 грудня 2019 року № 1171-к).
5. У жовтні 2019 року позивач подав Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, яку 15 жовтня 2019 року Прокуратурою Донецької області спрямовано до Генеральної прокуратури України.
6. На підставі указаної заяви атестацію позивача проведено другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, яка створена наказом Генерального прокурора від 07 лютого 2020 року №78 в складі: голови комісії та членів комісії, в тому числі членів, що делеговані міжнародними та неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. В подальшому до вказаного наказу вносилися зміни в частині персонального складу комісії (зокрема наказом Генерального прокурора від 27 лютого 2020 року № 117, наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 06 березня 2020 року № 136), а наказом Генерального прокурора від 02 червня 2020 року № 259 вказаний наказ визнано таким, що втратив чинність.
7. Атестація позивача проводилася 03 березня 2020 року. За результатами 1-го етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора позивачем набрано 70 балів, у зв`язку з чим він успішно пройшов 1-ий етап атестації, та його було допущено до 2-го етапу атестації - іспиту на загальні здібності та навички.
7.1. Результати вказаного тестування відображені у відомості про результати такого тестування (в якій також відображений номер службового посвідчення позивача, логін позивача з підписом про отримання ним логіну, набраний ним бал), з якими під підпис ознайомлено позивача.
8. За результатами 2-го етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки позивачем набрано 88 балів (вербальний блок - 90 балів, абстрактно-логічний блок - 85 балів, середній арифметичний бал - 88), що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту - 93 (встановленого наказом Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року № 105), тому його не допущено до проходження наступного етапу атестації - співбесіди.
8.1. Результати вказаного тестування відображені у відомості про результати такого тестування (в якій також відображений номер службового посвідчення позивача, логін позивача з підписом про отримання ним логіну, набраний ним бал), з якими під підпис ознайомлено позивача.
9. 06 березня 2020 року позивач звернувся до голови кадрової комісії з заявою, в якій, посилаючись на неякісність тестування через технічні збої в комп`ютерній системі, погане самопочуття та стресовість умов, просив надати йому можливість ще раз пройти тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
10. У задоволенні вказаної заяви позивачу (як і чисельній кількості інших прокурорів) було відмовлено з посиланням на ненаведення конкретних прикладів, незвернення під час атестації до представників кадрової комісії та робочої групи для фіксації технічної несправності комп`ютерної техніки та програмно-апаратного комплексу у відповідних актах, незвернення із заявами про погане самопочуття до проходження етапу тестування.
10.1. Результати розгляду заяви позивача та прийняте щодо позивача рішення про неуспішне проходження прокурором атестації відображено в протоколі засідання другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року №5.
10.2. Додатком №2 до вказаного протоколу є список осіб, які 03 і 05 березня 2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички, набравши менше 93 балів, до якого щодо 03 березня 2020 року під номером 29 внесено позивача з кількістю балів 88.
11. Рішення кадрової комісії від 09 квітня 2020 року №272 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки» встановлено, що позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрав 88 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим він не допускається до етапу проходження співбесіди, і, відповідно, неуспішно пройшов атестацію.
12. Наказом прокурора Донецької області від 04 травня 2020 року № 399-к керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» позивача звільнено з посади прокурора відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
12.1. Підставою для прийняття цього наказу стало рішення кадрової комісії від 09 квітня 2020 року №272.
12.2. У наказі про звільнення не відображено дати, з якої позивача звільнено з посади, однак з позову та відзиву на позовну заяву, а також з витягу з трудової книжки позивача вбачається, що позивача звільнено з 04 травня 2020 року (тобто днем прийняття наказу про звільнення, який є останнім робочим днем позивача).
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року позов задоволено.
13.1. Визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 272, прийняте щодо ОСОБА_1 .
13.2. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області від 04 травня 2020 року № 399-к.
13.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Прокуратури Донецької області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року.
13.4. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 140 092,50 грн з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до ухвалення спірного рішення позивач подав кадровій комісії заяву, в якій посилався, зокрема, на виникнення в день складання іспиту технічних проблем (збоїв в роботі комп`ютерної техніки), які не залежали від волі позивача та вплинули на результат іспиту. При цьому, суд урахував, що і позивачем і відповідачами, а також змістом протоколу засідання другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року №5 підтверджено, що такі заяви мали масовий характер. Результат вирішення таких заяв, на переконання суду першої інстанції, впливав на рішення кадрової комісії, оскільки вказані в них обставини, у випадку їх підтвердження, відповідно до пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221), були підставою для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора. Це вимагало від кадрової комісії вчинення активних дій задля підтвердження чи спростування наявності таких обставин з посиланням на відповідні докази, чого зроблено не було. Однак, за висновком суду, при прийнятті рішення всі заяви, в тому числі заява позивача, були відхилені без проведення перевірки викладених в них обставин, внаслідок цього кадрова комісія прийняла щодо позивача передчасне рішення про неуспішне проходження атестації. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення кадрової комісії не відповідає вимогам законодавства, оскільки обставини, що могли вплинули на його прийняття, на час прийняття оскарженого рішення повною мірою та належним чином досліджені та перевірені не були, а наявність/відсутність таких обставин не була підтверджена жодними належними та допустимими доказами в розумінні статей 73 та 74 КАС України.
15. Щодо спірного наказу про звільнення позивача з посади суд першої інстанції указав на те, що цей наказ про звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» не містить конкретної підстави звільнення, що визначена цим пунктом. При цьому, на час прийняття спірного наказу Прокуратура Донецької області ліквідації, реорганізації або скороченням чисельності або штату працівників не зазнала, а лише пізніше (після винесення спірного наказу) була перейменована в Донецьку обласну прокуратуру. Доводи відповідача про те, що підставою звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» було рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, суд першої інстанції визнав такими, що не ґрунтуються на положеннях цього пункту, оскільки, за висновком суду, передбачивши таку підставу для звільнення в іншому законі, відповідних змін до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», які б дозволяли звільнити прокурора на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, законодавцем внесено не було. Вказані обставини, ураховуючи висновок суду щодо протиправності та скасовування рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації, на переконання суду першої інстанції, свідчать про неправомірність звільнення позивача на підставі вказаних норм.
16. Вирішуючи позовну вимогу про поновлення позивача на посаді, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Разом з тим, судом встановлено, що наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 46ш (прийнятий після виникнення спірних правовідносин) затверджено структуру та штатну чисельність апаратів обласних прокуратур. Структурою та штатною чисельністю апарату Донецької обласної прокуратури передбачені три посади прокурора відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту. Тобто, структурою та штатною чисельністю апарату Донецької обласної прокуратури передбачені посади, які мають аналогічне найменування посаді, яку обіймав позивач до звільнення з прокуратури області, при цьому змінено лише назву управління, до якого вони належать. Водночас, проаналізувавши положення абзацу третього пункту 3, пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та пункту 10 розділу І Порідку № 221, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на посаді, з якої його було незаконно звільнено, або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Донецької області, оскільки поновлення в обласній прокуратурі не є можливим за відсутності факту успішного проходження атестації та матиме дискримінаційний характер відносно інших прокурорів.
17. Розраховуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції застосував Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
18. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року змінено абзац четвертий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі № 200/5360/20-а, виклавши його наступним чином: "Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року".
18.1. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
19. Так, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції у частині поновлення позивача на попередній роботі та указав на те, що відповідно до пункту 18 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ лише у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений керівником обласної прокуратури на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури
ІV. Касаційне оскарження
20. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Офіс Генерального прокурора подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 16 липня 2021 року.
21. У касаційній скарзі відповідачем-2 зазначено, що судами попередніх інстанцій недотримано вимоги статей 246, 322 КАС України та неправильно застосовано підпункт 2 пункту 17, підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пункту 7, підпункт 2 пункту 8 розділу І, пункт 6 розділу III, підпункт 2, 6 розділу V Порядку № 221, пункт 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233.
21.1. Так, скаржник уважає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не враховав висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а, у пункті 57 якої вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», що, за твердженням скаржника, є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
21.2. Крім того, скаржник у касаційній скарзі наполягає на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком; пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до окружної прокуратури лише у разі успішного проходження атестації; пункту 16 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ щодо повноважень кадрових комісій з визначення результату складення прокурором іспиту; пункту 17 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ та підпункту 2 пункту 8 розділу І Порядку №221 щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації; а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів, підпункту 2 пункту 17 Закону № 113-ІХ щодо обов`язку кадрової комісії призначити новий час на складання іспиту.
22. У касаційній скарзі відповідач-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
23. Касаційна скарга містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника відповідача-2.
24. 21 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора у зв`язку із доведенням наявності підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора в установлений строк до Верховного Суду не надходили.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
26. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
27. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
28.1. Статтею 4 Закону № 1697-VII установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
28.2. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (частина третя статті 16 Закону № 1697-VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX).
28.3. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
29. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113-IX, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
29.1. Згідно зі статтею 21 Закону № 113-IX у тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
29.2. Абзацами першим та другим пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
29.3. Пункти 4 - 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 передбачено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
29.4. Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України.
29.5. З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
29.6. Відповідно до абзацу першого пункту 7, пункту 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
29.7. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.